Ухвала суду № 42190283, 18.12.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10762/14 Справа № 201/9214/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Григорченко Е.І.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді-головуючого: Григорченка Е.І.

Суддів колегії: Кочкової Н.О., Максюти Ж.І.

при секретарі Новицькій О.О.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» звернулося з апеляційною скаргою, де ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового, яким в позовних вимогах до ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» відмовити, посилаючись на те, що судом першої інстанції, при ухваленні рішення, порушено норми матеріального та процесуального права.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.10.2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» про відшкодування матеріальних збитків задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду - 29757 грн., 700 грн. - витрати за проведення експертизи, 2125 - витрати на транспортування транспорту, 325,82 - судові витрати.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн. та понесені судові витрати в розмірі 243.60 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.07.2011 року року на 400км. а/д Харків - Сімферополь відбулась дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля МАН, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням відповідача ОСОБА_6 та автомобіля ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував позивач, та який належить йому на праві власності. ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_6 вимог правил дорожнього руху.

Згідно постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29.08.2011 року по справі № 3-3002/2011 ОСОБА_6 визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль ГАЗ 3302-14 СПГ, реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_5

Відповідно до висновку експертного дослідження оцінки вартості матеріальної шкоди № 2710/12/12 від 25.10.2012 року, експертом-автотоварознавцем встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ГАЗ 3302-14 СПГ р.н. НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 44037,47 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6, як володільця т.з. MAN 19.372 р.н. НОМЕР_2, на момент ДТП була застрахована ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед», що підтверджується Полісом № АА/4237902 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів /а.с. 8/.

ОСОБА_5, як потерпіла особа, повідомив ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» про ДТП.

Відповідач ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» оцінив автомобіль у розмірі 13280 грн.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 29757 грн., витрати на транспортування транспорту в розмірі 2125 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 700 грн. та судовий збір в сумі 325,82 грн.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, апеляційний суд не находить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному об'ємі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку. Висновки суду підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами та поясненнями учасників процесу.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції, відповідно до ст. ст. 979, 980, 988 - 991 ЦК України, ст. ст. 6, 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст. 10, 11, 57-61 ЦПК України, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, стягнувши з ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» на користь позивача зазначені суми у відшкодування шкоди та судових витрат.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі, що позивач не надав страховику заяву про виплату страхового відшкодування, чим позбавив себе права на отримання відшкодування збитків, не можуть бути прийняті до увага та бути підставою для відмови у позові, оскільки, відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ОСОБА_5 повідомив страхову компанію про настання страхового випадку 22.07.2011 року (а. с. 41, 92).

Крім того, відповідно до роз'яснень у п. 19 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", з урахуванням змісту статті 979 ЦК та статті 16 Закону України "Про страхування" у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору страхування є підставою для відмови у виплаті лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатись, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись судом у кожному конкретному випадку. Наприклад, несвоєчасне повідомлення страхувальником страховика без поважних на те причин про настання страхового випадку (пункт 5 частини першої статті 989 ЦК, пункт 5 частини першої статті 991 ЦК) може бути підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у тому разі, якщо воно позбавило страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком.

При цьому суди також повинні мати на увазі, що порушення страхувальником визначеного договором страхування строку подання документів, що стосуються страхового випадку, не є порушенням визначеного договором строку повідомлення про настання страхового випадку.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, що суд безпідставно стягнув витрати, пов'язані з евакуацією транспортного засобу, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки в матеріалах справи знаходиться акт виконаних робіт щодо транспортування автомобіля позивача та квитанція про оплату послуг /а.с. 74-75/.

У відповідності до ст. 10 ЦПК України сторони повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 цього ж Кодексу, зазначені ними обставини.

Проте будь-які докази, які б спростовували зазначені обставини, не надано.

Не можуть бути підставою для скасування рішення суду в частині стягнення судових витрат, оскільки суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат з урахування вимог ст. 88 ЦПК України.

Допущені судом порушення норм процесуального права, про які зазначено в апеляційній скарзі, на законність рішення суду не вплинули.

Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки вони зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм права та до іншої оцінки фактичних обставин справи, яка відрізняється від зробленої судом першої інстанції оцінки, і висновків суду не спростовують.

Районний суд розглянув справу у відповідності із вимогами ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України про змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, в межах заявлених вимог та на підставі наданих суду доказів.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду в оскаржуваній частині.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» відхилити

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: