Рішення № 4219674, 04.06.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" червня 2009 р. Справа № 5/056-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит –2005», м. Київ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»с. Морозівка

про

стягнення 119966,44 грн.

за участю представників:

позивача:

Коростій А.С. –дов. від 26.01.2009р. № 183

відповідача:

Майсурадзе Г.Н. –дов. від 30.03.2009р. № 34

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит –2005»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(далі –відповідач) про стягнення 119966,44 грн., з яких 105323,39 грн. основного боргу, 6982,35 грн. пені, 6825,90 грн. інфляційних втрат та 834,80 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з охорони об’єктів.

На адресу господарського суду від позивача надійшла заява від 22.05.2009р. про уточнення позовних вимог згідно якої останній в порядку ст. 22 ГПК України збільшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 105323,39 грн. основного боргу, 19168,24 грн. пені, 13797,33 грн. інфляційних втрат та 2581,28 грн. 3% річних.

За таких обставин в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення 140870,24 грн. з яких: 105323,39 грн. основного боргу, 19168,24 грн. пені, 13797,33 грн. інфляційних втрат та 2581,28 грн. 3% річних.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 22.05.2009 та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, які зводяться до того, що позивач в порушення умов договору не виставив для оплати акти прийняття-виконання робіт та рахунки фактури, зазначені документи не підписані з боку відповідача в зв’язку з чим на його думку у нього не виникло зобов’язання щодо здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з охорони.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг по охороні об’єктів та збереження майна та матеріальних цінностей від 12.05.2007р. № 12/1/5-2007 (далі – договір), відповідно до умов якого позивач - виконавець за дорученням відповідача - замовника прийняв на себе зобов’язання щодо централізованої охорони об’єкту відповідача шляхом здійснення встановленого перепускного режиму, підтримання порядку на території постів та загалом на території об’єкту, охорони робочих кабінетів, майна замовника та його орендарів, а також автотранспорту замовника та його орендарів, що прийняті під охорону, а замовник зобов’язався сплатити виконавцеві вартість наданих послуг (п. 1.1 договору).

Об’єкти що підлягають централізованій охороні визначено в п. 1.2 договору.

Згідно п. 4.1 договору, охорона об’єктів здійснюється вахтовим методом десятьма добовими постами, вартість кожного становить 5000 грн. з ПДВ. Вартість наданих позивачем послуг по охороні об’єкту, майна на об’єкті після підписання договору визначається в безготівкових гривнях в розмірі 41666,67 грн., ПДВ 8333,33 грн. Всього оплата по договору за місяць: 50000 грн.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 2 до договору вартість послуг за 1 додатковий нічний пост з розрахунку на 1 календарний місяць складає 3000 грн. в т.ч. ПДВ 500 грн., згідно п. 1 зазначеної додаткової угоди вартість наданих послуг складає 4500 грн. в т.ч. ПДВ 750 грн. за 1,5 поста в місяць.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 3 до договору вартість послуг за 1 додатковий добовий пост з розрахунку на 1 календарний місяць складає 5000 грн. в т.ч. ПДВ 833,33 грн., в цілому по договору вартість наданих позивачем послуг по охороні об’єкту визначається в розмірі 55000 грн. в.т. ч. ПДВ 9166,67 грн.

Оплата за охорону відповідно до визначених тарифів здійснюється щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця на підставі виставлених позивачем актів виконаних робіт та рахунку –фактури (п. 4.2 договору).

На виконання умов договору позивач за період з 01.03.2008р. по 11.05.2008р. надав відповідачу послуги по охороні об’єкта на загальну суму 105323,39 грн., що підтверджується актами здачі –прийняття робіт (надання послуг), завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Зазначені акти 05.06.2008р. були надіслані на адресу відповідача що підтверджується описом вкладення у цінний лист та чеком “Укрпошти” від 05.06.2008р. № 4503.

Судом досліджено зазначені акти здачі –прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 105323,39 грн. та встановлено, що відповідач їх не підписав, в той же час останній і не надіслав позивачу письмових претензій чи зауважень відносно наданих послуг з охорони, в зв’язку з чим надані послуги вважаються прийнятими відповідачем у відповідності до вимог договору.

Оскільки договором чітко не встановлено строк виникнення зобов’язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги з охорони у випадку не підписання актів прийому-передачі послуг та враховуючи, що відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань за надані послуги не розрахувався, позивач виставив відповідачу претензію від 29.05.2008р. з вимогою терміново сплатити основний борг в розмірі 105323,39 грн. Факт отримання відповідачем зазначеної претензії підтверджується його відміткою про отримання претензії 29.05.2008р. та штампом, які знаходиться в верхньому лівому куті першого аркушу претензії, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи зазначені обставини та вимоги вказаної норми обов’язок відповідача здійснити розрахунок за вищезазначені послуги виник з наступного дня після пред’явлення йому вищезазначеної претензії з вимогою терміново сплатити існуючий борг, тобто з 30.05.2008р.

Разом з тим, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, розрахунок за надані послуги з охорони не здійснив.

За таких обставин, за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги з охорони в розмірі 105323,39 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів законну, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо проведення повного розрахунку за надані послуги, у зв’язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 105323,39 грн., доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 105323,39 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати за період з 01.09.2008р. по 30.04.2009 р. складають 13797,33 грн., три проценти річних з простроченої суми за період з 06.07.2008 р. по 30.04.2009 р. складають 2581,28 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

Крім того, позивач на підставі п. 4.2 Договору просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% від суми договірної ціни за кожний день затримки, яка за його розрахунком за період з 06.07.2008р. по 04.01.2009р. складає 19168,24 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який зроблений судом, з врахуванням вищеперелічених норм чинного законодавства стягненню підлягає неустойка у вигляді пені за період з 06.07.2008р. по 30.11.2008р в розмірі 10221,55 грн. В решті суми неустойки суд відмовляє.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 105323,39 грн. заборгованості, 2581,28 грн. трьох процентів річних, 13797,33 грн. інфляційних втрат та 10221,55 грн. грн. неустойки у вигляді пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті повних вимог суд відмовляє.

Посилання відповідача на те, що у нього не виникло зобов’язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, оскільки не настав строк не приймаються судом до уваги при вирішенні спору оскільки вони спростовуються встановленими обставинами та наявними матеріалами справи.

Також суд зазначає, що позивач збільшивши розмір позовних вимог в частині заявлених до стягнення сум пені, інфляційних втратах та 3% річних не сплатив в доход державного бюджету України 208,69 грн. державного мита, у зв’язку з чим несплачена сума мита відповідно до вимог ч. 2 ст. 46 ГПК України стягується з позивача на користь державного бюджету України.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 46, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД»(Київська область, Баришівський р-н., с. Морозівка, вул. Садова, 9, код ЄДРПОУ 30467889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит –2005»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 8, кімната 105-Б, код ЄДРПОУ 33297231) 105323 (сто п’ять тисяч триста двадцять три) грн. 39 коп. –основного боргу, 13797 (тринадцять тисяч сімсот дев’яносто сім) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 2581(дві тисячі п’ятсот вісімдесят одну) грн. 28 коп. 3% річних, 10221 (десять тисяч двісті двадцять одна) грн. 55 коп. пені 1319 (одну тисячу триста дев’ятнадцять) грн. 23 коп. витрат по сплаті державного мита та 110 (сто десять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Щит –2005»(02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корпус 8, кімната 105-Б, код ЄДРПОУ 33297231) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) –208 (двісті вісім) грн. 69 коп. недоплаченого державного мита.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.