Рішення № 4220068, 11.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м.Київ-32, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" червня 2009 р. Справа № 10/064-09/1

за позовом відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція

первинної мережі ВАТ «Укртелеком», м. Київ

до відповідача військової частини А-2192, м. Макарів-1

про стягнення 31089,06грн.

Суддя: А.С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: Путієнко Є.В., юрисконсульт –довіреність №4572 від 21.07.2007 року;

від відповідача: не з’явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось відкрите акціонерне товариство «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»(далі-позивач) до військової частини А-2192 (далі-відповідач) про стягнення 31089,06грн., що складає 28817,47грн. основного боргу, 1520,29грн. інфляційних втрат, 189,44грн. трьох відсотків річних та 561,86грн. пені за несвоєчасну оплату послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем умов договору №363-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку від 08.04.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.03.2009 року порушено провадження у справі №10/064-09 та призначено її до розгляду на 28.04.2009 року.

28.04.2009 року у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів розгляд справи був відкладений на 26.05.2009 року.

Оскільки суддя господарського суду Київської області О.В.Тищенко, в провадженні якої знаходилась справа №10/064-09 була призначена суддею Київського апеляційного господарського суду справа №10/064-09 згідно ухвали суду від 26.05.2009 року була прийнята до провадження судді А.С. Грєхова з присвоєнням їй №10/064-09/1. Розгляд справи №10/064-09/1 призначено на 11.06.2009 року.

В судовому засіданні 11.06.2009 року представник позивача підтримав позов та надав усні пояснення по суті спору.

Відповідач у судове засідання 11.06.2009 року не з’явився, проте подав витребувані судом документи та заперечення проти позовних вимог, у яких зазначає, що у 2008 році військовою частиною оплата за надані послуги зв’язку здійснювалась частково відповідно до фінансування, що призвело до вказаної заборгованості, а у зв’язку з відсутністю у 2009 році кошторисних призначень по відповідній програмі фінансування та коштів, задовольнити позовні вимоги позивача не має можливості.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Відповідно до Закону України “Про телекомунікації” від 18.11.2003 року № 1280-ІV телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”, споживачі телекомунікаційних послуг зобов’язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами по справі було укладено договір №363-8 на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв’язку від 08.04.2008 року (далі –договір), відповідно до умов якого (п. 1.1.) відповідач (споживач) доручає, а позивач (виконавець) бере на себе зобов’язання здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування кабелів зв’язку відповідача (споживача), зазначених в додатку №1 до даного договору, згідно з паспортом кабельних трас підземних кабельних ліній зв’язку (додаток №2). Відповідач (споживач), в свою чергу, зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги зв’язку (п. 2.1.4. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору відповідач (споживач) зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним, вносити плату за надані послуги на рахунок позивача (виконавця) на підставі рахунку та акту виконаних робіт, виставлених до 5 числа згідно з вимогами чинного законодавства України.

Згідно з додатком №3 до договору «розрахунок вартості послуг (в місяць)», який є його невід’ємною частиною, сторони погодили, що вартість послуг на місяць становить 3676,51 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивач за період з 10.06.2008 року по 12.01.2009 року надав відповідачу послуги зв’язку, що підтверджується довідкою позивача про роботи, що проводилися по магістралі К-715 в 2008 році підрозділами ЦТЕТТМ-4 РЦТЕТТМ-2 філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»та протоколами електричних вимірювань постійним струмом симетричного кабелю, вимірювання перехідного опору грозозахисного троса відносно «землі». Відповідач в порушення умов договору своїх зобов’язань щодо своєчасної оплати наданих послуг належним чином не виконав, їх оплату в повному обсязі не здійснив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 28817,47грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Як встановлено ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 28817,47грн. заборгованості за надані послуги електрозв’язку.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено ст. 218 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 4.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору в порядку, передбаченому чинним законодавством. За порушення строків сплати, передбачених даним договором, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

На підставі п. 4.1. договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача 561,86грн. пені, нарахованої за період з 20.07.2008 року 12.01.2009 року.

За таких обставин, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 561,86грн. пені за прострочення оплати боргу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи інфляційні втрати складають 1520,29грн., а 3% річних –189,44грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних збитків в сумі 1520,29грн. та 3 % річних в сумі 189,44грн. підлягає задоволенню.

Згідно частини 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, як це встановлено частиною 1 ст. 12 Цивільного кодексу України. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вищевикладеного, позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком»до військової частини А-2192 підлягає задоволенню повністю.

Відшкодування позивачу витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком» до військової частини А-2192 задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини А-2192, Київська область, смт. Макарів-1 (код 24981089) на користь відкритого акціонерного товариства «Укртелеком», 01030, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 18 (код 21560766) в особі філії «Дирекція первинної мережі ВАТ «Укртелеком», 03110, м. Київ, вул. Солом’янська, 3 (код 16479714) –28817,47грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот сімнадцять гривень сорок сім копійок) основного боргу, 561,86грн. (п’ятсот шістдесят одну гривню вісімдесят шість копійок) пені, 1520,29грн. (одну тисячу п’ятсот двадцять гривень двадцять дев’ять копійок) втрат від інфляційних процесів, 189,44грн. (сто вісімдесят дев’ять гривень сорок чотири копійки) трьох відсотків річних, а також, державне мито в сумі 102грн. (сто дві гривні) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 310,90грн. (триста десять гривень дев’яносто копійок).

3. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Грєхов А.С.