Рішення № 4219978, 15.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/238

15.06.09

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами

«Бонум груп»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська

фінансова група»

про розірвання договору банківського вкладу № 4 від 02.04.2008 року та стягнення

100 000,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Барах Є.В. - представник за довіреністю б/н від 15.05.2009 року;

Зубченко В.П. –директор;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бонум груп» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»про розірвання договору банківського вкладу № 4 від 02.04.2008 року та стягнення 100 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.04.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 4 (строковий в національній валюті) у відповідності з договором № 65 від 22.05.2007 року про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Виконуючи умови п. 1.1. договору позивач перерахував на вкладний рахунок № 2652930032801 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»грошові кошти у сумі 100 000,00 грн., відповідно до виписки по рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з п. 1.3 договору дата повернення вкладу –05 квітня 2010 року.

Згідно з п. 4.1. договору на суму вкладу банк нараховує проценти у розмірі 17 % річних. Розрахунок суми процентів здійснюється, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Згідно з п. 3.1.3 договору вкладник (позивач) має право достроково розірвати договір і отримати суму вкладу, письмово попередивши про це банк, на умовах, передбачених п. 4.6. цього договору.

Відповідно до п. 4.5. договору у разі дострокового розірвання дії цього договору за ініціативою вкладника, вкладник зобов’язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за п'ятнадцять календарних днів, по закінчення яких банк зобов’язується повернути вклад. Проценти виплачуються у відповідності до п. 4.1. цього договору за фактичний строк надходження на вкладному рахунку до дати подання заяви вкладника про дострокове розірвання дії цього договору. З дати отримання заяви по день, що передує даті сплати суми вкладу відсотки нараховуються за ставкою 0,5 % річних.

Керуючись умовами вищеназваних договорів 17.11.2008 року позивач направив відповідачеві заяву з проханням про розірвання дії договорів № 4 від 02.04.2008 року та № 3 від 13.11.2007 року та повернення суми вкладу, який відповідач отримав 17.11.2009 року за вх. № 1655.

19.01.2009 року позивач заявою № 01/01-09 повторно звернувся до відповідача із проханням повернути суму вкладу, який відповідач отримав 19.01.2009 року за вх. № 29.

Обидва листи позивача до відповідача залишились без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Таким чином, станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) становить 100 000,00 грн., а договір банківського вкладу не розірваний.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/238 і призначено до розгляду на 19.05.2009 року.

У судове засідання 19.05.2009 року з’явились представники сторін та подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.03.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи. Представник відповідача подав доповнення до позовної заяви у якому збільшив розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошується перерва для оцінки та дослідження доказів по справі до 15.06.2009 року.

У судове засідання 15.06.2009 року з’явилися представники позивача, підтримали свої позовні вимоги, просили позов задовольнити, розірвати договір банківського вкладу № 4 від 02.04.2009 року та стягнути з відповідача суму банківського вкладу у розмірі 100 000,00 грн., суму несплачених процентів у розмірі 4 284,95 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 127,84 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з урахуванням доповнення до позовної заяви.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

02.04.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського вкладу № 4 (строковий в національній валюті) у відповідності з договором № 65 від 22.05.2007 року про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Виконуючи умови п. 1.1. договору позивач перерахував на вкладний рахунок № 2652930032801 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»грошові кошти у сумі 100 000,00 грн., відповідно до виписки по рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з п. 1.3 договору дата повернення вкладу –05 квітня 2010 року.

Згідно з п. 4.1. договору на суму вкладу банк нараховує проценти у розмірі 17 % річних. Розрахунок суми процентів здійснюється, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

Відповідно до ч. 2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідні положення також визначаються у ч. 2 статті 1060 Цивільного кодексу України.

Керуючись умовами вищеназваних договорів 17.11.2008 року позивач направив відповідачеві лист з проханням про розірвання дії договорів № 4 від 02.04.2008 року та № 3 від 13.11.2007 та повернення суми вкладу, який відповідач отримав 17.11.2009 року за вх. № 1655.

19.01.2009 року позивач листом 3 01/01-09 повторно звернувся до відповідача із проханням повернути суму вкладу, який відповідач отримав 19.01.2009 року за вх. № 29.

Обидва листи позивача до відповідача залишились без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

П. 4.6. договору передбачено, що у разі дострокового розірвання дії цього договору за ініціативою вкладника, вкладник зобов’язаний повідомити про це банк шляхом подання заяви у двох примірниках не пізніше ніж за 15 календарних днів, по закінченні яких, банк зобов’язується повернути вклад. Проценти виплачуються у відповідності до п. 4.1. цього договору за фактичний строк надходження на вкладному рахунку до дати подання заяви вкладника про дострокове розірвання дії цього договору. З дати отримання заяви по день, що передує сплаті суми вкладу відсотки нараховуються за ставкою 0,5 % річних.

В період дії договору банківського вкладу № 4 (строковий в національній валюті) від 02.04.2008 року вкладникові по ставці 17 процентів річних були нараховані та виплачені 15 458,27 грн. до 28.02.1009 року, що підтверджується виписками по особовому рахунку, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до розрахунку відповідача, керуючись п. 4.6. договору, з 17.11.2008 року по 18.05.2009 року проценти повинні нараховуватись за відсотковою ставкою 0,5 процентів річних. Тобто позивачеві надмірно сплачені 4 587,57 грн.

Суд не погоджується з висновком відповідача і керуючись п. 4.6. договору вважає, що по ставці 0,5 процентів повинні нараховуватись проценти з 17.11.2008 року (тобто з дати подання заяви вкладника) протягом п'ятнадцяти днів, тобто по 01.12.2008 року, дати, по закінченні якої банк зобов’язувався повернути вклад. Як вбачається з матеріалів справи, вклад не був повернений після спливу п’ятнадцяти днів з дати подання заяви про дострокове повернення вкладу, та відповідач не заперечується факт нарахування та виплати процентів до 28.02.2009 року по ставці 17 процентів річних.

Суд приходить до висновку, що порушуючи умови договору відповідач тим самим продовжив дію договору і нарахування та виплату відсотків відповідно до п. 4.1., а саме за ставкою 17 % річних. У зв’язку з вищезазначеним суд вважає за можливе з 02.12.2008 року по травень нарахування процентів за відсотковою ставкою 17 % річних.

Таким чином, за перерахунком суду, з 17.11.2008 року по 01.12.2008 року сума нарахованих відсотків становить –20,49 грн. Відповідачем сплачено позивачеві відсотки по 28.02.2009 року по відсотковій ставці 17 % річних, таким чином відповідачем зайво сплачені позивачеві кошти в сумі 676,23 грн. Також позивачем заявлено нарахування відсотків за березень, квітень та травень 2009 року, але оскільки доповнення до позовної заяви з проханням стягнути суму процентів надійшли до суду 19.05.2009 року нарахування відсотків здійснюватимуться до 18.05.2009 року.

Таким чином, з 01.03.2009 року по 18.05.2009 року (79 днів) сума нарахованих відсотків становить –3 679,45 грн. З вирахуванням зайво сплачених коштів сума належних до сплати відсотків по договору банківського вкладу становить 3 679,45 - 676,23 = 3 003,22 грн.

В частині стягнення суми відсотків у розмірі 1 281,73 грн. відмовити.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу становить 100 000,00 грн., а в частині неповернутих відсотків по договору становить 3 003,22 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем у частині неповернутого банківського вкладу в сумі 100 000, грн. заборгованості в частині неповернутих відсотків по договору становить 3 003,22 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до частини 1 статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Керуючись п. 4.6 договору, 17.11.2008 року позивач направив відповідачеві заяву з проханням про розірвання дії договорів № 4 від 02.04.2008 року та № 3 від 13.11.2007 року та повернення суми вкладу з перерахуванням його на рахунок № 265041930401 в ВАТ «СЕБ Банк», МФО 300175, який відповідач отримав 17.11.2009 року за вх. № 1655.

Згідно з ч. 3 статті 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до ч. 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ч. 2 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що позивачем була направлена відповідачу заява з пропозицією розірвання договору банківського вкладу № 4 від 02.04.2008 року, але відповідачем не надано згоди та не вчинено будь-яких дій, а також беручи до уваги те, що зазначені дії порушують права та інтереси позивача, тому суд вважає вимогу позивача щодо розірвання договору банківського вкладу № 4 від 02.04.2008 року обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 12,83 грн., на відповідача –1 115,01 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 1,45 грн., на відповідача –116,55 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір банківського вкладу № 4 від 02.04.2008 року укладений товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бонум груп».

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського/Кріпосний Яр, 34/1, літера «А»; код ЄДРПОУ 26549574) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бонум груп». (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 52; р/р 2650319304 в ВАТ «СЕБ Банк»МФО 300175, код ЄДРПОУ 33889111) з вкладного рахунку № 265041930401 в товаристві з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група», суму основного боргу в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп., суму неповернутих відсотків по договору в розмірі 3 003,22 грн.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Українська фінансова група»(01021, м. Київ, вул. М.Грушевського/Кріпосний Яр, 34/1, літера «А»; код ЄДРПОУ 26549574) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бонум груп». (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 52; р/р 2650319304 в ВАТ «СЕБ Банк»МФО 300175, код ЄДРПОУ 33889111) витрати по сплаті державного мита в сумі 1 115 (одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 01 коп. та 116 (сто шістнадцять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині стягнення відсотків в розмірі 1 281 (одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 73 коп. відмовити

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання: 22.07.2009 року