Постанова № 42175169, 26.12.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 року Справа № 803/2400/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,

за участю представника позивача Бугайова А. О.,

представника відповідача Березної Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трієра Фудз» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трієра Фудз» (далі - ТзОВ «Трієра Фудз») у позовній заяві просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ) від 12.09.2014 року № 0009062202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 275 781,25 грн., у тому числі за основним платежем 220 625,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55 156,25 грн., та № 0009072202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 307 085,00 грн., у тому числі за основним платежем 245 668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 61 417,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.09.2014 року № 0009062202 та № 0009072202, оскільки виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві підстав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у письмових запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні вимог товариства не визнала, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовою особою Луцької ОДПІ на підставі наказу від 14.08.2014 року № 1819 та направлення від 14.08.2014 року № 002041 проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Трієра Фудз» з питань здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Грант Тайм» за період з 01.07.2011 року по 30.06.2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 29.08.2014 року № 7469/03-18-22-02/37107417, яким встановлено такі порушення:

- п. 44.1, п. 44.6, п. 44.7 ст. 44, п. 138.1, п. 138.4 п.п. 138.10.3, п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Трієра Фудз» занижено податок на прибуток по взаємовідносинах із ТзОВ «Грант Тайм» на загальну суму 220 625,00 грн., в т. ч. за 2012 рік на суму 80 500,00 грн., за 2013 рік на суму 140 125,00 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ТзОВ «Трієра Фудз» завищено податковий кредит по взаємовідносинах із ТзОВ «Грант Тайм» на загальну суму 245 667,00 грн., в т .ч. за жовтень 2012 року - 26 667,00 грн., за листопад 2012 року - 25000,00 грн., за грудень 2012 року -25 000 грн., за лютий 2013 року - 27 667,00 грн., за травень 2013 року - 27 667,00 грн., за червень 2013 року - 27 667,00 грн., за серпень 2013 року - 28 667,00 грн., за листопад 2013 року - 14 333,00 грн., за грудень 2013 року - 21 500,00 грн., за січень 2014 року - 21 500,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками перевірки, викладеними в акті від 29.08.2014 року № 7469/03-18-22-02/37107417, подав письмові заперечення, однак листом Луцька ОДПІ від 10.09.2014 року № 13245/10/03-18-22-02 повідомила, що висновки зазначені в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

12.09.2014 року Луцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення № 0009062202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 275 781,25 грн., у тому числі за основним платежем 220 625,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 55 156,25 грн., та № 0009072202 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 307 085,00 грн., у тому числі за основним платежем 245 668,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 61 417,00 грн.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 138.1 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу

Пунктом 138.4 статті 138 ПК України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Отже, ПК України визначає, що обов'язковою умовою для правомірного формування платником податків податкового кредиту є податкова накладна, яка засвідчує факт придбання товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в межах господарської діяльності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року № 996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом, передумовою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за період, охоплений перевіркою, слугували правовідносини, що склалися у нього з ТзОВ «Грант Тайм».

Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2012 року між ТзОВ «Грант Тайм» (постачальник) та ТзОВ «Трієра Фудз» (покупець) було укладено договір поставки № 26/09-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, передати у власність покупця продукцію «крохмаль модифікований» в асортименті, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити товар. Відповідно до пункту 1.4 договору постачальник надає покупцю під час відвантаження товару необхідні документи, а саме: накладна, податкова накладна, копія сертифікату відповідності, копія гігієнічного висновку.

Факт придбання товару підтверджується податковими накладними від 27.09.2012 року № 437 на суму 160 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 26 666,67 грн., від 13.11.2012 року № 69 на суму 150 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 25 000,00 грн., від 18.12.2012 року № 226 на суму 150 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 25 000,00 грн., від 30.01.2013 року № 424 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 10.04.2013 року № 103 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 10.06.2013 року № 29 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 30.08.2013 року № 426 на суму 172 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 28 666,67 грн., від 04.11.2013 року № 7 на суму 86 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 14 333,33 грн., від 03.12.2013 року № 5 на суму 129 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 500,00 грн., від 09.01.2014 року № 1 на суму 129 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 500,00 грн., видатковими накладними від 27.09.2012 року № 38-0000437 на суму 160 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 26 666,67 грн., від 13.11.2012 року № 69 на суму 38-0000625 грн., в т. ч. ПДВ 25 000,00 грн., від 18.12.2012 року № 38-0000753 на суму 150 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 25 000,00 грн., від 30.01.2013 року № 0000424 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 10.04.2013 року № 0000562 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 10.06.2013 року № 0000748 на суму 166 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 27 666,67 грн., від 30.08.2013 року № 0000628 на суму 172 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 28 666,67 грн., від 04.11.2013 року № 0000726 на суму 86 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 14 333,33 грн., від 03.12.2013 року № 0000787 на суму 129 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 500,00 грн., від 09.01.2014 року № 00005 на суму 129 000,00 грн., в т. ч. ПДВ 21 500,00 грн., актами приймання-передачі товару до договору від 26.09.2012 року № 26/09-1 від 27.09.2012 року, від 13.11.2012 року, від 18.12.2012 року, від 30.01.2013 року, від 10.04.2013 року, від 10.06.2013 року, від 30.08.2013 року, від 04.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 09.01.2014 року.

Оплата за придбаний товар підтверджується платіжними дорученнями від 27.09.2012 року № 146 на суму 101 600,00 грн., від 01.10.2012 року № 147 на суму 58 400,00 грн., від 13.11.2012 року № 177 на суму 80 000,00 грн., від 15.11.2012 року № 180 на суму 70 000,00 грн., від 18.12.2012 року № 210 на суму 80 000,00 грн., від 21.12.2012 року № 217 на суму 70 000,00 грн., від 30.01.2013 року № 18 на суму 96 000,00 грн., від 01.02.2013 року № 22 на суму 70 000,00 грн., від 10.04.2013 року № 65 на суму 96 000,00 грн., від 15.04.2013 року № 66 на суму 70 000,00 грн., від 10.06.2013 року № 108 на суму 96 000,00 грн., від 12.06.2013 року № 110 на суму 70 000,00 грн., від 30.08.2013 року № 178 на суму 102 000,00 грн., від 03.09.2013 року № 183 на суму 70 000,00 грн., від 05.11.2013 року № 239 на суму 86 000,00 грн., від 05.12.2013 року № 266 на суму 29 655, 00 грн., від 09.01.2014 року № 1 на суму 99 075,00 грн., від 13.01.2014 року № 4 на суму 29 925,00 грн.

Судом встановлено, що з метою перевезення товару «крохмаль модифікований» між ТзОВ «Трієра Фудз» (відправник) та фізичною особою-підприємцем Компанієцем О. В. (перевізник) укладено договір перевезення вантажу від 26.12.2012 року, на виконання умов якого перевізник перевозив товар від ТзОВ «Грант Тайм» до ТзОВ «Трієра Фудз», що підтверджується товарно-транспортними накладними від 27.09.2012 року, від 16.11.2012 року, від 18.12.2012 року, від 30.01.2013 року, від 10.04.2013 року, від 10.06.2013 року, від 30.06.2013 року, від 04.11.2013 року, від 03.12.2013 року, від 09.01.2014 року, а також отримав плату за перевезення вантажу, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2013 року № 32, від 23.09.2013 року № 209, від 29.08.2013 року № 177, від 11.02.2013 року № 27.

Як вбачається з витягу із картки ТзОВ «Трієра Фудз» по рахунку 23 за період з 06.08.2012 року по 30.06.2014 року, наявного в матеріалах справи, оприбуткування товару «крохмаль модифікований» відбувалося з рахунку 23 «Виробництво» на рахунок 201 «Кредит». У судовому засіданні представник позивача пояснив, що товар «крохмаль модифікований» використовувався підприємством для виробництва продукції - стабілізатор «Ніжність», виробництво якої здійснювалось за допомогою спеціального обладнання розташованого за адресою: Луцький район, с. Гірка Полонка, вулиця Горохівська, 63В. На підтвердження зазначених обставин надав договір оренди складської та виробничої площі від 01.10.2011 року № 2-01/10/2011, укладений між ТзОВ «Троянда» та ТзОВ «Трієра Фудз», договір продажу від 30.08.2011 року № 30082011, укладений між ТзОВ «Протеїн, Технології, Інгредієнти Україна» (продавець) та ТзОВ «Трієра Фудз» (покупець), відповідно до якого продавець передав у власність покупця змішувач СГ, паспорт на змішувач марки СГ, а також експлуатаційний дозвіл для потужностей (об'єктів з виробництва, переробки або реалізації харчових продуктів від 16.11.2011 року № 45607/05/108. Наведене свідчить про наявність у позивача виробничих потужностей для здійснення господарської діяльності.

Крім того, на підтвердження факту подальшої реалізації продукції стабілізатор «Ніжність» позивач надав договір поставки від 01.11.2012 року № 01/11-2012, укладений між ТзОВ «Трієра Фудз» та ТзОВ «Лубенський молочний завод», договір поставки від 23.05.2011 року № 23/05-11, укладений між ТзОВ «Трієра Фудз» та ВАТ «Новатор», договір поставки від 11.08.2010 року № 11/08, укладений між ТзОВ «Трієра Фудз» та ВАТ «Ковельмолоко».

Встановлені судом обставини та досліджені докази, які підтверджують фактичний рух активів, свідчать про те, що операції з придбання позивачем товару «крохмаль модифікований» та його подальше використання у господарській діяльності є реальними і відповідають діловій меті підприємства.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що товарно-транспортні накладні складені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки недоліки у заповненні товарно-транспортних накладних не спростовують факт здійснення господарських операцій.

У акті перевірки від 29.08.2014 року № 7469/03-18-22-02/37107417 та в запереченні на адміністративний позов відповідач посилається на те, що підставою для викладення висновків в акті стали відомості, отримані Луцькою ОДПІ від ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві, а саме акт від 16.04.2014 року № 1057/2659/22-02/38123047 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Грант Тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 року по 28.02.2014 року», в якому зазначено, що згідно ІАІС системи «Податковий блок» ТзОВ «Грант Тайм» станом на момент проведення перевірки має стан «9» - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Дата зміну стану 27.03.2014 року. Крім того, проведеним співробітниками оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві відпрацюванням ризикового платника податків було встановлено, що ТзОВ «Грант Тайм» має ознаки фіктивності.

Суд не бере до уваги вищевказані пояснення відповідача, оскільки правовідносини між позивачем та ТзОВ «Грант Тайм» відбувались у період з вересня 2012 року по січень 2014 року, а тому відсутність підприємства за місцезнаходженням у квітні 2014 року, коли проводилась перевірка, не може слугувати підставою для висновків контролюючого органу про відсутність господарських операцій у минулому.

Крім того, відповідно до висновків Постанови Верховного Суду України від 31.01.2011 року якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Рішення касаційного суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, по операціях придбання позивачем у ТзОВ «Грант Тайм» товару не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення його до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Грант Тайм» на момент здійснення господарських операцій з позивачем, також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ «Грант Тайм» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач, не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ТзОВ «Трієра Фудз». З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом ТзОВ «Грант Тайм» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Таким чином, досліджені у судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню товару «крохмаль модифікований» у ТзОВ «Грант Тайм», а отже податковий кредит та валові витрати за наслідками цих операцій позивачем сформовані правомірно. Позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару відбулася і товар в подальшому був використаний у господарській діяльності позивача та реалізований іншим контрагентам.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 29.08.2014 року № 7469/03-18-22-02/37107417, а тому податкові повідомлення-рішення від 12.09.2014 року № 0009062202 та № 0009072202, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області від 12.09.2014 року № 0009062202 та № 0009072202.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 31 грудня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко