Вирок № 42173508, 24.10.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/30340/13-к

Провадження №1/761/79/2014

В И Р О К

іменем України

24 жовтня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Голуб О.А.

при секретарі - Дробязко К.М., Гаценко І.В.

з участю прокурора - Панасюк Н.В., Панова В.Є.,

захисника - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_32

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки м.Ірпінь, Київської області, українки, громадянки

України, з вищою освітою, непрацюючої, одруженої; проживаючої

за адресою: АДРЕСА_26; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358; ч.3 ст.358; ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4, вступивши в попередню змову з невстановленими слідством особами та, підробивши і використовуючи завідомо підроблені документи, намагалась шляхом обману заволодіти приватним майном гр. ОСОБА_5 у особливо великих розмірах за наступних обставин:

так, приблизно в середині липня 2009 року, в денний час, ОСОБА_4, перебуваючи біля станції метро „Нивки", в м. Києві, вступила з невстановленою слідством особою в злочинну змову направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном у особливо великих розмірах. Розробивши з цією метою злочинний план, який полягав у підробленні документів, а саме паспорту громадянина України, шляхом внесення в нього неправдивих відомостей та документів, що посвідчують право власності на квартиру, та використанні їх, при укладанні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, до якої вони не мали ні якого відношення, використовуючи той факт, що ОСОБА_4, тривалий час не з'являлась за вказаною адресою.

Після цього, приблизно в середині липня 2009 року, ОСОБА_4 сприяючи реалізації спільного злочинного плану, надала невстановленій особі негативи своєї фотокартки, з метою подальшого виготовлення її фотокарток, як необхідного засобу для підроблення паспорту громадянина України. Після чого невстановлена особа, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4 вклеїла в бланк паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2, фотографію ОСОБА_4, та заповнила цей бланк на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, вказавши що паспорт нібито виданий Оратівським РВ УМВС України у Вінницькій області, 22 липня 1998 року. Після чого, ОСОБА_4, та невстановлені слідством особи, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, за попередньою змовою між собою, підробили правоустановчі документи на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4, а саме:

- договір інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 № 537/004 від 21 листопада 2003 року;

- акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_2;

- заяву на переказ готівки №36224 від 14 лютого 2004 року;

- довідку №10 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 про балансову вартість квартири АДРЕСА_2;

- довідку №85 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2;

- довідку №84 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 про відсутність заборгованості за квартплату та комунальним послугам у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- 2 довідки характеристики на квартиру АДРЕСА_2;

- свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

- квитанцію про сплату комунальних послуг;

- квитанцію замовлення №51119 від 19.06.2009 року.

Згідно висновку експерта №334/тдд від 20 вересня 2009 року:

«Наданий на дослідження паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4 відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Фотокартки, які вклеєні на 1-й та 3-й сторінках наданого на дослідження паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4, переклеюванню не піддавались.

- підписи від імені ОСОБА_4 в акті прийому-передачі квартири, в договорі № 537/004 інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 21.11.2003 р., в заяві про переказ готівки №36224 від 14.02.2004 року, виконані ОСОБА_4

Підпис в графі «Начальник _ ОСОБА_30» в одному з примірників довідки характеристики та в одному з примірників свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та підпис в графі «Заступник голови Київської міської державної адміністрації - Начальник Головного управління ____ м. Голиця» (об'єкт №3) не є підписами, а є їх зображеннями, які нанесені за допомогою кольорового друкуючого пристрою з струменево-крапельною технологією друку.

Підпис в графі «Начальник _ ОСОБА_30» (об'єкт №9) не є підписом, а є його зображеннями, яке нанесено за допомогою кольорового друкуючого пристрою зі струменево-крапельною технологією друку.

Згідно висновку експерта №140 від 23 вересня 2009 року:

1. Відтиски у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року, виконано не печаткою ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060.

2. Відтиски у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року, виконано не штампом ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060.

3. Відтиски печатки та штампу ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060, які виконано у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року, нанесені печаткою та штампом, виготовленими способом лазерного гравірування по гумі.

Крім того, 14 серпня 2009 року, приблизно о 18 годині, ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні агентства нерухомості «Альянс Брок», що розташоване за адресою АДРЕСА_27, з метою заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великих розмірах, видаючи себе за власницю квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_4, пред'явила спеціалісту з нерухомості агентства нерухомості «Альянс Брок» ОСОБА_8, спеціалісту з нерухомості агентства нерухомості «Софія Плюс» ОСОБА_31 та покупцю квартири ОСОБА_5, завідомо підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_4, з вклеєною фотокарткою ОСОБА_4 та завідоме підроблене свідоцтво про право власності №592-С/КІ від 30 березня 2009 року, на квартиру АДРЕСА_2, ввівши працівників агентства та ОСОБА_5 в оману, тим самим використала підроблений документ, який видається установою, що має право видавати такий документ і який надає права, з метою його використання та уклала договір № 23764 від 14 серпня 2009 року, відповідно до якого отримала завдаток у розмірі 5 000 доларів США, що еквівалентно 38 600 гривень, тим самим, шляхом обману, за попередньою змовою з невстановленими особами заволоділа майном ОСОБА_5, завдавши йому прямих матеріальних збитків на суму 38 600 гривень.

Після цього, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію спільного злочинного плану, 17 серпня 2009 року, приблизно о 14 годині, прибула у приміщення агентства нерухомості «Альянс Брок», що розташований за адресою АДРЕСА_27, де з метою заволодіння шляхом обману чужим майном в особливо великих розмірах, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, представляючись власницею квартири ОСОБА_4, з метою укладання від її імені нотаріального договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2, надала спеціалісту з нерухомості агентства нерухомості «Альянс Брок» ОСОБА_8, завідомо підроблені документи, а саме:

- паспорт громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_4, з вклеєною в нього фотокарткою ОСОБА_4;

- договір інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 № 537/004 від 21 листопада 2003 року;

- акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_2;

- заяву на переказ готівки №36224 від 14 лютого 2004 року;

- довідку №10 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 про балансову вартість квартири АДРЕСА_2;

- довідку №85 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2;

- довідку №84 від 17.08.2009 р. видану ЖЕО №3 про відсутність заборгованості за квартплату та комунальним послугам у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- 2 довідки характеристики на квартиру АДРЕСА_2;

- свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2.

- квитанцію про сплату комунальних послуг;

- квитанцію замовлення №51119 від 19.06.2009 року, які в свою чергу ОСОБА_8 передала нотаріусу ОСОБА_10 для складання проекту договору купівлі продажу квартири.

Тим самим, ОСОБА_4 використала завідомо підроблені документи, які видаються установою, що має право видавати такі документи і які надають права.

При проведенні аналізу наданих ОСОБА_4 документів, у приватного нотаріуса ОСОБА_10 виникли сумніви, щодо справжності документів, а саме довідки характеристики виданої Київським міським БТІ. У ході перевірки цієї довідки, було встановлено, що Київським міським БТІ дана довідка не видавалась. У зв'язку з чим, приватний нотаріус ОСОБА_10 відмовилась посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, та в цей же час директором агентства нерухомості «Альянс Брок» були викликані працівники міліції, які по прибуттю на місце затримали ОСОБА_4, та вилучили у неї вищезазначений пакет правоустановчих документів на квартиру АДРЕСА_2, та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4 з вклеєною фотокартою ОСОБА_4

Крім того, приблизно в середині липня 2009 року, в денний час, ОСОБА_4, перебуваючи біля станції метро „Нивки", в м. Києві, вступила з невстановленою слідством особою в злочинну змову направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном у особливо великих розмірах. При цьому учасники злочинної змови отримавши з невстановленого джерела інформацію, про те, що в квартирі АДРЕСА_2, тривалий час не з'являється господарка квартири, та її представники, вирішили скористатися даним фактом, та під приводом продажу вказаної квартири заволодіти в особливо великих розмірах грошима особи, яка б виявила бажання придбати квартиру. З цією метою, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи розробили злочинний план, який полягав у підробленні документів, а саме паспорту громадянина України, та правоустановчих документів на квартиру АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, отримання дублікату ключів від вказаної квартири, через агентства з продажу нерухомості знайти потенційного покупця цієї квартири та заволодіти його грошима в особливо великих розмірах

Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_4, отримавши від неустановленої слідством особи ключі від квартири АДРЕСА_2, представляючись власницею вказаної квартири, почала показувати квартиру брокерам агентства нерухомості «Альянс Брок» та потенційним покупцям.

Приблизно в середині липня 2009 року, ОСОБА_4 сприяючи реалізації спільного злочинного плану, надала невстановленій особі негативи своєї фотокартки, з метою подальшого виготовлення її фотокарток, як необхідного засобу для підроблення паспорту громадянина України. Після чого невстановлена особа, діючи згідно попередньої домовленості з ОСОБА_4 вклеїла в бланк паспорту громадянина України, серії НОМЕР_2, фотографію ОСОБА_4, та заповнила цей бланк на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, вказавши, що паспорт нібито виданий Оратівським РВ УМВС України у Вінницькій області, 22 липня 1998 року. Після чого, ОСОБА_4, та невстановлені слідством особи, перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлений час, за попередньою змовою між собою, підробили правоустановчі документи на квартиру АДРЕСА_2, що належить на праві приватної власності ОСОБА_4

14 серпня 2009 року, в денний час, ОСОБА_4 діючи згідно злочинного плану, з метою заволодіння шляхом обману чужим майном, в особливо великих розмірах, прибула за адресою АДРЕСА_2, де представившись спеціалістам з нерухомості агентства «Альянс Брок» та гр.-ну ОСОБА_5, який бажав придбати собі квартиру, власницею квартири - ОСОБА_4, повідомила ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію про те, що квартира належить їй, та вона має намір продати цю квартиру за 180 000 доларів США, що по курсу НБУ становило 1 398 114 гривень 00 копійок, та відчинивши вхідні двері до квартири запросила ОСОБА_5 оглянути квартиру.

ОСОБА_5, оглянувши квартиру, та будучи впевнений у тому, що ОСОБА_4 дійсно є її власницею, виявив бажання придбати дану квартиру.

В цей же день, приблизно о 18 годині, ОСОБА_4 прибула до агентства нерухомості «Альянс Брок», що розташоване за адресою АДРЕСА_27, де продовжуючи видавати себе за ОСОБА_4, пред'явила брокерам агентства нерухомості та покупцю квартири ОСОБА_5, завідомо підроблений паспорт громадянина України, виданий на ім'я ОСОБА_4, з вклеєною в нього фотокарткою ОСОБА_4 та завідоме підроблене свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 №592-С/КІ від 30 березня 2009 року, після чого уклала із ОСОБА_5 договір № 23764 від 14 серпня 2009 року, відповідно до якого отримала від ОСОБА_5 завдаток у розмірі 5 000 доларів США, що по курсу НБУ становило 38 600 гривень, та власноруч, від імені ОСОБА_4 написала розписку про отримання вказаної суми грошей, отримавши які, ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, розпорядилась ними за власним розсудом, при цьому завдали ОСОБА_5 прямих матеріальних збитків на суму 38 600 гривень.

Після цього, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію злочинного плану направленого на заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_5 у особливо великих розмірах, 17 серпня 2009 року, приблизно о 14 годині, прибула у приміщення агентства нерухомості «Альянс Брок», що розташоване за адресою АДРЕСА_27, де продовжуючи вводити ОСОБА_5 в оману, представляючись власницею квартири АДРЕСА_2, надала йому та спеціалістам з нерухомості агентства «Альянс Брок» для укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири завідомо підроблені документи, а саме: паспорт громадянина України, виданого на ім'я ОСОБА_4, з вклеєною в нього фотокарткою ОСОБА_4, заявку на переказ готівки №36224 від 14 лютого 2005 р., договір інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 № 537/004 від 21 листопада 2003 р., акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_2, свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 №592-С/КІ від 30 березня 2009 року, квитанцію - замовлення №51119 від 19.06.2009, на ім'я ОСОБА_4, дві довідки-характеристики видані Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 1415955 від 26 червня 2009 року, довідку з ЖЕО №3 «Виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки», видану на ім'я ОСОБА_4 за № 85 від 17 серпня 2009 року, довідку з ЖЕО №3 за № 84 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про відсутність заборгованості в АДРЕСА_2, довідку з ЖЕО №3 за № 10 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про балансову вартість АДРЕСА_2, квитанцію про сплату комунальних послуг.

Будучи введеними в оману, спеціалісти з нерухомості агентства нерухомості «Альянс Брок», та ОСОБА_5, сприйняли ці документи за справжні та передали документи нотаріусу ОСОБА_10 для складання проекту договору купівлі - продажу квартири. При проведенні аналізу наданих ОСОБА_4 документів, у приватного нотаріуса ОСОБА_10 виникли сумніви, щодо справжності документів, а саме довідки характеристики виданої Київським міським БТІ. У ході перевірки цієї довідки, було встановлено, що Київським міським БТІ дана довідка не видавалась. У зв'язку з чим, приватний нотаріус ОСОБА_10 відмовилась посвідчувати договір купівлі-продажу квартири, та в цей же час директором агентства нерухомості «Альянс Брок» були викликані працівники міліції, які по прибуттю на місце, затримали ОСОБА_4.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_4 вказала, що винною себе у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358, ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України не визнає, однак даючи показання, фактично підтвердила свою причетність до вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.358; ч.4 ст.190 КК України.

Так, ОСОБА_4 по суті пред'явленого обвинувачення дала показання про те, що проживає за адресою, АДРЕСА_26 з чоловіком ОСОБА_11. Офіційно вона ніде не працювала, а тому приблизно в середині липня 2009 року, в пошуках роботи вона приїхала до м.Києва. Знаходячись на ст. метро «Нивки», вона придбала газету з оголошеннями, та почала телефонувати по оголошенням, в яких пропонувалась робота.

В цей час, до підійшов невідомий їй раніше молодий чоловік, на вигляд приблизно 29-30 років, середнього зросту, худорлявої тілобудови, темне коротке волосся, густі брови, обличчя витягнуте, ніс прямий довгий, підборіддя немов «надбите» знизу та представився ОСОБА_7. Він запропонував їй роботу з документами, яка полягала у тому, що їй необхідно з'явитись до нотаріальної контори для укладання правочину договору купівлі-продажу квартири, за що він заплатить їй винагороду - 5 000 гривень. Чоловік записав її анкетні данні, передивився паспорт та сказав, що вона повинна принести негативи фотографій для виготовлення фотокарток на документи. Вона погодилась і наступного дня, вони зустрілись з ним біля станції метро Нивки, де вона передала ОСОБА_7 свої негативи. Забравши негативи, ОСОБА_7 сказав, що наступного разу їм потрібно зустрітися 18 чи 19 липня біля станції метро «Берестейська», де він розкаже їй, що потрібно робити. В домовлений час вона зустрілась з ОСОБА_7 біля станції метро «Берестейська», де він повідомив її про те, що всі документи готові і наступного разу він дасть їй телефон, ключі від квартири, куди вона повинна буде поїхати, для того щоб показувати її потенційним покупцям. Розказувати про квартиру будуть брокери, а вона просто буде присутньою при цьому. ОСОБА_7 повідомив, що квартира, яку вона буде показувати належить державному чиновнику, який не хоче ніде показувати себе, його звати ОСОБА_12. Зі слів ОСОБА_7, ОСОБА_12 весь час знаходиться у Донецьку, їздить по Україні з міністерськими перевірками. ОСОБА_7 сказав, що ОСОБА_12 підготує всі необхідні документи на квартиру, які вона в подальшому подасть нотаріусу, при укладанні договору купівлі-продажу. Всю іншу інформацію вона повинна була отримати від ОСОБА_12 по телефону пізніше. Вона погодилась на таку пропозицію, після чого приблизно 22-23 липня в парку біля станції метро «Шулявська» вона зустрілась із ОСОБА_7, який передав їй мобільний телефон марки «Нокіа» і ключ від квартири за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_7 сказав, що за допомогою цього мобільного телефону вони будуть спілкуватись виключно по робочим питанням. Їй було вказано, час, коли вона повинна була прибути до квартири, де на неї буде чекати брокер ОСОБА_8. ОСОБА_7 сказав, що дана квартира офіційно оформлена на знайомій ОСОБА_12 - ОСОБА_4 і вона у всіх питання пов'язаних із продажем цієї квартири повинна представлятись ОСОБА_4, сестрою ОСОБА_12.

Приїхавши за вказаною адресою, вона зустрілась з брокером ОСОБА_8, яка привела з собою покупців, відчинила їм двері і брокер показувала клієнтам квартиру. Брокер її повідомляла, що є ще покупці, вона чекала їх, а потім знову так само відчиняла двері, представляючись власницею квартири.

Кожного разу перед показом квартири ОСОБА_7 казав їй, коли вона має знову приїхати до Києва, вказував час та місце зустрічі, а потім забирав телефон, який давав у користування. Коли телефон був у неї, зв'язок з нею тримав тільки ОСОБА_12, а також ріелтори ОСОБА_9 та ОСОБА_8. ОСОБА_12 телефонував їй як правило під час огляду, або після, казав, коли її робочий час закінчується і відпускав додому. Брокер ОСОБА_8 телефонували їй з приводу останніх подій, цікавились як справи по оформленню документів. Коли вона поверталась після чергового огляду квартири, ОСОБА_7 кожного разу зустрічав її в місці, про яке попереджав раніше, це було місце у сусідньому дворі будинку. Там він кожного разу забирав ключ від квартири та мобільний телефон.

14 серпня 2009 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, я зустрілась з ОСОБА_7 на станції метро «Тараса Шевченка», останній передав ключі від квартири та телефон і сказав, щоб вона йшла до квартири, де її чекає брокер. Приїхавши до квартири, на неї вже чекав брокер ОСОБА_9 разом з покупцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4. Вона, представившись їм власницею, відчинила двері квартири і вони змогли її оглянути. Потім вона дізналась від брокера, що покупці згодні її купувати. Після огляду квартири вона зустрілась у сусідньому дворі з ОСОБА_5, повернула йому телефон та ключі. Після цього, він повідомив її, що сьогодні вона має затриматись, оскільки буде оформлятись процедура завдатку. Прогулявшись по місту, вони на метро поїхали до Контрактової площі. Після цього ОСОБА_7 сказав їй, щоб вона йшла до Річкового вокзалу, де на проїжджій частині її побачить інший їхній колега, якого звати ОСОБА_3. Підійшовши на вказане місце, біля неї зупинився автомобіль марки «Опель» чорного кольору, з тонованим склом. Водій опустив скло і запросив її до автомобіля. В салоні автомобіля він передав їй папку з документами. Коли вона відкрила цю папку, то побачила там свідоцтво на право власності на квартиру, та паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4, 1975 року народження, із вклеєними її фотографіями. Після цього ОСОБА_3 сказав, що зараз їй потрібно буде вийти з автомобіля і перейти через дорогу, де її буде чекати ОСОБА_7. Вона погодилась, та вийшла з машини.

ОСОБА_7 дав їй телефон, пояснив, що зараз їй потрібно буде їхати оформлювати завдаток, та став зупиняти проїжджаючі автомобілі. Зупинивши автомобіль марки Шевроле Авео, домовився з водієм про вартість та адресу поїздки, дав їй 200 гривень на послуги таксі, після чого вона поїхала до агентства по АДРЕСА_27, де зустрілась з ріелторами, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також покупцями ОСОБА_5 та ОСОБА_4. В цьому офісі вони підписали договір завдатку, при цьому вона використовувала паспорт на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво про право власності на квартиру. Підпис вона поставила не свій, а від імені ОСОБА_4.

У результаті оформлення завдатку, вона отримала гроші у сумі 5000 доларів США, про що на вимогу покупців написала розписку від імені ОСОБА_4. Після оформлення завдатку вони домовились, що оформлять необхідні документи, якісь формальності, необхідні для продажу квартири і одразу ж укладуть остаточну угоду купівлі - продажу. Коли вона була у приміщенні агентства, їй на телефон, який дав ОСОБА_7, декілька разів телефонував ОСОБА_12, сказав, що наступного разу вона повинна приїхати сюди в понеділок, 17 серпня 2009 року. Вийшовши з агентства, вона сіла в автомобіль таксі, який чекав на неї, доїхала до вулиці Прорізної, потім, їй подзвонив ОСОБА_12, попросив вийти та пройтись вгору по вулиці, де її буде чекати ОСОБА_3. Зустрівшись з ним, вона передала йому всі гроші, а він сказав їй, що свою винагороду вона отримає при укладанні основної угоди. Телефон та всі документи вона залишила у ОСОБА_3. Він повідомив, що в понеділок о 09 годині вона повинна бути в м.Києві на станції метро Святошино, де її зустрінуть.

17 серпня 2009 року, приїхавши на вказане місце, її зустрів ОСОБА_7. На метро вони поїхали на станцію метро «Шулявська», де вона викликала таксиста, який підвозив її минулого разу, та домовилась про зустріч на Контрактовій площі о 13 годині 30 хвилин. Після цього, вони на метро поїхали на станцію метро Контрактова Площа, де пішли в парк. В парку, ОСОБА_7 передав їй повний пакет документів на квартиру, ключі та телефон, та сказав, щоб вона йшла до дороги, де її буде чекати таксист. Сівши в машину таксі, приблизно о 14 годині, вона приїхала в офіс, по АДРЕСА_27. Там були присутні брокери ОСОБА_9 та ОСОБА_8, покупці ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Вона передала брокерам весь пакет документів, а саме три довідки з ЖЕКу, довідку-характеристику з БТІ, паспорт від імені ОСОБА_4, договір інвестування, акт прийому - передачі квартири, заяву на переказ готівки та квитанцію замовлення. Взявши всі ці документи, брокери віднесли їх до нотаріуса для складання проекту договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2. Під час укладання угоди у спеціалістів-співробітників офісу та нотаріуса виникли сумніви щодо достовірності деяких документів. Подзвонивши ОСОБА_12, вона та брокер ОСОБА_8 повідомила про ситуацію, яка склалась. ОСОБА_12 сказав, що виникла помилка і зараз привезуть іншу довідку-характеристику з БТІ. Їй невідомо яким чином, але хтось передав водію таксі дану довідку-характеристику. В цей же час були викликані працівники міліції, які в ході з'ясування даного питання прибули та затримали її, після чого вилучили підроблені документи на квартиру.

Суд, вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй діянь підтверджується зібраними по справі на досудовому слідстві та дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_5, даними ним під час досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні на підставі ст.306 КПК України у редакції 1960 року який у судовому засіданні пояснив, про те, що влітку 2009 року він став займатись пошуком квартири для купівлі та наступного постійного проживання. Пошуком квартири вони займались разом з дружиною через інформаційну мережу Інтернет, через газетні оголошення, в цілому самостійно, але кожного разу, коли зацікавлювались будь-яким оголошенням, виходили на ріелтора, який займався продажем квартири, на самого ж власника практично ніколи вийти через оголошення не вдавалося, таким чином до пошуку квартири автоматично підключались посередники продажу - зацікавлені особи.

В четвер, 13 серпня 2009 року, на сайті оголошень «Авізо» вони знайшли 2 оголошення про продаж квартири по АДРЕСА_2, з характерними даними, які їх влаштовували: 107 квадратних метри загальної площі, більше п'ятдесяти метрів житлової площі, відносно помірна ціна - 180 тисяч доларів США, а також вдале розташування. По цій же адресі вони знайшли інше оголошення про продаж квартири, були дещо інші параметри щодо площі, але ціна була та сама. Наступного дня, 14 серпня 2009 року, вони зателефонували по номерам телефонів, вказаних в оголошеннях і на їх дзвінки відповіли ріелтори, по одному номеру - ОСОБА_15, по іншому - ОСОБА_8 та ОСОБА_9. У той же день, вони домовились про зустріч з метою огляду квартир з ОСОБА_9 - на 15 годину. Весь перегляд квартири відбувався з ріелтором ОСОБА_9 та особою, яка представилась як власник квартири, ОСОБА_4 .

