Ухвала суду № 4217445, 23.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-26979/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“23” квітня 2009 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

суддів:Бившевої Л.І., Костенка М.І., Степашка О.І., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників сторін:

позивача:Жилко С.С.

відповідача: Сокур Н.І.

розглянувши в судовому засіданні касаційні скарги:

1.Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»

2.Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі

напостанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року

у справі №А27/5

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі (надалі СДПІ)

про скасуванняподаткового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.02.2006р., поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 143953,70грн., в т.ч. 102824,07грн. основного платежу та 41129,63грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині донарахувань щодо заниження суми приросту балансової вартості запасів, прийнято контролюючим органом в порушення вимог п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р.,позовні вимоги ВАТ «Південний збагачувальний комбінат»було задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Кривому Розі №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в розмірі 41129,63грн.. В задоволенні позову щодо визнання протиправним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 102824,07грн. відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у складі витрат на утримання основних засобів та охорону праці, вартість яких у податковому обліку не коригується п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відображено матеріальні цінності та обладнання на загальну суму 411296,26грн., зміна та встановлення яких є проведенням ремонту основних фондів і повинна відображатись у складі валових витрат у відповідності із п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Проте, оскільки штрафні санкції за встановлені перевіркою порушення були застосовані під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який введено 01.02.2005р. господарським судом Дніпропетровської області у справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ «Південний збагачувальний комбінат», визнано неправомірним застосування зазначених штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у розмірі 41129,63грн..

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій поставлено питання про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р. та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» також звернуся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій ставить питання про зміну ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006р. та постанови господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006р. і визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ №0000802330/0 від 04.07.2005р. в частині донарахування основного платежу з податку на прибуток у розмірі 102824,07грн. та 41129,63грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги сторін підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом було проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., про що складено акт №43/313-00191000 від 30.06.2005р..

Із змісту наявного в матеріалах справи витягу із акту перевірки вбачається, що перевіркою правильності ведення обліку приросту (убутку) баланосової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини, напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» встановлено заниження загальної суми приросту баланосової вартості запасів за три квартали 2004р. внаслідок заниження вартості цінностей, використаних на ремонт основних фондів на загальну суму 411296,26грн..

За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000802330/0 від 04.07.2005р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 184455,61грн. у т.ч. 119811,54 основного платежу та 64644,07грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Предметом розгляду даної справи є вищевказане податкове повідомлення-рішення в частині нарахування основного платежу з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 102824,06грн. та штрафних (фінансових) санкцій 41129,63грн..

Судами попередніх інстанції встановлено, що 01.02.2005р. господарським судом Дніпропетровської області було порушено провадження у справі №Б29/21/05 про банкрутство ВАТ «Південний збагачувальний комбінат» з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у від 06.02.2006р. провадження у цій справі було зупинено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 41129,63грн. суди попередніх інстанції виходили з того, що контролюючий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції у період перебування ВАТ «Південний збагачувальний комбінат» в процедурі банкрутства та дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не може погодитись із даними висновками судів першої та апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N2343-XII в редакції від 18.01.2005р. станом на час постановлення ухвали від 01.02.2005р. у справі №Б29/21/05 Господарського суду Дніпропетровської області по заяві ВАТ «Науково -дослідний проектно конструкторський інститут механізації праці в чорній металургії» до ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання банкрутом (а.с.94) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) (частина 4 ст.12 Закону від 14 травня 1992 року N2343-XII). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство (частина 7 ст.12 Закону від 14 травня 1992 року N2343-XII).

Судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про невідповідність вимогам ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» висновків судів попередніх інстанцій про те, що штрафні (фінансові) санкції, нараховані позивачу після введення в дію мораторію на задоволення вимог кредиторів не підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення ст. 12цього ж Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові санкції (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), стосується вимог, зобовязань, що підпадають під поняття мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті ст. 1 вказаного Закону, де наведено визначення мораторію.

На нарахування здійснене податковим органом у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 04.07.2005р. №0000802330/0 не поширюються обмеження встановлені ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє контролюючим органам нараховувати як поточні податкові зобовязання та штрафні (фінансові) санкції за ними, так і податкові зобовязання, які виникли до, а виявлені були після порушення провадження у справі про банкрутство платника податку, а також штрафи за їх невиконання до моменту введення мораторію.

Таку ж позицію у своїй постанові від 04 березня 2008р. підтримала колегія суддів Судової палати Верховного Суду України під час розгляду за винятковими обставинами справи №А27/12(21-2007).

З наявного у справі податкового повідомлення рішення від 04.07.2005р. №0000802330/0 вбачається, що позивачу ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» визначено суму податкового зобовязання за податком на прибуток в розмірі: 119811,54грн. основного платежу, 64644,07грн. штрафних (фінансових) санкцій, всього 184455,61грн. на підставі акта від 30.06.2005р. №43/313 00191000 (а.с.24).

Згідно з копією витягу з акта від 30.06.2005р. №43/313-00191000 СДПІ планова виїзна перевірка дотримання податкового та валютного зконодавства ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» проводилась за період часу з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. (а.с.10), у справу надані лише аркуші 1 3, 55, 56, 61, 62, 107 111 акту (а.с.10 20, 92).

За наявними у акті висновками щодо заниження ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» податку на прибуток за 2004 рік, зазначено, що мало місце таке заниження:

- за І півріччя 2004 року на 310112,47 грн.;

- за 3 квартали 2004 року на 569 593,54 грн., -

всього за 2004 рік 119811,54 грн. (а.с.17).

За відсутності у справі інших аркушів акту перевірки, додатків до нього неможливо визначитись у правильності проведення розрахунків суми заниження ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» податку на прибуток за 2004 рік, в той час як сумніви у їх правильності є із-за того, що загальна сума заниження за рік значно менша від сум занижень за І півріччя та 3 квартали цього року.

В матеріалах справи відсутнє рішення у справі про банкрутство, порушеній відносно ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» ухвалою від 27.03.2003р. у справі №Б29/34/03 господарського суду Дніпропетровської області (а.с.91).

В наявному у справі витягу з акту перевірки СДПІ відсутні дані про період, протягом якого ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» знаходилось в стані мораторію за ухвалою від 27.03.2003р. у справі №Б29/34/03 та за ухвалою від 01.02.2005р. у справі №Б29/21/05, яким чином це відобразилось на визначенні суми донарахування по податку на прибуток позивача та штрафних (фінасових) санкцій.

Відповідно до ч.1ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб.

Відповідно до ч.1 ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. При цьому суд враховує вимоги ст.70 КАС України.

Суди під час оцінки зібраним по справі доказам обмежились лише наданими сторонами поясненнями та частково наданими доказами з яких неможливо встановити суттєво важливі обставини які впливають на прийняття у справі рішення.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14 лютого 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13 липня 2006 року скасувати та направити на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.