Рішення № 42174681, 10.12.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/31008/14-ц

Провадження №2/761/8436/2014

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 грудня 2014 року

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді: Кондратенко О.О.

при секретарях: Михнюк В.М., Анісковець Г.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Альфа - Банк " про визнання недійсним кредитного договору

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив: визнати умови п.2.8. кредитного договору № 500221281 від 08.08.2011 року, яким визначений розмір комісійної винагороди за дії Публічного акціонерного товариства " Альфа - Банк " ( надалі ПАТ " Альфа - Банк " ), які не є послугою у визначенні Закону України " Про захист прав споживачів " , несправедливими; визнати умови п.п. 1, 3, 5, 6 кредитного договору № 500221281 від 08.08.2011 року, які в контексті містять посилання на " Розділ 2. Розділ № 2 " Загальні умови кредитування фізичних осіб в ПАТ " Альфа - Банк ", несправедливими; визнати посилання на " Розділ 2. Розділ № 2 " Загальні умови кредитування фізичних осіб в ПАТ " Альфа - Банк ", які визначені в умовах п.п. 1, 3, 5, 6 кредитного договору № 500221281 від 08.08.2011 року недійсними; визнати підприємницьку практику ПАТ " Альфа - Банк " нечесною; визнати кредитний договір № 500221281, укладений 08.08.2011 року між ПАТ " Альфа - Банк " та ОСОБА_1, недійсним з моменту його укладення. Вимогу обґрунтовує тим, що 08.08.2011 року між ПАТ " Альфа - Банк " та ним ( ОСОБА_1 ) було укладено кредитний договір, відповідно до якого йому було надано кредит в сумі 59 000, 00 грн., на власні потреби з повним терміном повернення кредиту до 09.08.2016 року. На думку позивача вищезазначений кредитний договір повинен бути визнаний недійсним на підставі ст.ст.203, 215 ЦК України, так як він суперечить ст.ст.10, 11, 18, 19 Закону України " Про захист прав споживачів ", а окремі його пункти повинні бути визнані несправедливими.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився; про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку; причину неявки суду не сповістив; заперечень на позов не надіслав; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Суд, заслухав пояснення позивача, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідально до звичаїв ділового обороту або інших умов, що звичайно ставляться.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що 08.08.2011 року між ПАТ " Альфа - Банк " та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 500221281, згідно якого банк взяв на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 59 000,00 грн. для власних потреб останнього, шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок, з датою останнього повернення кредиту, яка є датою припинення нарахування відсотків та нарахування комісії за послуги " Альфа - Сервіс " - 09.08.2016 року. В свою чергу ОСОБА_1. взяв на себе зобов'язання повернути кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 17, 00% річних, комісійну винагороду за послуги " Альфа - Сервіс " за кожен місяць користування кредитом та сплачувати штрафні санкції за повне або часткове прострочення повернення кредиту та/або сплати процентів за користування ним та/або комісій.

Як визначено п.1 договору, останній складається з двох розділів, Розділ № 1 " Базові умови кредитування " та Розділ № 2 " Загальні умови кредитування фізичних осіб в ПАТ " Альфа - Банк ", які нероздільно пов'язані між собою та складають єдиний документ, включаючи всі додатки до нього, які складають невід'ємну частину цього договору.

ПАТ " Альфа - Банк " у повному обсязі були виконані зобов'язання за кредитним договором.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч.1 ст.1054 ЦК України ).

Кредитний договір підписаний сторонами, містить детальний опис його предмету ( умови, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, строк дії договору, врегулювання спорів та інше ). В момент підписання кредитного договору ОСОБА_1 отримав його примірник.

Підписання даного кредитного договору є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору.

Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд ( ч.3 ст.6 ЦК України ).

Згідно ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як вбачається із вищезазначеного кредитного договору, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, в тому числі щодо і комісійної винагороди за послуги " Альфа - Сервіс ", про що свідчать підписи обох сторін у договорі.

В судовому засіданні позивач пояснив, що банк вимагає сплати комісії за послуги, які не надає; під час укладення кредитного договору його ( ОСОБА_1 ) не було ознайомлено з загальними умовами надання кредиту, чим відповідач ввів його в оману і, що свідчить про нечесну підприємницьку діяльність. Такі умови договору не відповідають його ( ОСОБА_1 ) волевиявленню, а отже кредитний договір, на його думку, має бути визнаний недійсним.

Пояснення ОСОБА_1 в тім, що банком, перед підписанням вищезазначеного кредитного договору його ( ОСОБА_1 ) не було повідомлено у письмовій формі щодо детальної інформації ( яка викладена у ч.2 ст. 11 Закону України " Про захист прав споживачів " ) про умови кредитування та не було ознайомлено з загальними умовами надання кредиту судом не приймаються до уваги, як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно п.6 кредитного договору № 500221281 від 08.08.2011 року, підписанням цього договору позичальник стверджує, що він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредит, в тому числі вартістю кредиту, його особливостям, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послу, а також будь - якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією надання якої передбачене нормами Закону України " Про захист прав споживачів " та нормативними документами НБУ, які йому роз'яснені, зрозумілі не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згодний, що він отримав свій примірник цього договору, що складається з першого та другого Розділів та додатків до нього в дату його укладення; що він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ " Альфа - Банк ", які йому роз'яснені, зрозумілі та з якими він цілком згодний.

Даним договором та " Загальними умови кредитування фізичних осіб в ПАТ " Альфа - Банк " чітко визначені зобов'язання сторін, а також і в частині комісійних винагород за послуги " Альфа - Сервіс ".

Підпис позивача під договором свідчить про ознайомлення ОСОБА_1 з усіма його умовами, Загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням умов цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами ) вимог, які встановлені ч.1 ст.203 ЦК України.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення ( частина перша статті 229 цього Кодексу ), такий правочин визнається судом недійсним ( ст. 230 ЦК України ).

Пленум Верховного Суду України в постанові № 9 від 06.11.2009 року " Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними " в п. 20 роз'яснив, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї із сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони ( ч.1 ст.60 ЦПК України ).

Отже, позивачем не доведено та не надано доказів, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді, які б стали підставою для визнання правочину ( кредитного договору ) недійсним. Як і не доведено наявність з боку ПАТ " Альфа - Банк " забороненої нечесної підприємницької діяльності та введення ОСОБА_1, в оману.

Зміст вищезазначеного кредитного договору не суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому в силу ч.1 ст.215 ЦК України, не підлягає визнанню недійсним.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги є безпідставними, і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.203, 215, 230, 526, 627, 638, 1054 ЦК України, ст.ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Альфа - Банк " про визнання недійсним кредитного договору відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: