Вирок № 42180254, 16.07.2014, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/8914/14-к

1-кп/357/554/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.07.2014 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючий - суддя Володько І. С. ,

при секретарі - Чуприна О. С.,

за участю прокурора - Маційчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білої Церкви кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014110030002582 від 24.05.2014 р., -

відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого: 11.02.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 189, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Біла Церква Київської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Дніпропетровськ, українця, громадянина України, освіта середня, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_4, проживаючого за адресою АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

24.05.2014 року близько 13 години 30 хвилин ОСОБА_4, рухаючись на своєму легковому автомобілі НОМЕР_4, разом зі своїми знайомими ОСОБА_2 і ОСОБА_3, неподалік зупинки громадського транспорту «Площа Волі» в м. Біла Церква, зустріли свого знайомого ОСОБА_5, який також рухався в тому ж напрямку на спортивному велосипеді марки «ММАKSI».

В ході розмови ОСОБА_4 сказав ОСОБА_5 сісти до його автомобілю, а ОСОБА_2 сісти на велосипед ОСОБА_5 та їхати за автомобілем в напрямку берегу річки Рось в м. Біла Церква. Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_3 і ОСОБА_5 на автомобілі поїхали до вказаного ОСОБА_4 місця, де їх наздогнав ОСОБА_2 на велосипеді ОСОБА_5

Перебуваючи неподалік будинку № 39 по вул. Короленка в м. Біла Церква, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та запитав, що той має в своїх кишенях, на що останній повідомив, що нічого показувати не буде. Тоді ОСОБА_4 умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, із погрозою застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, з метою залякування потерпілого дістав зі свого автомобіля дерев'яний предмет ззовні схожий на бейсбольну биту та почав погрожувати спричиненням нею тілесних ушкоджень ОСОБА_5, а ОСОБА_2 в цей час почав обшукувати кишені останнього та діставати звідти речі, а саме мобільний телефон марки «Самсунг GTS 5222», вартістю 818 грн., зі стартовими пакетами «Київстар» та «Лайф» та гроші в сумі 10 грн. ОСОБА_3 в цей час перебував біля них та спостерігав за навколишньою обстановкою.

ОСОБА_2 за проханням ОСОБА_4 передав вищевказаний мобільний телефон останньому, а гроші в сумі 10 грн. залишив собі, стартові пакети «Київстар» та «Лайф» повернули потерпілому. Після чого за змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, ОСОБА_2 забрав вищевказаний спортивний велосипед, вартістю 500 грн., у ОСОБА_5 та відвіз його до місця свого колишнього проживання, та через деякий час повернувся до останніх.

В подальшому ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 разом з потерпілим ОСОБА_5 на автомобілі ОСОБА_4 поїхали до ломбарду «Скарбниця», який розташований по вул. Ярослава Мудрого, 22 в м. Біла Церква, де ОСОБА_4 передав ОСОБА_3 вищевказаний мобільний телефон, який останній реалізував до вищевказаного ломбарду. ОСОБА_3 отримавши за мобільний телефон гроші в сумі 190 грн., 40 грн. залишив собі, а 150 грн. передав ОСОБА_4, які останній в подальшому витратив на власний розсуд.

Своїми діями, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 спричинили потерпілому ОСОБА_5 загального матеріального збитку в сумі 1328 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і показав суду, що дійсно 24.05.2014 року він їхав на своєму автомобілі разом зі своїми знайомими ОСОБА_2 і ОСОБА_3 і в районі площі Волі в м. Біла Церква, він побачив свого бувшого однокласника ОСОБА_5 Так як він свого часу заступився за ОСОБА_5, то вважав, що той винен йому за це гроші, тому побачивши ОСОБА_5, він зупинив автомобіль і наказав ОСОБА_5 сісти до автомобіля, а велосипед на якому до цього їхав ОСОБА_5, він передав ОСОБА_2 і наказав усім їхати на берег р. Рось. На березі р. Рось, він дістав з під сидіння автомобіля дерев'яну біту, яку показав ОСОБА_5, а ОСОБА_2 в цей час витяг з кишень одягу ОСОБА_5 належні останньому речі і передав йому мобільний телефон ОСОБА_5 Він повернув дві сім-картки, які знаходились в телефоні ОСОБА_5, а телефон віддав ОСОБА_3, щоб той здав телефон до ломбарду. Після чого, ОСОБА_2 відвіз велосипед ОСОБА_5 до себе додому, і вони всі поїхали до ломбарду, де ОСОБА_3 здав телефон в ломбарді і повернув йому за зданий телефон 150 грн. і вони відпустили ОСОБА_5 Вже пізніше з'ясувалось, що ОСОБА_3 здав телефон в ломбарді не за 150 грн., а за 190 грн., з яких 150 грн. передав йому, а 40 грн. ОСОБА_3 залишив собі.

У скоєному ОСОБА_4 розкаюється, просить суворо не карати та призначити йому найнижчу міру покарання, передбачену за вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і показав суду, що дійсно 24.05.2014 року він біля 10 години зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_3 і вони зателефонували своєму знайомому ОСОБА_4 Після чого вони зустрілись і на автомобілі ОСОБА_4 вони поїхали на Заріччя, а коли повертались з Заріччя до центру м. Біла Церква, то ОСОБА_4 побачивши знайомого ОСОБА_5 зупинився. ОСОБА_4 наказав ОСОБА_5 сісти в автомобіль, а йому наказав на велосипеді ОСОБА_5 їхати слідом за ними, до берегу р. Рось. На березі річки він дістав з кишень ОСОБА_5 речі - цигарки, ключі, мобільний телефон і 10 грн. Мобільний телефон забрав ОСОБА_4, гроші в сумі 10 грн. забрав він, а решту речей повернули ОСОБА_5 Під час цього ОСОБА_4 показував біту ОСОБА_5, щоб той мовчав. Після чого, він забрав велосипед ОСОБА_5 і відвіз велосипед до себе додому і вони всі поїхали до ломбарду, де ОСОБА_4 повернув дві сім-картки ОСОБА_5 і передав мобільний телефон ОСОБА_5 для здачі в ломбард ОСОБА_3 і останній сходив до ломбарду, а повернувшись віддав гроші в сумі 150 грн. за зданий телефон ОСОБА_4 Вони відпустили ОСОБА_5, а самі поїхали на масив Леваневського.

У скоєному ОСОБА_2 розкаюється, просить суворо не карати та застосувати до нього покарання не пов'язане з позбавленням волі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і показав суду, що дійсно 24.05.2014 року він спочатку зустрівся з ОСОБА_2, а потім вони зустрілись з ОСОБА_4 Вони на автомобілі ОСОБА_4 їздили на Заріччя, а коли повертались в центр міста, то ОСОБА_4 побачив ОСОБА_5 До цього моменту він особисто з ОСОБА_5 знайомим не був. Коли ОСОБА_4 побачив ОСОБА_5, то зупинив автомобіль і наказав ОСОБА_5 сідати до салону автомобіля і вони поїхали на берег річки Рось, а ОСОБА_2 їхав за ними на велосипеді ОСОБА_5 На березі річки Рось, вони пробули десь 15-20 хвилин і за цей час ОСОБА_2 забрав з кишень одягу ОСОБА_5 речі, з яких мобільний телефон ОСОБА_2 передав ОСОБА_4, а гроші в сумі 10 грн. залишив собі. Після цього, ОСОБА_2 відвіз велосипед ОСОБА_5 до себе додому і вони всі поїхали в центр міста до ломбарду, де ОСОБА_4 передав йому мобільний телефон ОСОБА_5 і він відніс телефон до ломбарду, де телефон оцінили в 150 грн. Він повернувся до автомобіля і ОСОБА_4 погодився здати телефон за таку суму грошей. Однак, коли він повернувся до ломбарду і здав телефон, то йому виплатили 190 грн., з яких він передав 150 грн. ОСОБА_4, а 40 грн. він залишив собі.

У скоєному ОСОБА_3 розкаюється, просить суворо не карати та просить не позбавляти його волі.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 підтвердив обставини вчинення відносного нього ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кримінального правопорушення, зазначив, що не має до останніх претензій матеріального характеру, так як йому було відшкодовано завдані збитки.

Визнаючи себе повністю винними та не оспорюючи фактичні обставини справи, обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просили суд не досліджувати докази зібрані під час досудового розслідування і після роз'яснення положень ч. 3 ст. 349 КПК України у суду немає сумнівів в добровільності та істинності їх позиції.

Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання обвинувачених і суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином суд вважає, що вину ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено у повному обсязі і його дії вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Також, суд вважає, що вину ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено у повному обсязі і його дії вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Також, суд вважає, що вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих йому дій доведено у повному обсязі і його дії вірно кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи міру покарання обвинуваченим, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особи винних, обставини справи.

ОСОБА_4 раніше судимий і скоїв злочин в період іспитового терміну, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, як особа за місцем проживання характеризується посередньо, однак добровільно відшкодував завдані збитки, чистосердечно розкоюється, активно сприяв розкриттю злочину - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність.

Обтяжуючі відповідальність ОСОБА_4 обставини судом не встановлені.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, добровільно відшкодував завдані збитки, чистосердечно розкоюється, активно сприяв розкриттю злочину - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність.

Обтяжуючі відповідальність ОСОБА_2 обставини судом не встановлені.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, добровільно відшкодував завдані збитки, чистосердечно розкоюється, активно сприяв розкриттю злочину - наведені обставини суд розцінює як пом'якшуючі відповідальність.

Обтяжуючі відповідальність ОСОБА_3 обставини судом не встановлені.

Враховуючи всі наведені вище обставини, суд вважає що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.

Оскільки ОСОБА_4 був засуджений 11.02.2014 року Білоцерківським міськрайонним судом за ст. 189 ч. 2, ст. 186 ч. 2, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна і на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання умовно з іспитовим строком на 3 роки, і скоїв інкримінований злочин в період іспитового терміну, не відбувши покарання за попереднім вироком суду, покарання за даним вироком необхідно призначати за правилами ст. 71 КК України.

Речові докази по справі - сім картки мобільних операторів «Київстар» і «Лайф», флеш картку 4Гб., мобільний телефон марки «Самсунг GTS 5222», спортивний велосипед марки «ММАKSI» повернути потерпілому ОСОБА_5, у котрого вони перебувають на зберіганні, копію договору № 318-14010893 від 24.05.2014 року, виданого ломбардом «Скарбниця» і диск з відеозаписом огляду мобільного телефону марки «Самсунг GTS 5222» зберігати при матеріалах даного кримінального провадження, бейсбольну біту, що зберігається в кімнаті речових доказів БЦ МВМ - знищити.

Відповідно до вимог ст. 124 ч. 2 КПК України стягненню в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави підлягають судові витрати в сумі 384 грн. 72 коп. на проведення у даному кримінальному провадженні експертизи холодної зброї.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Запобіжний захід ОСОБА_4 обраний у вигляді тримання під вартою на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду від 06.06.2014 року і строк тримання рахується з часу затримання з 12 години 10 хвилин 04.06.2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до вказаного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 11.02.2014 року і остаточно до відбуття ОСОБА_1 визначити покарання у вигляді - 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Початок відбування строку покарання ОСОБА_4 відраховувати з 04.06.2014 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_1 залишити без змін у вигляді тримання під вартою в СІЗО № 13 УДПС України в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_2 покласти на Білоцерківський ВВС за місцем його проживання.

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку - 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_3 покласти на Білоцерківський ВВС за місцем його проживання.

Речові докази по справі - сім картки мобільних операторів «Київстар» і «Лайф», флеш картку 4Гб., мобільний телефон марки «Самсунг GTS 5222», спортивний велосипед марки «ММАKSI» повернути потерпілому ОСОБА_5, у котрого вони перебувають на зберіганні, копію договору № 318-14010893 від 24.05.2014 року, виданого ломбардом «Скарбниця» і диск з відеозаписом огляду мобільного телефону марки «Самсунг GTS 5222» зберігати при матеріалах даного кримінального провадження, а бейсбольну біту, що зберігається в кімнаті речових доказів БЦ МВМ - знищити.

Стягнути в солідарному порядку з обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 384 грн. 72 коп. на проведення у даному кримінальному провадженні експертизи холодної зброї.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками процесу до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: І. С. Володько