Рішення № 42183280, 23.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25655/14-ц

Провадження №2/761/7165/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 грудня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ПАТ "Страхова компанія "Україна" в особі представника ТОВ "Юридична фірма "АРІЕС" Косміної О.В. звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просив суд стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі - 41 600, 84 грн. та судовий збір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 04.10.2013 року між відповідачем та ПрАТ "Страхова компанія "Україна" було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно Полісу №АС/3961020 (надалі - Поліс), за яким позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами при використанні транспортного засобу "Мазда" д.н.з. НОМЕР_1.

06.10.2013 року на автодорозі Київ-Ковель сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю трьох транспортних засобів "Альфа Ромео", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, марки "Нісан Альмера" д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4 під керуваннмя ОСОБА_5 та автомобіля марки "МАзда" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено автомобілі потерпілих, які звернулись до позивача із відповідними заявами про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування, які було виплачено у відповідності до вимог ст.37 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі Закон №1961) потерпілим ОСОБА_3 в сумі - 26 890,60 грн. та ОСОБА_5 в сумі - 14 710,24 грн.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, а тому на підставі ст.27 Закону України "Про страхування", ст.ст.993, 1188 ЦК України, ст.38 Закону №1961, зважаючи на невиконання відповідачем вимог ст.33.1.4 Закону №1961, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь в порядку регресу кошти страхового відшкодування в розмірі - 41 600 грн., а також сплачену суму судового збору.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав, з врахуванням невиконання відповідачем вимог ст.33.1.4 Закону №1961 та судової практики з розгляду справ вказаної категорії згідно постанови Верховного суду України від 12.02.2014 року за №6-1цс14.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав надані письмові заперечення та проти задоволення позову заперечував, оскільки стягнення шкоди в порядку регресу передбачено ст.38 Закону №1961, а саме п. "г" п.38.1.1 Закону, яки відсилає до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону, де зазначено про те, що водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди зобов"язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди. У вказаній нормі відсутнє посилання на строки повідомлення страховика про настання страхового випадку, а відтак підстав для задоволення позову немає.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що між відповідачем ОСОБА_1 та ПАТ "Страхова компанія "Україна" було укладено Поліс № АС/3961020 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із строком дії з 06.10.2013 р. до 05.01.2014 року, за яким позивач застрахував цивільну відповідальність відповідача перед третіми особами при використанні транспортного засобу "Мазда" д.н.з. НОМЕР_1.

06.10.2013 року на автодорозі Київ-Ковель сталась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю трьох транспортних засобів "Альфа Ромео", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, марки "Нісан Альмера" д.н.з. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4 під керуваннмя ОСОБА_5 та автомобіля марки Мазда д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1, що підтверджується довідками про ДТП ВДАЇ Бородянського РВ ГУМВС України в Київській області, повідомленням про ДТП, страховими актами та протоколами огляду транспортних засобів (а.с.9-23, 25-34).

Як встановлено, постановою Шевченківського районного суду м. Києва відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП за порушення ним вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України (а.с.11).

У відповідності з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті зазначеної ДТП було пошкоджено автомобілі потерпілих, які звернулись до позивача із відповідними заявами про настання страхового випадку і виплату страхового відшкодування, які було виплачено для ремонту пошкодженим автомобілів на СТО у відповідності до вимог ст.37 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" потерпілим ОСОБА_3 в сумі - 26 890,60 грн. та ОСОБА_5 в сумі - 14 710,24 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученням за №8576 та за №8533 (а.с.24, 35).

Згідно ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Згідно положень ст. 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. При настанні дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди, на протязі трьох днів письмово повідомити страховика про дорожньо-транспортну пригоду.

Як було встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 не звертався до ПАТ Страхова компанія "Україна" із будь-якими заявами (письмовими повідомленнями) щодо повідомлення у триденний строк про настання даного ДТП, та відповідно виникнення страхового випадку за Полісом № АС/3961020 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який було укладено між сторонами.

У відповідності до правової позиції, викладеної у постанові Верховного суду України від 12.02.2014 року за №6-1цс14, щодо перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування судами підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 та пункту 33.1 ст.33 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-УІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.

З врахуванням наведеного, посилання представника відповідача на не обов"язковість письмового повідомлення позивача про настання страхового випадку, оскільки це не передбачено вимогами ст.38 Закону №1961, спростовується як помилкове та таке, що не ґрунтується на досліджених і застосованих судом нормах матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ "Страхова компанія "Україна" загальну суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі - 41 600,84 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, який був сплачений позивачем при подачі до суду даного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 993, 1191 ЦК України, ст. 33, 38 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 10, 59, 60, 88, 209, 212, 213, 215, 218, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_5) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (код ЄДРПОУ 30636550) суму сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі - 41 600 гривень 84 коп. та судовий збір в розмірі - 416 гривень 01 коп., а всього в сумі - 42 016 (сорок дві тисячі шістнадцять) гривень 85 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: