Ухвала суду № 42197722, 20.10.2014, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/895/14-ц

УХВАЛА

20 жовтня 2014 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Бойко І.І.

при секретарі Кавалко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовля заяву ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" про перегляд заочного рішення Теребовлянського районного суду від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального кругу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ

Відповідач ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" звернувся до суду про перегляд заочного рішення Теребовлянського районного суду від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального кругу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

Відповідач ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" та позивач в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду заяви належним чином були повідомлені.

Відповідно до ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач повинен навести обставини та докази, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду.

Таких обставин відповідач ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" не навело.

Відсутність хоча би однієї з умов, передбачених ст. 232 ЦПК України не може бути підставою для перегляду (скасування) заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку .

Відповідач ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" не представило доказів про відсутність їх представника (ків) в судовому засіданні під час прийняття заочного рішення та не наведено жодних доводів .

Крім цього, докази на які ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" посилається в заяві не мають істотного значення для правильного вирішення справ, оскільки товариство не набуло статусу «Іпотекодержателя». Аргументи відповідача щодо обставин справи жодним чином не впливали на вирішення справи.

Крім цього відповідно до ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин, тому що це буде порушення норм процесуального права як передбачено ст. 59 ЦПК України «суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом»

Згідно ст. 224 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Оскільки відповідач двічі в судове засідання не зявився, та не повідомив про причини неявки, Теребовлянським районним судом було винесено заочне рішення від 21 травня 2014 року.

Про причини неявки в судове засідання заявником ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" не повідомлено і на час розгляду заяви про перегляд заочного рішення інших доказів, які би вплинули на правильне вирішення справи відповідачем ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" суду не представлено.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до іпотечного договору, укладеного між сторонами «Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки».

Відповідно до витягу з державного реєстру прав на нерухоме майно від 11.09.2013 року ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" не зазначено як «Іпотекодаржатель» . «Іпотекодаржателем» зазначено: Акціонерний комерційний промислово -інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) код ЄДРПОУ:00039002, адреса м. Київ, провулок Шевченка, 12 (а.с. 24-26), чим не виконано вимог договору відступлення від 17 грудня 2012 року, зокрема п.5 « внесення змін до державного реєстру обтяжень рухомого майна та єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна».

Тобто ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи» не є іпотекодержателем, оскільки лише іпотекодержатель вправі звертатися про стягнення на предмет іпотеки.

Діючим законодавством України, а саме Законом України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-VI від 01.07.2004 року, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року №868 та безпосередньо Законом України «Про іпотеку» визначено, що іпотекодержатель має право задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до договору зі своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання.

ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи» 15.08.2014 року (вхідний номер, справа 606/884/14-ц ) звернулося до суду про стягнення на цей же самий предмет іпотеки, що і у виконавчому написі нотаріуса, який оспорюється та про стягнення заборгованості за кредитним договором, що свідчить, що між сторонами виникли спірні правовідносини, адже виконавчий напис нотаріуса вчиняється, якщо відповідальність боржника визначається безспірною, оскільки виникає спір, то вирішується в судовому порядку, чим ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи» предявленням позову до суду стверджує про неможливість позасудового розгляду в разі спору між сторонами, чого не заперечує щодо спірних правовідносин позивач, про що вказує в своїх запереченнях (додається).

Виходячи з наведеного, підстав для скасування заочного рішення немає.

Керуючись ст. 231,232, ЦПК України, суд,-

Ухвалив

Заяву ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи» про перегляд заочного рішення Теребовлянського районного суду від 21 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 "Кредитні ініціативи" треті особи ОСОБА_3, приватний нотаріус Київського міського нотаріального кругу ОСОБА_4 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку передбаченому ЦПК України.

Суддя: