ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"09" квітня 2009 р. Справа № 5/057-09
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат», с. Томилівка
до
Фізичної особи –підприємця Фрусевича Андрія Васильовича, м. Біла Церква
про
стягнення 19473,24 грн.
за участю представників:
позивача:
Оксак Л.О. –дов. від 06.04.2009р.
відповідача:
не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»(далі –Позивач) до Фізичної особи –підприємця Фрусевича Андрія Васильовича (далі –Відповідач) про стягнення 19473,24 грн., з яких 17451,70 грн. основний борг, 977,30 грн. інфляційні втрати, 116,01 грн. 3% річних та 928,23 грн. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.
В судовому засіданні 09.04.2009р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 09.04.2009р. № 204/09 відповідно до якої останній зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми інфляційних втрат, 3% річних та пені та просить суд стягнути з відповідача 17451,70 грн. основного боргу, 890,04 грн. інфляційних втрат, 103,24 грн. 3% річних та 846,76 грн. пені.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 22.07.2008 року № 1 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач –постачальник зобов’язався передати окремими партіями у власність відповідача –покупця товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах визначених договором (п. 1.1 договору).
Згідно п. 3.1 договору, ціна за одиницю товару, залежно від найменування товару, указана у відповідних накладних та визначається на підставі прас – листів позивача.
У відповідності до п. 3.5 договору остаточна оплата повної вартості поставленого товару здійснюється відповідачем на протязі семи календарних днів з моменту поставки товару згідно кожної відповідної накладної позивача.
Основою для проведення оплати відповідачем позивачу є відповідна підписана сторонами товарна (товарно –транспортна) накладна або рахунок фактура (п. 3.7 договору).
Товарні (товарно –транспортні) накладні або рахунки –фактури надаються позивачем відповідачу виключно в оригіналах та підлягають оплаті останнім в термін, визначений п. 3.5 договору (п. 3.8 договору).
Відповідно до п. 4.5 договору дата поставки товару вважається дата фактичного отримання товару відповідачем та підписанням ним відповідних товарних (товарно –транспортних) накладних, перехід права власності на товар відбувається в момент поставки товару відповідачу.
У відповідності до п. 5.2 договору підписання відповідачем товарної (товарно –транспортної) накладної свідчить про те, що відповідач згоден з ціною на товар вказаною в товарній (товарно – транспортній) накладній (момент досягнення згоди щодо ціни), перевірив якість, кількість, асортимент, тару поставленої партії товару та погоджується на прийняття всього товару як належно поставленого згідно договору з дотриманням строків його постачання.
Дія договору припиняється після виконання відповідачем та позивачем своїх зобов’язань за ним та з закінченням строку його дії.
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 17451,70 грн., що підтверджується товарно –транспортними накладними, які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
В порушення умов договору відповідач свої зобов’язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар не виконав, в зв’язку з чим позивач 09.01.2009р. надіслав на адресу відповідача претензію № ЮВ1/09 від 08.01.2009р. з вимогою сплатити зазначену заборгованість. В підтвердження надіслання претензії позивач надав до суду чек «Укрпошти»№ 5447 від 09.01.2009 р. та повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак відповідач вказану претензію залишив без відповіді та задоволення.
За таких обставин за відповідачем станом на день розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 17451,70 грн., яка також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків сторін, згідно якого сальдо на 01.12.2008р. складає 17451,70 грн. на користь позивача. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 17451,70 грн. заборгованості за поставлений товар.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов’язання щодо здійснення оплати поставленого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов’язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати складають 890,04 грн., три проценти річних з простроченої суми складають 103,28 грн.
Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
Крім того позивач на підставі п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день затримки, яка за розрахунком позивача складає 846,76 грн.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17451,70 грн. основного боргу, 890,04 грн. інфляційних втрат, 103,28 грн. 3% річних та 846,76 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця Фрусевича Андрія Васильовича (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Некрасова, буд, 12-А, кв. 73, ідентифікаційний номер 2996815292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білоцерківський молочний комбінат»(09172, Київська обл., Білоцерківський р-н., с. Томилівка, вул. Узинська, 2, код ЄДРПОУ 33689118) 17451 (сімнадцять тисяч чотириста п’ятдесят одна) грн. 70 коп. основного боргу, 890 (вісімсот дев’яносто) грн. 04 коп. інфляційних втрат, 103 (сто три) грн. 28 коп. 3% річних, 846 (вісімсот сорок шість) грн. 76 коп. пені, 192 (сто дев’яносто дві) грн. 92 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Судове рішення № 4219672, Господарський суд Київської області було прийнято 09.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5/057-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: