Єдиний державний реєстр судових рішень К-24134/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Усенко Є.А.,
при секретарі: Рустам’яні Е.А.,
за участю представників:
від відповідача – Васько Д.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року по справі № 11/449 за позовом Дочірнього підприємства Науково-виробничий центр «Арктика-М» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
В С Т А Н О В И Л А :
Постановою Господарського суду м. Києва від 20.02.2006 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року, позовні вимоги Дочірнього підприємства Науково-виробничий центр «Арктика-М» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 24.11.2005 року № 0000762307/0 – задоволено.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 15.06.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить скасувати судові рішення та постановити нове – про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення – без змін з огляду на наступне.
На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000762307/0 від 24.11.2005р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 24022,00 грн. за серпень 2005 року, стали результати невиїзної документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість ДП НВЦ «Арктика-М» ВАТ «Аналітприлад» за періоди: з 01.07.2005р. по 31.07.2005р., 01.08.2005р. по 31.08.2005р., які були закріплені в акті № 298/23-0711/25269648 від 18.11.2005р.
В акті перевірки податковий орган вказує про порушення позивачем вимог п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, фактично позивачем в липні 2005 (період, що передує серпню 2005, за який була подана декларація) була сплачена постачальникам товару сума в розмірі 8984,00 грн., а тому, на думку ДПІ у Солом’янському районі м. Києва, позивач не мав права на бюджетне відшкодування в частині 24022,00 грн.
При цьому, судами було встановлено, що позивач подав до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2005 року, де в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування за серпень 2005р. задекларована сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (липень 2005р.), фактично сплачена підприємством постачальникам у липні 2005р. у розмірі 33006,00 грн. В рядку 25 колонка Б розділу IIIподаткової декларації за серпень 2005р. підприємством задекларована сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 33006,00 грн.
Згідно наданих підприємством до перевірки виписок банку з розрахункового рахунку № 26008199701 АБ «АвтоЗаЗбанк», МФО 320940, всього у липні 2005р. НВЦ «Арктика-М» здійснено платежів на суму ПДВ 42140,00 грн., з них: 8984,00 грн. – фактична оплата податкового кредиту постачальникам звітного періоду (липень 2005р.) (рядок 17 колонка Б податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2005р.), 33156,00 грн. погашення кредиторської заборгованості за попередні податкові періоди та аванси майбутніх періодів.
Згідно визначення, наведеного в п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону встановлено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Тобто законодавцем було встановлено, що суми ПДВ мають бути фактично сплачені у попередньому податковому періоді постачальникам товарів.
В листі № №20296/7/16-1417 від 12.10.2005р. ДПА України зазначено, що бюджетному відшкодуванню відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Платник податку при придбанні на митній території України товарів (послуг) оплачує постачальнику платнику ПДВ вартість таких товарів (послуг), збільшену на суму податку на додану вартість, а при імпортуванні товарів, у тому числі при їх ввезенні з метою внесення до статутного фонду, – органам, які здійснюють контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету за імпортні товари.
Зважаючи на викладене, при заповненні рядка 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, які фактично сплачені отримувачем товарів (послуг) у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), включаючи й суми податку, які фактично були сплачені у такому ж попередньому податковому періоді при ввезенні на митну територію України товарів (супутніх послуг).
Судами встановлено, що липні 2005 року позивачем було здійснено платежів на суму 42140,00 грн., з яких 8984,00 грн. – фактична оплата податкового кредиту постачальникам звітного періоду (липень 2005), 33156,00 грн. – погашення кредиторської заборгованості за попередні періоди та аванси майбутніх періодів.
Оскільки фактична сплата позивачем отриманих у попередніх періодах товарів (послуг) від постачальників відбулася саме в липні місяці – попередній період, за який подана декларація, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо відсутності в діях позивача порушень вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та наявність підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Солом’янському районі м. Києва № 0000762307/0 від 24.11.2005р.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Голубєва Г.К.________Костенко М.І.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.
Відповідальний секретар: Е.А. Рустам’ян
К-24134/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(вступна та резолютивна частини)
11 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого – Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Усенко Є.А.,
при секретарі: Рустам’яні Е.А.,
за участю представників:
від відповідача – Васько Д.О.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва на постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року по справі № 11/449 за позовом Дочірнього підприємства Науково-виробничий центр «Арктика-М» до ДПІ у Солом’янському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, –
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу ДПІ у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20.02.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2006 року – без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.
Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.Судді:/підписи/________Бившева Л.І.________Голубєва Г.К.________Костенко М.І.________Усенко Є.А.З оригіналом згідно.
Відповідальний секретар: Е.А. Рустам’ян
Судове рішення № 4217368, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-24134/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: