Вирок № 42180351, 09.10.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14210/14-к

1-кп/357/812/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.10.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя Володько І. С. ,

при секретарі - Чуприна О. С.,

з участю прокурора - Комаровського Є.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 5 в м. Біла Церква кримінальне провадження № 42014110030000042 від 29.04.2014 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Карапиші Миронівського району Київської області, українки, громадянки України, з неповною вищою освітою, розлученої, працюючої завідувачем господарства та за сумісництвом - завідувачем гуртожитку (на час відпустки завідувача гуртожитком ОСОБА_3.) у навчальному центрі по підготовці, перепідготовці та підвищенню кадрів («Укравтодор»), раніше не судимої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1, проживаючої за адресою АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

29 вересня 2014 року до суду для судового розгляду надійшла угода про визнання винуватості та обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42014110030000042 від 29.04.2014 року відносно ОСОБА_1, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 являючись службовою особою, згідно наказу № 5 вк від 04.01.2013 року, а саме: завідувачем гуртожитку, що по АДРЕСА_2, Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів (код ЄДРПОУ 03450716), юридична та фактична адреса якого: Київська область, м. Біла Церква, вул. Київська, 113, обіймаючи у даному навчальному закладі посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, та згідно п. 4.2 Розділу ІV посадової інструкції завідувача гуртожитком від 14.06.2011 року, наділена повноваженнями контролювати й табелювати роботу чергових і прибиральниць, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, в період з 01.10.2013 року по 31.12.2013 року, та з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, вчинила службове підроблення шляхом внесення до офіційних документів - табелів обліку використання робочого часу чергових по гуртожитку: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, завідомо неправдивих відомостей про фактично відпрацьований ними час.

Так, у жовтні 2013 року ОСОБА_1 внесла в офіційний документ - табель обліку робочого часу чергових, прибиральниць та завідувача гуртожитку Навчального центру завідомо неправдиві відомості, про те, що чергові ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у період часу з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року, працювали 40-годинний робочий тиждень, при фактичному робочому графіку 1 доба через три доби, завіривши вказані дані своїм підписом, тим самим підтвердивши достовірність відображених неправдивих відомостей. В результаті вказаних дій, при нарахуванні заробітної плати даним черговим не були враховані відпрацьовані понаднормові години, робота у вихідні, святкові дні та в нічні години.

Крім цього, у листопаді 2013 року ОСОБА_1 внесла в офіційний документ - табель обліку робочого часу чергових, прибиральниць та завідувача гуртожитку Навчального центру завідомо неправдиві відомості, про те, що чергові ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, у період часу з 01.11.2013 року по 30.03.2013 року, працювали 40-годинний робочий тиждень, при фактичному робочому графіку 1 доба через дві доби, завіривши вказані дані своїм підписом, тим самим підтвердивши достовірність відображених відомостей. В результаті вказаних дій, при нарахуванні заробітної плати даним черговим не були враховані відпрацьовані понаднормові години, робота у вихідні, святкові дні та в нічні години.

Крім цього, у грудні 2013 року ОСОБА_1 внесла в офіційний документ - табель обліку робочого часу чергових, прибиральниць та завідувача гуртожитку Навчального центру завідомо неправдиві відомості, про те, що чергові ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у період часу з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, працювали 40-годинний робочий тиждень, при фактичному робочому графіку 1 доба через дві доби, завіривши вказані дані своїм підписом, тим самим підтвердивши достовірність відображених відомостей. В результаті вказаних дій, при нарахуванні заробітної плати даним черговим не були враховані відпрацьовані понаднормові години, робота у вихідні, святкові дні та в нічні години.

Крім цього, у лютому 2014 року ОСОБА_1 внесла в офіційний документ - табель обліку робочого часу чергових, прибиральниць та завідувача гуртожитку Навчального центру завідомо неправдиві відомості, про те, що чергові ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, у період часу з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року, працювали 40-годинний робочий тиждень, при фактичному робочому графіку 1 доба через дві доби до 27.05.2013 року, а з даної дати по 31.06.2013 року - 1 доба через 3 доби, завіривши вказані дані своїм підписом, тим самим підтвердивши достовірність відображених відомостей. В результаті вказаних дій, при нарахуванні заробітної плати даним черговим не були враховані відпрацьовані понаднормові години, робота у вихідні, святкові дні та в нічні години.

Вказані табелі обліку використання робочого часу ОСОБА_1 подала до відділу кадрів Навчального центру, після чого вони були затверджені директором Навчального центру та передані до бухгалтерії даного навчального закладу, де черговим по гуртожитку, на підставі даних табелів, було нараховано заробітну плату меншого розміру.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неравдивих відомостей.

На початковій стадії судового розгляду даного кримінального провадження прокурор надав суду укладену ним з обвинуваченою ОСОБА_1 29.09.2014 року угоду про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_1 повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення і зобов'язалася беззастережно визнати висунуте їй обвинувачення в судовому засіданні. При цьому сторони узгодили призначення обвинуваченій покарання за ст. 366 ч. 1 КК України у виді штрафу у розмірі 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень на користь держави.

В судовому засіданні прокурор і обвинувачена підтвердили зазначену угоду і просять її затвердити.

Суд, дослідивши обставини укладення сторонами угоди про визнання винуватості, перевіривши її на відповідність вимогам чинного КПК України, дійшов висновку про те, що клопотання сторін про затвердження вказаної угоди підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 470 та 472 КПК України.

Зазначена угода містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 472 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене сторонами покарання та згоду обвинуваченої на його призначення, а також містить детальне роз'яснення передбачених ст. 473 КПК України наслідків затвердження цієї угоди судом та наслідків невиконання сторонами умов зазначеної угоди. Угоду підписано обвинуваченою ОСОБА_1 та прокурором.

Зогляду на викладене укладена сторонами угода про визнання винуватості повністю відповідає вимогам чинного КПК; дії обвинуваченої ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України кваліфіковані правильно; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України; обвинувачений має реальну можливість виконати всі взяті на себе за угодою зобов'язання.

За таких обставин укладена прокурором та обвинуваченою ОСОБА_1 угода про визнання винуватості підлягає затвердженню.

Відповідно до вимог ст. 124 ч. 2 КПК України стягненню з обвинуваченої на користь держави підлягають процесуальні витрати в сумі 1375 грн. 92 коп. на проведення у даному кримінальному провадженні чотирьох судово-почеркознавчих експертиз.

Речові докази - бухгалтерські, установчі та кадрові документи Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів, долучені до матеріалів кримінального провадження підлягають поверненню до Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів; журнал прийому-передачі зміни сторожів начального центру, який зберігається у директора навчального центру, підлягає поверненню до навчального центру; флеш-картку, яка належить ОСОБА_1 і перебуває у неї на зберіганні необхідно залишити останній по-приналежності.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 474-475 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.09.2014 року прокурором прокуратури м. Біла Церква Гуріним Олександром Юрійовичем та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42014110030000042 від 29.04.2014 року.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та призначити їй покарання за ст. 366 ч. 1 КК України у виді штрафу у розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень на користь держави.

Речові докази по справі - бухгалтерські, установчі та кадрові документи Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів, долучені до матеріалів кримінального провадження повернути до Навчального центру по підготовці, перепідготовці та підвищенню кваліфікації кадрів; журнал прийому-передачі зміни сторожів начального центру, який зберігається у директора навчального центру, повернути до навчального центру; флеш-картку, яка належить ОСОБА_1 і перебуває у неї на зберіганні залишити останній по-приналежності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1375 грн. 92 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення чотирьох судово-почеркознавчих експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області, через Білоцерківський міськрайонний суд, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 діб від дня його проголошення.

Суддя: І. С. Володько