Рішення № 4219475, 13.07.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.09 р. Справа № 33/58

Господарський суд Донецької області у складі: головуючий суддя МанжурВ.В.,

судді – Азарова З.П., Чернота Л.Ф.,

при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДефенД” м.Київ

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 78000,00грн. основного боргу, 2487,46грн. пені, 3763,44грн. витрат, пов’язаних з інфляцією, 382,65грн. – 3% річних, на загальну суму 84633,55грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: не з’явився

від відповідача: Сергієнко Н.І. – за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДефенД” м.Київ звернулось до господарського суду з позовом до Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 78000,00грн. основного боргу, 2487,46грн. пені, 3763,44грн. витрат, пов’язаних з інфляцією, 382,65грн. – 3% річних, на загальну суму 84633,55грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору охорони №70/14 від 01.08.2005р., акт звіряння розрахунків від 29.02.2008р., лист № 01 від 12.01.2008р., лист № 2 від 25.01.2008р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2008р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2008р., у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДефенД” до Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 78000,00грн. основного боргу, 2487,46грн. пені, 3763,44грн. витрат, пов’язаних з інфляцією, 382,65грн. – 3% річних, на загальну суму 84633,55грн., було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.12.2008р. рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.09.2008р. було скасовано, а справу направлено на новий розгляд та вказано, що під час нового розгляду слід з’ясувати, чи надавались у спірному періоді позивачем охоронні послуги.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 28.01.2009р., відповідно до ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, було призначено колегіальний склад суддів: головуючий суддя – Манжур В.В., судді Азарова З.П., Чернота Л.Ф.

Ухвалою від 28.01.2009р. справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 24.03.2009р. було змінено склад суддів: суддю Черноту Л.Ф. замінено на суддю Склярук О.І.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 22.06.2009р. було змінено склад суддів: суддю Склярук О.І. замінено на суддю Черноту Л.Ф.

Під час нового розгляду представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір охорони № 70/14 від 01.08.2005р., листів № 01 від 12.01.2008р., № 02 від 25.01.2008р., акти виконаних робіт за період надання послуг, акт звірки розрахунків, неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня та штрафні санкції.

Під час нового розгляду позивач надав через канцелярію суду заяву від 29.05.2009р., в якій наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на акти наданих послуг, акт звірки розрахунків, акти зняття охорони об’єкта, акти порушення встановленого на об’єкті режиму, матеріальні перепуски.

Відповідач надав відзив за № 40 від 24.02.2009р. та доповнення до відзиву від 24.03.2009р., в яких заперечує проти позовних вимог, посилаючись на той факт, що строк дії договору закінчився 01.10.2007р., та не те, що позивач не прийняв матеріальні цінності за актом під охорону. У доповненні до відзиву за № 146 від 09.06.09р. відповідач зазначає, що з 29.05.07р. не мав відокремленого майна, яке необхідно було охороняти, а тому вважає, що відсутні підстави для продовження строку дії договору, а також відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

01.08.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ДефенД” (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством „Стальком” (Замовник) був укладений договір охорони за № 70/14 (далі за текстом – договір), згідно п.1.1. якого Замовник доручає, а Виконавець зобов’язується за плату забезпечити недоторканість об’єктів та іншого майна Замовника, визначених в переліку та плані об’єктів та майна Замовника, визначених в додатку №1 до цього договору.

В пункті 1.2. договору визначено найменування та розташування об’єкту, який підлягав охороні, - ЗАТ „Стальком” м.Маріуполь, вул.Станіславського, 5.

За умовами договору (п.п. 1.5.-1.6.) сторони узгодили, що охорона здійснюється цілодобово шляхом виставлення постів на об’єкті, забезпечується виконавцем в кількості 5 добових постів та одного 12-годинного посту.

Відповідно до пункту 8.2. строк договору починається з моменту підписання (з 01.08.2005р.) та діє протягом року (до 01.08.2006р.), а в частині виконання фінансових зобов’язань – до повного їх виконання.

В пункті 8.7. договору сторони передбачили, що договір вважається розірваним з моменту належного оформлення Сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено в самій додатковій угоді, договорі або діючим законодавством.

В подальшому, сторонами була підписана додаткова угода від 01.09.2006р. до договору, якою сторони внесли зміни до змісту пунктів 1.6, 5.1 та 5.2 договору.

Вартість послуг визначається згідно домовленості Сторін та складає 26000,00грн. в місяць без ПДВ (п.5.1. договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2006р.).

Відповідно до п.5.2. договору в редакції додаткової угоди від 01.09.2006р. Замовник сплачує Виконавцю попередню оплату в розмірі 50% від вартості послуг за місяць на підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури за надані послуги не пізніше 3-х банківських днів. Кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 5-го числа наступного місяця після прийняття наданих послуг. Послуги вважається прийнятими, якщо протягом 3-х днів:

- підписаний акт наданих послуг,

- Виконавцю не надана мотивована відмова від прийняття послуг.

Додатковою угодою від 01.10.2006р. до договору сторони внесли зміни до преамбули договору, в якій замість Приватної фірми „ДЕФЕНД” визначено Товариство з обмеженою відповідальністю „ДЕФЕНД”. Відповідно до положень пункту 1.1 Статуту вказане Товариство є правонаступником всіх майнових та особистих немайнових прав перед третіми особами Приватної фірми „ДЕФЕНД” внаслідок її державної перереєстрації через зміну організаційно-правової форми.

Обидві додаткові угоди були підписані представниками сторін (директором виконавця та головою правління замовника) без зауважень та заперечень. В тексті обох вищенаведених додаткових угод було вказано, що решта пунктів договору залишаються без змін.

До матеріалів справи приєднаний лист ЗАТ „Стальком” № 170/335 від 19.07.2007р., підписаний генеральним директором ЗАТ „Стальком” І. Шастун та адресований керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕФЕНД”, в якому питання щодо розірвання договору № 70/14 від 01.08.2005р. до 01.08.2007р. відкладається, тобто доказів розірвання договору не представлено. Крім того, в матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2007р. по листопад 2007р. та банківські виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „ДЕФЕНД” за період з січня 2007р. по жовтень 2007р., зі змісту яких вбачається, що відповідач сплачував позивачеві вартість послуг з охорони в розмірі 26000грн., посилаючись на договір № 70/14 від 01.08.2005р. та рахунки. При цьому, номери та дати рахунків співпадають з тими, що визначені в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) за цей період.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Таким чином, із фактичних дій сторін вбачається, що договір охорони № 70/14 від 01.08.2005р. був продовжений.

В обґрунтування своїх вимог про стягнення заборгованості за надані охоронні послуги позивач надав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000054 від 31.12.2007р., № 0000004 від 31.01.2008р. та № ОУ-000007 від 29.02.2008р., які, як встановлено в постанові Вищого господарського суду України, скріплені печаткою відповідача та є належними доказами по справі.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за надані охоронні послуги становить 78000,00грн за період з грудня 2007р. по лютий 2008р.

Однак, під час нового розгляду справи відповідачем був наданий оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) за № ОУ-0000054 від 31.12.2007р. (який був наданий йому позивачем), який не підписаний уповноваженою особою відповідача та відсутня печатка підприємства, внаслідок того, що вказаний акт не оформлений належним чином, він не є належним доказом надання охоронних послуг відповідачеві, у розумінні ст.36 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем на оплату охоронних послуг були виставлені рахунки-фактури за № СФ-0000062 від 23.11.2007р. за послуги у грудні 2007р. на суму 26000,00грн., № СФ-0000004 від 25.01.2008р. за послуги у січні 2008р. на суму 26000,00грн., № СФ-0000005 від 18.02.2008р. за послуги у лютому 2008р. на суму 26000,00грн., які до теперішнього часу не сплачені відповідачем, але докази їх пред’явлення відповідачу не були надані.

У поясненнях за вих. № 03 від 13.05.2008р. позивач зазначив, що, оскільки спосіб виставлення рахунку в договорі не був обумовлений, він передавав оригінали рахунків до бухгалтерії Відповідача безпосередньо при зміні вахти охоронників та дублював відправку за допомогою факсового зв’язку. Отже, позивач не доказав факт пред’явлення рахунків відповідачу.

Під час нового розгляду справи, суд встановив, що до матеріалів справи відповідачем залучено рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2007р. по справі № 45/116а за позовом Відкритого акціонерного товариства „Сталькон” до відповідачів Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Донецьк, Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-англійське підприємство з іноземними інвестиціями „Стоїк” м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Владі і Со” м.Київ, Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Інвест” м.Київ про визнання частково недійсними Установчого договору і Статуту Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Донецьк. Вказаним рішенням суд зобов’язав Закрите акціонерне товариство „Стальком” м.Донецьк повернути Відкритому акціонерному товариству „Сталькон” майно, вказане в Акті приймання-передачі від 25.03.2003р. за переліком у 852 одиниці, визначеному у Додатку № 1 до Установчого договору від 25.02.2003р., зареєстрованому виконавчим комітетом Донецької міської ради від 26.03.2003р. за реєстраційним номером 04052844Ю0100051. Вказане рішення набуло законної сили та постановою від 10.07.2007р. Орджонікідзевським ВДВС Маріупольського МУЮ було відкрито виконавче провадження з примусового його виконання.

Відповідно до ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, а тому суд приймає вказане рішення до уваги і, оскільки у період, визначений позивачем у позовних вимогах (з грудня 2007р. по лютий 2008р.) було відсутнє майно, яке підлягало охороні за укладеним договором, позовні вимоги заявлені необґрунтовано.

За приписами ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів факт надання послуг та наявність заборгованості з надання охоронних послуг саме відповідачу, вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 2487,46грн., витрат, пов’язаних з інфляцією, в розмірі 3763,44грн., 3% річних в розмірі 382,65грн. також заявлені необґрунтовано та не підлягають задоволенню.

Стаття 49 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 4-6, 22, 32, 33, 34, 35, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДефенД” м.Київ до Закритого акціонерного товариства „Стальком” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 78000,00грн. основного боргу, 2487,46грн. пені, 3763,44грн. витрат, пов’язаних з інфляцією, 382,65грн. – 3% річних, на загальну суму 84633,55грн. – відмовити.

У судовому засіданні, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 17.07.2009р.

Головуючий суддя

Суддя З.П.Азарова

Суддя Л.Ф.Чернота

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2, У справу № 33/58

Вик. Єрохіна В.В.