Ухвала суду № 4217427, 14.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-33154/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ на постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.02.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року по справі № 13/18-208 за позовом Приватного підприємства «Нео» до Тернопільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 27.02.2006 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року (в повному обсязі виготовлено 05.10.2006 року), позовні вимоги Приватного підприємства «Нео» до Тернопільської ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19.10.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.10.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Тернопільська ОДПІ просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку відповідача, правомірність включення позивачем до валових витрати по наданню послуг зі збору та утилізації тари не підтверджується доказами.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001392305/0/33068 від 01.06.2005р., яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 34400 грн. (з них: основний платіж 28200 грн., штрафні (фінансові) санкції 6200 грн. стали результати документальної перевірки ПП «Нео» з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 17.03.2004р. по 31.12.2004р., які були закріплені в акті №23-522/1/1684/32865503 від 31.05.2005 року.

В зазначеному акті податковий орган вказує про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, до складу валових витрат в IIIкварталі 2004 року включено 22400 грн. та в IVкварталі 2004 року 90500 грн. за послуги з утилізації тари згідно актів виконаних робіт та на виконання умов договору від 01.09.2004 р. № 20, укладеного між ПП «Нео» та ТОВ «Вторма-Тернопіль» про надання послуг із збирання, сортування, обробки та утилізації тари (упаковки) з імпортованої продукції.

На підтвердження свої доводів про неправомірність включення позивачем до валових витрат витрати за договором від 01.09.2004 р. № 20 відповідач посилався на довідку зустрічної перевірки ТОВ «Вторма-Тернопіль» №23522/1/1693/31490751 від 25.05.2005р., за результатами якої не встановлено факту надання вказаних послуг.

Задовольняючи вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення №0001392305/0/33068 від 01.06.2005р. суди попередніх інстанцій правильно виходили з положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 якого, до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не підлягають віднесенню до валових витрат згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону суми збитків платника податку, понесених у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, повязаним з таким платником податку особам.

Також не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень, закріплених в ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (п.1 ст.9).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9).

Постановою Кабінету міністрів України від 26 липня 2001 р. № 915 «Про впровадження системи збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів як вторинної сировини» в пункті 5 встановлено, що підприємства, установи, організації усіх форм власності, що використовують тару (упаковку) для пакування і перевезення продукції, зобовязані забезпечити збирання (приймання), зберігання і утилізацію усіх видів використаної тари (упаковки), в якій знаходилася продукція цих підприємств, установ, організацій, на всій території, де реалізується продукція.

На підтвердження виконання умов договору № 20 від 01.09.2004 року, укладеного між ПП «Нео» та ТОВ «Вторма-Тернопіль» про надання послуг із збирання, сортування, обробки та утилізації тари (упаковки) з імпортованої продукції, позивачем були надані: акти виконаних робіт, в яких зазначено період їх виконання, сума до оплати та умови прийняття таких робіт; аркуші пакування із зазначенням виду, ваги та суми упакування; реєстри електронних розрахункових документів, проведених АКБ Укрсиббанк, в яких одержувачем коштів є ТОВ «Вторма-Тернопіль», підставою платежу зазначено договір від 01.09.2004 р. №20 та зазначено відповідні суми; акт взаєморозрахунків між ПП «Нео» та ТОВ «Вторма-Тернопіль», з якого вбачається, що заборгованість між підприємствами відсутня.

Зазначені документи були визнані судами такими, що відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що спростовує доводи відповідача про не підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат, витрати, що виникли у звязку із виконанням умов договору № 20 від 01.09.2004 року.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені судами відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладенета керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Тернопільської ОДПІ залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 27.02.2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 30.05.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: Е.А. Рустамян