Ухвала суду № 4217420, 21.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-13025/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2009 року м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в порядку письмового провадження касаційну Харківської ОДПІ на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року по справі № А-42/449-04 за позовом ЗАТ «Грант-Оіл» до Харківської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.03.2005 року позовні вимоги ЗАТ «Грант-Оіл» до Харківської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ у Харківській області №0000612602/0 від 12.08.2004р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 48281,90 грн. (з них: основний платіж 19942,00 грн., штрафні санкції 28339,90 грн.); визнано недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000612602/1 від 19.10.2004 р.; в частині визнання недійсним рішення № 740/10/10-018 від 19.10.2004р. провадження у справі припинено. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року, рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у позові щодо цих вимог та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, відповідач 14.08.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.11.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Харківська ОДПІ проситьскасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме, п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно з ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу необхідно залишитибез задоволення, а постанову апеляційного суду без змін з огляду на наступне.

На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення № 0000612602/0 від 12.08.2004р., яким позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 120189,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 47852,30 грн. стали результати позапланової документальної перевірки ЗАТ «Грант-Оіл» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2002р. по 31.03.2004р., які були закріплені в акті №251/26223/25180486-ДСК від 10.08.2004 року.

В зазначеному акті перевірки податковий орган вказує про заниження позивачем податку на прибуток у розмірі 120189,00 грн. за 9 місяців 2003 р. та Iквартал 2004 р., в звязку з завищенням амортизаційних відрахувань за цей же період, яке виникло через віднесення позивачем цілісного майнового комплексу ПВЖ та ГЖ до різних груп основних фондів, а саме установки МДУ-20 до 3 групи основних фондів. На думку відповідача, вказаний цілісний майновий комплекс повинен повністю відноситися в податковому обліку до 1 групи основних фондів, і при нарахуванні амортизаційних відрахувань повинна застосовуватися ставка 1,25 % (в розрахунку на податковий квартал).

За наслідками апеляційного узгодження, рішенням №740/10/10-018 від 19.10.2004р. повідомлення-рішення № 0000612602/0 від 12.08.2004р. залишено без змін, а скарга ЗАТ «Грант-Оіл» залишена без задоволення.

На підставі рішення №740/10/10-018 від 19.10.2004р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000612602/1, яким ЗАТ «Грант-Оіл» було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 120189,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 47852,30 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0000612602/0 від 12.08.2004р. в частині донарахування податку на прибуток в сумі 119159,00 грн. (в тому числі: основний платіж 100247,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 19512,40 грн.) та постановляючи нове про задоволення позову в цій частині, колегія суддів апеляційної інстанції обґрунтовано виходила з вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією обєктів приватизації віднесені до груп В, Г, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 26.07.2002р. № 1336, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.08.2002р. № 222, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 26.07.2002р. № 226-р та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2002р. за № 784/7072 (далі по тексту Положення про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією обєктів приватизації віднесені до груп В, Г).

Так, апеляційним судом було встановлено, що установку переробки нафти МДУ 20 з метою нарахування амортизаційних відрахувань, згідно з діючим законодавством України щодо оподаткування прибутку підприємств, правильно була віднесена товариства у податковому обліку до 3 групи, оскільки для цілей бухгалтерського та податкового обліку установка МДУ 20 не повинна розглядатись як невідємна складова частина цілісного майнового комплексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна підприємством ЗАТ «Грант-Оіл» балансової вартості основних фондів першої групи станом на 01.01.2003 р. на підставі технічної документації на установку МДУ 20 є обґрунтованою, що підтверджується висновком судової будівельно технічної експертизи.

Встановлені апеляційним судом обставини підтверджені належними та допустимими доказами та відповідають нормам матеріального права.

Так, згідно п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 цього Закону основні фонди підлягають розподілу за такими групами:

група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;

група 2 автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4;

група 4 електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, повязані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Згідно із визначенням, наведеним в ч.2 п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» під цілісним майновим комплексом слід розуміти активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регулярній основі і термін використання яких перевищує дванадцять календарних місяців.

В Положенні про продаж цілісних майнових комплексів державних підприємств, які за класифікацією обєктів приватизації віднесені до груп В, Г цілісний майновий комплекс або такий структурний підрозділ, який в установленому порядку відокремлюється в цілісний майновий комплекс визначається як обєкт, сукупність активів якого забезпечує провадження окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі.

Аналіз наведених положень законодавства, чинного на момент спірних правовідносин дає підстави вважати обґрунтованим висновок апеляційного суду під терміном «споруда», на відміну від визначення «цілісний майновий комплекс», слід вважати один обєкт, а не комплекс обєктів.

Згідно з п.п.8.3.4 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту балансових вартостей окремих обєктів такої групи.

З огляду на зазначене, обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції щодо неправомірності донарахування позивачу податку на прибуток за 9 місяців 2003 року в розмірі 95500,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 18563,00 грн., а за Iквартал 2004 року податок на прибуток в сумі 4747,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 949,40 грн.

Такі висновки відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин і доводами касаційної скарги не спростовуються.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 222, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Харківської ОДПІ залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Костенко М.І.________Маринчак Н.Є.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: Е.А. Рустамян