Рішення № 4219887, 02.06.2009, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2009 р. Справа № 10/28-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоліт Плюс", 54460, с. Василівка, вул. Центральна, 44, Солонянський р-н, Дніпропетровська обл. (адреса для листування: 36014, м. Полтава, вул. Жовтнева, 75/2, кв. 28)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогородпромкопмлект", 37600, м. Миргород, пр. Шишацький, 10

про стягнення 70 991,08 грн.

Суддя Ківшик О.В.

Представники

від позивача: Кондра Л.С., довіреність № 1 від 17.03.2009 р.;

від відповідача: не з'явилися.

Суть спору : стягується 70 991,08 грн. заборгованості відповідача, з яких 36 975,00 грн. вартість недопоставленого товару за умовами укладеного 07.05.2008 р. між сторонами договору купівлі-продажу та 34 016,08 грн. штраф відповідно до п. 8.1 вказаного договору.

Відповідач представництво у судове засідання втретє не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, про що свідчать повідомлення № 202172, № 235623 та № 285973 про вручення відповідачу поштового відправлення (ухвал суду).

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи з урахуванням ч. 3 ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача,

в с т а н о в и в:

07.05.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоліт Плюс", с. Василівка (далі - покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогородпромкопмлект", м. Миргород (далі - продавець) було укладено договір купівлі – продажу № б/н (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язувався передати товар (цемент марки ПЦ П/Б-400 на загальну суму 300 000,00 грн.), відповідно до поданих позивачем замовлень, а позивач відповідно до п. 1.1 договору зобов'язувався оплатити вартість товару на умовах 100% передплати (п. 7.1. Договору).

На виконання своїх зобов'язань відповідно до п. 7.1 Договору та виставленого продавцем рахунку-фактури № СФ-0000095 від 07.05.2008 р. позивачем були перераховані кошти на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 57 800,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення № 84 від 14.05.2008 р..

Відповідач поставив позивачу товару на суму 20 825,00 грн., що підтверджується наявними у справі копіями видаткових накладних, які підписані сторонами та скріплені їх печатками, а саме : № РН-0000073 від 30.06.2008 р. на суму 15 385,00 грн. та № РН -0000076 від 24.05.2008 р. на суму 5 440,00 грн..

На момент подання позову за даними позивача відповідач недопоставив товару на суму 36 975,00 грн., що підтверджується також і наявним у матеріалах справи розрахунком основного боргу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Частина 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 231, 232 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) розмір яких встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1 Договору передбачено, що в разі невиконання відповідачем своїх зобов’язань по договору щодо проведення своєчасних поставок товару, нараховується штраф в розмірі 0,5% від вартості затриманого товару, за кожний день прострочки.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу за період з 01.07.2008 р. по 01.01.2009 р. в розмірі 34 016,08 грн. відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд визнає правомірними.

За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року № 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати з оплати державного мита в сумі 709,91 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мирогородпромкопмлект" (37600, м. Миргород, пр. Шишацький, 10), код ЄДРПОУ 33172084, п/р 2600722963 в ПФ ВАТ "Укргазбанк", МФО 331520 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоліт Плюс" (54460, с. Василівка, вул. Центральна, 44, Солонянський р-н, Дніпропетровська обл.), код ЄДРПОУ 33115978, п/р 2600118542 у ВАТ "Український професійний банк", МФО 300205 – 36 975,00 грн. основного боргу, 34 016,08 грн. штрафу, 709,91 грн. витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

3. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у його вступній частині.

СУДДЯ О.В.КІВШИК

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.