Оглянувши квартиру, вони з дружиною вирішили, що вона їх влаштовує і вони бажають придбати її на тих умовах, які пропонувались - 180 тисяч доларів США. Всі розмови з приводу майбутньої купівлі квартири у них проходили через ріелтора ОСОБА_9, тому що остання пояснила, що ОСОБА_4 є фактичним власником квартири, реальним власником, який придбавав квартиру раніше є брат ОСОБА_4 ОСОБА_12, який перебуває за межами міста, не має можливості приймати участі у продажі квартири, тому всіма справами займаються вони у якості посередників від імені юридичного (формального власника) - ОСОБА_4.

ОСОБА_9 їм пояснила, що продажем цієї ж квартири займається також її колега ОСОБА_8, яка працює в іншому агентстві. Зі слів ОСОБА_9, ОСОБА_8 постійно тримає зв'язок з ОСОБА_12 по телефону і вирішує з ним питання, пов'язані з продажем квартири. Почувши від них про бажання придбати дану квартиру, ОСОБА_9 запропонували негаючи часу оформити завдаток у сумі 5 000 доларів. Після перегляду квартири, вони роз'їхались і вже по телефону ОСОБА_9 повідомила їм, що ОСОБА_12 хоче для завдатку 10 000 доларів США, вони ж відповіли, що не володіють на даний час такою сумою і можуть дати тільки 5000 доларів США, після цього розмова була завершена, але через недовгий час ОСОБА_9 знову передзвонила їм і повідомила, що ОСОБА_12 згоден на завдаток у 5000 доларів США. Після цього, вони домовились на оформлення завдатку в цей же день, о 18 годин 00 хвилин, в офісі агентства «Альянс-Брок», по АДРЕСА_27. В цьому агентстві працювала ОСОБА_8. ОСОБА_9 повідомила, що при оформленні завдатку, буде присутній сам ОСОБА_12, який буде «рахувати гроші».

Так, 14 серпня 2009 року о 18 годині вони разом з дружиною, ріелторами ОСОБА_9 та ОСОБА_8, яку вони тоді побачили вперше, власником квартири ОСОБА_4, та їх знайомим, який теж займається нерухомістю, ОСОБА_17, знаходились в указаному офісі. ОСОБА_12, про присутність якого їх попереджали, так і не було. ОСОБА_9 повідомила, що у нього не вийшло приїхати. Інших подробиць їм не повідомляли. Таким чином ними був оформлений договір завдатку. У присутності указаних осіб, приблизно о 19 годині, він передав ОСОБА_4 гроші у сумі 5000 доларів США, про що та написала розписку. Було домовлено, що в понеділок зранку будуть оформлені документи, а саме форма - 3 з ЖКХ та довідки про відсутність заборгованості за комунальні послуги, яких нібито не було, після чого ОСОБА_9 повинна була зателефонувати їм і домовитись про точний час правочину, укладення договору купівлі-продажу. При оформленні завдатку, вони попросили копію паспорта ОСОБА_4, але ріелтори, як ОСОБА_9 так і ОСОБА_8 були проти цього, аргументуючи тим, що вони себе таким чином перестраховують.

14 серпня 2009 року, приблизно об 11 годині 20 хвилин йому зателефонувала ОСОБА_9 та сказала, що майже всі документи готові, зараз ОСОБА_12 займається оформленням довідки про відсутність заборгованості. Зустріч для оформлення договору купівлі-продажу була домовлена на 13 годину 30 хвилин, у тому ж офісі № 22, агентства нерухомості «Альянс-Брок», по АДРЕСА_27. У зазначений час в офіс прибули він з дружиною, ріелтори ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а також власниця квартири ОСОБА_4. Після цього, ріелтори ОСОБА_8 з ОСОБА_9, зібрали всі необхідні для оформлення квартири документи та віднесли їх до нотаріуса для перевірки та наступного оформлення договору купівлі-продажу. Далі у нотаріуса виникло питання щодо справжності довідки - характеристики з Київського БТІ. Після того, як прозвучала інформація з приводу сумнівів щодо дійсності довідки, ОСОБА_4 помітно занервувала і вийшла з офісу на сходовий майданчик, розмовляючи з кимось по телефону. До неї вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які попросили її зайти назад до офісу. Після того, як з БТІ було отримано інформацію, що відповідна довідка на дану квартиру дійсно не видавалась, виникло питання, чи є дійсним свідоцтво на власність. Нотаріус стала через БТІ перевіряти свідоцтво про власність, але там їй повідомили, що таке свідоцтво ніколи не видавалось. Це продовжувалось декілька годин. В цей проміжок часу ОСОБА_4 вела себе таким чином, неначе намагається втекти, постійно телефонувала комусь по телефону, робила вигляд, що їй стало погано, намагалась вийти з приміщення, казала, що їй потрібно вийти та взяти з автомобіля якісь лікувальні засоби. Але ріелтор ОСОБА_9 весь час не давала їй покинути приміщення, сісти до автомобіля. На подвір'ї її чекав автомобіль чорного кольору марки «Шеврове Авео», державний номер НОМЕР_1, на якому її також привозили на оформлення завдатку.

У ході цих подій, співробітниками агентства було викликано співробітників міліції. Пізніше йому стало відомо, що ОСОБА_4, яка представляла себе як власницю квартири, насправді звати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, а паспорт, яким вона користувалась із зазначеним прізвищем, був підробленим;

- показаннями свідка ОСОБА_19, даними нею під час досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні на підставі ст.306 ПК України в редакції 1960 року, яка дала показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_5;

- показаннями свідка ОСОБА_8, даними нею в судовому засіданні, про те, що вона працює в сфері нерухомості. З 1994 року, вона працювала в «Київській універсальній біржі», в 2000 році перейшла в «Біржу Десятинну», яка в 2002 році припинила своє існування як юридична особа і була реорганізована в «Київський центр нерухомості». Один з офісів, а саме по АДРЕСА_27 був перетворений на окрему організацію - агентство нерухомості «Альянс-Брок», де вона працює до сьогоднішнього дня. В її функціональні обов'язки входить збір інформації з джерел масової інформації з приводу купівлі-продажу, у деяких випадках також оренди нерухомості, пошук відповідних варіантів по запитам клієнтів, а також допомога клієнтам в процесі пошуку об'єктів нерухомості, документальний супровід процесу продажу та купівлі нерухомості, в залежності від випадку. У разі потреби, як правило, клієнт заключає договір з агентством в особі спеціаліста з нерухомості на бланку встановленого зразка про послуги продажу або купівлі нерухомості, інколи це може бути просто розписка. Кожен бланк пронумерований, по ним в агентстві ведеться звітність, за свої бланки, вона відповідає особисто. У разі, якщо вона отримує розписку, вона зобов'язана повідомити про це керівництво агентства в особі директора ОСОБА_20, та поставити на ній печатку агентства. Про всі правочини, які повинні укладатись, укладаються, або будуть укладатись ОСОБА_20 як директору відомо за допомогою системи звітності, пронумерованих бланків та усного спілкування підлеглих з ним.

Приблизно на початку серпня 2009 року, вона дала рекламу-оголошення в газету «Авізо» про купівлю квартири у хазяїна за певними параметрами (метраж, поверх, місце розташування, район, ціна - 200 000 доларів США і т.ін.). В оголошенні були вказані два мобільні номери, її та колеги ОСОБА_9, яка працює в агентстві нерухомості «Софія» та з якою вони інколи співпрацюють. У разі успішного правочину вони ділять заробіток на двох, агентство отримує фіксовану суму.

На надане нею оголошення, їй зателефонував невідомий чоловік, який представився ОСОБА_12 та повідомив, що бажає продати 2-кімнатну квартиру з терасою 32 кв. м., по АДРЕСА_2, з параметрами, подібними до тих, які вона давала в оголошенні, та сказав, що бажає отримати за неї 200 000 доларів США з можливим торгом. Чоловік, який представився ОСОБА_12, вислав на її електронну поштову скриньку технічний паспорт квартири, (план, опис метражу по кімнатам), після чого вона в свою чергу розмістила оголошення по продажу даної квартири. ОСОБА_12 повідомив, що перебуває в м.Донецьку, займається там бізнесом, а в м.Києві у нього також є офіс, де працює юрист, який займається збором необхідної для продажу квартири документації, показувати квартиру та займатись її продажем юридично буде його сестра, ОСОБА_4, на якій оформлено право власності. ОСОБА_4 проживає у Вінниці, але спеціально на тиждень відпроситься з роботи для показу та продажу квартири. Жодного разу ОСОБА_12 вона ніколи не бачила, але з того часу, як нею було дано оголошення по даній квартирі, вони постійно спілкувались з ним по телефону, з усіх питань, які виникали у ході роботи. Номер мобільного телефону ОСОБА_12: НОМЕР_3. Приблизно через три дні після дачі оголошення, їй почали телефонувати люди, які цікавились даною квартирою, після чого вона телефонувала йому, він питав о котрій годині планується перегляд, повідомляв, що в зазначений час біля квартири її з клієнтами буде чекати ОСОБА_4. Приїжджаючи на місце, біля квартири, нас вже чекала ОСОБА_4, яка своїм ключем відкривала двері квартири, після чого відбувався перегляд.

Після перегляду вона з клієнтами йшла як правило першою, а власниця квартири могла залишитись, чекаючи інших брокерів для наступних переглядів. Її документи вона жодного разу не перевіряла, вперше документи, які посвідчують особу, паспорт громадянина України, вона побачила 14 серпня 2009 року, при укладанні договору завдатку.

14 серпня 2009 року, мені зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила, що є покупці, які хочуть подивитись указану квартиру. Вона зателефонувала ОСОБА_12 та домовилась про перегляд. Після перегляду ОСОБА_9 повідомила їй, що покупці бажають укласти договір завдатку. Вона в свою чергу повідомила про це ОСОБА_12, який сказав, що ОСОБА_4 зараз під'їде до юриста, який передасть їй правовстановлюючі документи, потім вона прибуде до офісу, що по АДРЕСА_27, в домовлений час. ОСОБА_12 казав, що приїде на укладення договору купівлі-продажу, а завдаток забере сама ОСОБА_4. З його слів він був у Донецьку, тому така поведінка була для неї логічною.

