Рішення № 4219539, 07.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/78

07.07.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест”

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Елво-Україна”

про

стягнення 337 170,72 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача

Дашивець В.Г. —представник за довіреністю від 08.01.2009 № 10/12

від відповідача

Піддбубний О.Ю. —представник за довіреністю від 10.02.2009 № 0202-1-10/02/09

У судовому засіданні 07.07.2009 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” звернулося Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Елво-Україна” 337 170,72 грн. договірної неустойки за порушення умов договору поставки № 0401ЗП/2008 від 01.04.2008 в частині своєчасності виконання постачальником своїх зобов’язань.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 15/78 від 09.02.2009, яку призначено до розгляду на 03.03.2009.

У судовому засіданні, призначеному на 03.03.2009, представник позивача заявив письмове клопотання про відкладення розгляду справи для подання додаткових доказів та про продовження строку вирішення спору. Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву та підтримав подане клопотання.

Ухвалою від 03.03.2009 розгляд справи було відкладено на 18.03.2009.

18.03.2009 судом отримано від позивача заперечення на відзив, а також відкладено розгляд справи на 12.05.2009 та продовжено строк вирішення спору за наявним у матеріалах справи клопотанням представників сторін.

27.03.2009 відповідачем подано до суду остаточний відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 12.05.2009 розгляд справи було відкладено на 09.06.2009 за клопотаннями позивача та відповідача, мотивованими неможливістю прибуття у судове засідання їх представників.

09.06.2009 та 17.06.2009 у судових засіданнях оголошувалася перерва в порядку ч. 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 17.06.2009 розгляд справи було відкладено на 07.07.2009 за клопотанням представника відповідача.

07.07.2009 в ході розгляду спору по суті представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” підтримав заявлені вимоги та просив позов задовольнити, стягнувши з відповідача 337 170,72 грн. договірної неустойки за порушення строків поставки товару в рамках договору № 04013П/2008 від 01.04.2008.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано тендерну документацію, договір, специфікацію, видаткові і податкові накладні, розрахунок ціни позову (штрафних санкцій) тощо.

Представник відповідача підтримав наявні в матеріалах справи відзиви на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на відсутність своєї вини у затримці поставки товару. За твердженнями відповідача, затримка поставки обумовлена поламкою обладнання на заводі-виготовлювачі продукції, яка була предметом угоди сторін від 01.04.2008. Також відповідач вказує, що частину своїх зобов’язань він виконав достроково та не мав на меті шкодити економічним інтересам позивача. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач переніс умови тендерної документації у договір, внаслідок чого реальний термін від укладення договору до моменту відвантаження товару був значно скорочений.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Елво-Україна” в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” в якості покупця уклали договір № 0401ЗП/2008, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов’язався поставити у власність позивача (покупця) апаратуру електричну високовольтну –роз’єднувачі 100 кВ згідно з тендерною пропозицією № 0119-1-14/02/08 від 14.02.2008 в асортименті, кількості, в терміни, за ціною і з якісними характеристиками, узгодженими сторонами умовами договору та специфікацією, що є його невід’ємною частиною.

Як слідує з матеріалів справи, дана угода укладена сторонами за наслідками проведення позивачем тендеру на закупівлю вказаної продукції, проведеного в порядку Закону України “Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, переможцем якого був визнаний відповідач.

Згідно з п. 1.2 договору покупець зобов’язується прийняти і своєчасно оплатити продукцію, що поставляється у його власність.

Відповідно до п. 3.1 та п. 3.2 вказаної угоди постачання продукції здійснюється в асортименті, кількості, за цінами й у терміни, узгоджені сторонами у специфікації на умовах постачання DDP в редакції Інкотермс-2000.

Виходячи з п. 3.4 договору датою постачання вважається дата, зазначена постачальником на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником після здійснення покупцем приймання продукції відповідно до п. 3.3 та п. 2.3 договору.

Зобов’язання з постачання вважається виконаним з моменту передачі продукції у розпорядження представника покупця в погодженому сторонами пункті призначення. Зобов’язання покупця вважаються виконаними з моменту оплати прийнятої продукції (п. 3.5 договору).

Розрахунки за договором здійснюються покупцем шляхом перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів у розмірі вартості відповідної партії поставленої продукції протягом 10 банківських днів з дати поставки відповідної партії продукції і отримання від постачальника рахунку-фактури на таку оплату (п. 5.2 договору).

Специфікацією до договору № 0401ЗП/2008 від 01.04.2008 сторони визначили, що поставка товару за договором відбуватиметься двома партіями, а загальна його вартість становитиме 4 564 356,00 грн.

Перша партія роз’єднувачів 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією у кількості 8 та 20 штук вартістю 624 800,00 грн. і 1 303 400,00 грн. без ПДВ має бути поставлена у травні 2008 року. Друга партія, що включає 8 і 19 роз’єднувачів 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією й 1 заземлювач зовнішньої установки з полімерною ізоляцією вартістю 624 800,00 грн., 1 238 230,00 грн. і 12 400,00 грн., має бути поставлена у липні 2008 року.

Аналіз умов договору № 0401ЗП/2008 від 01.04.2008 дає право стверджувати, що укладений правочин в межах відносин позивача (продавця) та відповідача (покупця) являє собою договір поставки, оскільки за його умовами відповідач зобов’язався приймати у власність належний позивачеві товар у вказаному в договорі місці та оплачувати його.

За твердженнями позивача, не запереченими відповідачем, постачальник прострочив термін поставки першої партії продукції, оскільки передав продукцію лише у червні 2008 року.

Дані твердження позивача знаходять документальне підтвердження у матеріалах справи, де містяться копії податкових і видаткових накладних за 03.06.2008, 09.06.2008, 23.06.2008 і 25.06.2008, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні.

Так, роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.2-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 78 100,00 грн. без ПДВ (93 720,00 грн. з ПДВ) були поставлені 03.06.2008 (видаткова накладна № РН-0000503 від 03.06.2008, податкова накладна № 87 від 03.06.2008), тобто прострочення склало 3 дня;

роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.2-110/1000 УХЛ 1 у кількості 2 шт. вартістю 78 100,00 грн. без ПДВ (93 720,00 грн. з ПДВ) були поставлені 09.06.2008 (видаткова накладна № РН-0000508 від 09.06.2008, податкова накладна № 88 від 09.06.2008), тобто прострочення склало 9 днів;

роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.16-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 09.06.2008 (видаткова накладна № РН-0000508 від 09.06.2008, податкова накладна № 88 від 09.06.2008), тобто прострочення склало 9 днів;

роз'єднувачі 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП. 1б-110/1000 УХЛ 1 у кількості 8 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 23.06.2008 (видаткова накладна № РН-0000515 від 23.06.2008, податкова накладна № 101 від 23.06.2008), тобто прострочення склало 23 дня;

роз'єднувач 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП. 16-110/1000 УХЛ 1 у кількості 6 шт. вартістю 65 170,00 грн. без ПДВ (78 204,00 грн. з ПДВ) були поставлені 25.06.2008, (видаткова накладна № РН-0000518 25.06.2008, податкова накладна № 105 від 25.06.2008), тобто прострочення склало 25 днів.

Таким чином, постачальник допустив прострочення виконання прийнятих на себе зобов'язань з постачання продукції на 3, 9, 9, 23, 25 днів.

Пунктом 6.1 угоди від 01.04.2008 сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання якою-небудь зі сторін прийнятих на себе за цим договором зобов’язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною відповідно до вимог чинного законодавства України.

У п. 6.2 договору встановлено, що у випадку порушення постачальником термінів виконання своїх зобов’язань, обумовлених договором та специфікацією до нього, він сплачує покупцю штрафні санкції у розмірі 1% від вартості продукції за кожен день прострочення поставки, а також відшкодовує усі збитки, заподіяні покупцю внаслідок неналежного виконання свої зобов’язань.

Як слідує з матеріалів справи, вартість однієї одиниці продукції складає роз’єднувач 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.2-110/1000 УХЛ 1 93 720,00 грн. з ПДВ, роз’єднувач 110 кВ зовнішньої установки з полімерною ізоляцією РГП.1б-110/1000 УХЛ 1 78 204,00 грн. з ПДВ.

Розмір штрафних санкцій:

1% вартості продукції (за 6 шт.) х 3 календарних дні прострочення = 16 869,60 грн.;

1% вартості продукції (за 2 шт.) х 9 календарних днів прострочення = 16 869,60грн.;

1% вартості продукції (за 6 шт.) х 9 календарних днів прострочення = 42 230,16 грн.;

1% вартості продукції (за 8 шт.) х 23 календарних дні прострочення = 143 895,36 грн.;

1% вартості продукції (за 6 шт.) х 25 календарних днів прострочення = 117 306,00 грн.

Загальна сума штрафних санкцій складає 337 170,72 грн.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, якими стверджується неналежне виконання відповідачем обов’язку зі своєчасної пер6едачі позивачеві першої партії товару, вимоги чинного законодавства та умови угоди сторін, позовні вимоги про стягнення пені за договором № 0401ЗП/2008 від 01.04.2008 в сумі 337 170,72 грн. заявлені правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивач, не переглядаючи умови тендерної документації, переніс їх у договір. Суд критично оцінює такі посилання відповідача, оскільки відповідач визнав умови тендеру та погодився з ними, подавши свої пропозиції позивачеві, а також добровільно підписавши договір разом зі специфікацією, тобто самостійно і на власний ризик прийнявши на себе саме такі договірні зобов’язання, які були визначені у спірній угоді.

Також, суд не вважає підставами для відмови у задоволенні позову твердження відповідача про те, що другу поставку продукції від здійснив достроково, оскільки відповідно до параграфу № 7 глави 79 Цивільного кодексу України притримання є правом, а не обов’язком сторони зобов’язання, а тому дії відповідача по передачі другої партії товару до визначеного у специфікації строку не суперечать законодавству та укладеному сторонами договору, чи залежати від волі позивача.

Крім того, заперечення відповідача проти позову, що стосуються поламки обладнання на заводі-виготовлювачі продукції також оцінюються судом критично, адже виходячи з норм ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України і ст. 617 Цивільного кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Угода сторін не містить посилань на третіх осіб, як наприклад, фактичного виготовлювача продукції, яка є предметом договору, є двостороннім правочином, права та обов’язки за яким виникають і повинні виконуватися лише постачальником та покупцем. З наведеного слідує, що посилання відповідача на порушення строків поставки першої партії продукції з вини її виготовлювача є недоречними. При цьому слід зауважити, що відповідач не надав суду доказів того, що ним вживалися дії про прологнуванню строків виконання зобов’язань за договором у цій частині.

Таким чином, суд вважає що відповідач не довів суду обставин, що підтверджують його заперечення проти позову, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

07.07.2009 у судовому засіданні представник відповідача надав суду заяву, в якій просить не застосовувати до підприємства штрафні санкції через скрутне економічне становище.

Враховуючи, що позивач не заявляв про те, що неналежне виконання відповідачем зобов’язання за спірною угодою завдало його підприємству значних збитків, а також з огляду на те, що заявлена до стягнення сума штрафних санкцій є значною сумою у порівнянні з загальною ціною договору, суд вважає за доцільне зменшити розмір договірних санкцій та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. неустойки (пені).

Зважаючи на встановлені судом обставини справи, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а судові витрати —покладенню на відповідача, оскільки звернення позивача до суду з даним позовом обумовлено порушенням господарських зобов’язань саме відповідачем.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Елво-Україна” (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, ідентифікаційний код 32385941, п/р 26005100314001 в Подільській філії ВАТ ВТБ Банк м. Київ, МФО 300777), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сервіс-Інвест” (83001, м. Донецьк, бул. Т.Шевченка, 11, ідентифікаційний код 31018149, п/р 26003001312038 у філії ЗАТ “ОТП Банк” в м. Донецьку, МФО 335775) 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. пені, 3 371 (три тисячі триста сімдесят одну) грн. 71 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя М.Г. Хоменко

Дата підписання рішення –17.07.2009