Ухвала суду № 42200885, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Київ К/9991/29444/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Островича С.Е.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року

у справі № 2а-1896/10/2570

за позовом Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод»

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Ніжинська об'єднана державна податкова інспекція Чернігівської області (далі - Ніжинська ОДПІ Чернігівської області; позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лосинівський маслосирзавод» (далі - ТОВ «Лосинівський маслосирзавод»; відповідач), в якому просила стягнути з відповідача дотації, що не були вчасно перераховані сільськогосподарським товаровиробникам, у розмірі 153 885,31 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Ніжинська ОДПІ Чернігівської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ТОВ «Лосинівський маслосирзавод» з питань дотримання вимог податкового законодавства, оформленої актом № 1620/15-21403660 від 03 грудня 2009 року, позивачем виявлено факт несвоєчасного перерахування відповідачем на небюджетні рахунки сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам у розмірі 153 885,31 грн. та кваліфіковано вказані кошти як такі, що використані не за цільовим призначенням.

Законом України від 04 лютого 2009 року № 922-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу» (далі - Закон № 922-VI) у статтю 11 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» включено пункт 11.21, відповідно до якого сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Порядок обліку зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України від 24 листопада 2009 року № 29-РП/2009 Закон № 922-VI визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

За правилами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно із статтею 11 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1251-XII) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Фінансові санкції за наслідками документальних перевірок та ревізій, які здійснюються органами державної податкової служби України та іншими уповноваженими державними органами, застосовуються у розмірах, передбачених законодавчими актами, чинними на день завершення таких перевірок або ревізій.

Враховуючи, що в наведеному випадку перевірку відповідача контролюючим органом проведено 03 грудня 2009 року, а Закон № 922-VI втратив чинність з 24 листопада 2009 року - дня ухвалення Рішення № 29-рп/2009, обов'язок товариства щодо сплати спірного податкового зобов'язання відповідно до частини 3 статті 9 Закону № 1251-XII слід вважати припиненим.

Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 08 жовтня 2013 року у справі за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області до Закритого акціонерного товариства «Маслозавод «Прилуки» про стягнення податкового боргу.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року безвідносно до мотивів, на яких ґрунтується висновок судових інстанцій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області відхилити, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Острович С.Е.