Після укладання договору завдатку, ввечері 14 серпня 2009 року, вони домовились, що будуть укладати договір купівлі-продажу в понеділок о 13 годині 30 хвилин, 17 серпня 2009 року, але у договорі завдатку вони обумовили, що купівля-продаж повинні відбутись не пізніше 19 серпня, таким чином вони зробили запас у часі, тому що зі слів ОСОБА_12 у них не були готові довідка форма-3 з ЖЕК та довідка про відсутність заборгованості по комунальним платежам. Вони домовились з ОСОБА_12, що у понеділок зранку вона поїде в нотаріальну контору замовляти час підписання угоди, а ОСОБА_9 повинна була їхати з ОСОБА_4 в ЖЕК, але невдовзі в той же вечір він зателефонував їй та сказав, що необхідність їхати в ЖЕК відпала, оскільки він домовився з керівництвом контори і його юрист забере необхідні довідки. В день завдатку ОСОБА_4 привезла правовстановлюючі документи і технічний паспорт, а довідку-характеристику з БТІ не показала, пояснила тим, що юрист просив довідку-характеристику залишити в себе до підписання договору.

В понеділок ОСОБА_4 привезла всі необхідні документи, з ЖЕК та довідку-характеристику з БТІ, вона передала всі документи нотаріусу ОСОБА_10, приміщення офісу якої розміщено на одному поверсі з їх агентством. В ході перегляду документів, виникла підозра, що довідка-характеристика не справжня. Перевіривши її в БТІ напряму через знайомих, які працюють в БТІ, вони дізнались, що відповідна довідка не видавалась. Після цього співробітником нотаріальної контори було повідомлено про необхідність переривання укладання правочину у зв'язку з невідповідністю документа. Потім при перегляді інших документів виникла підозра щодо дійсності права власності на указану квартиру, який було видано на ім'я ОСОБА_4.

Одразу після того, як піднялось питання щодо дійсності довідки, ОСОБА_4 помітно занервувала, стала виходити з офісу і комусь зателефонувала. Вона в свою чергу зателефонувала ОСОБА_12 та запитала, звідки ця довідка, де вони її брали. ОСОБА_12 повідомив, що цю довідку отримував за довіреністю юрист, у прискореному порядку, той мабуть щось переплутав і зараз привезе справжню довідку. Потім ОСОБА_4 вийшла на вулицю, декілька разів підходила до автомобіля чорного кольору, намагалась сісти в нього та поїхати, але вони з ОСОБА_9 розуміли серйозність ситуації, не давали їй цього зробити. Потім ОСОБА_4 сказала, що їй погано з серцем і категорично відмовилась повертатись до офісу. Вона телефонувала ОСОБА_12 і розповівши про ситуацію, попросила щоб він сказав сестрі повернутись до офісу. ОСОБА_12 відповів, що сестрі погано і вона буде на вулиці. Крім того, сама ОСОБА_4 весь час говорила по телефону, як їй здалось - з ОСОБА_12.

Директором агентства ОСОБА_20 було прийнято рішення викликати міліцію. По прибуттю співробітників міліції, після першочергового з'ясування обставин справи ОСОБА_4 було затримано.

Після прибуття співробітників міліції ОСОБА_12 перестав відповідати на її дзвінки, після чого вимкнув номер телефону.

Пізніше від працівників міліції їй стало відомо, що особу, яка видавала себе за власника квартири, ОСОБА_4, в дійсності звати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а паспорт, яким вона користувалась підроблений;

- показаннями свідка ОСОБА_31 даними нею в ході судового розгляду, про те, що з 2007 року по теперішній час, вона постійно працює в агентстві нерухомості «Софія Плюс» на посаді спеціаліста з нерухомості.

Приблизно на початку серпня 2009 року, вона спілкувалась з колегою по роботі ОСОБА_8, у ході бесіди з якою, остання повідомила їй, що є квартира на продаж по АДРЕСА_2. Вони домовились, що клієнтів для показу квартири вони будуть водити вдвох, у кого як вийде. Вони працюють в різних агентствах з нерухомості, але часто буває так, що вони працюють вдвох по одному об'єкту. Оголошення про продаж квартири було розміщено у газеті «Авізо» і там були її мобільний номер телефону та номер телефону ОСОБА_8.

14 серпня 2009 року, в ранковий час їй зателефонував клієнт, який представився як ОСОБА_5 та поцікавився указаною квартирою. Вони домовились з ним про перегляд квартири на 15 годину того ж дня.

Після перегляду, який відбувався за участю особи яка представляла себе, як власниця квартири - ОСОБА_4, покупці ОСОБА_5 та його дружина ОСОБА_4, висловили бажання придбати вказану квартиру та оформити договір завдатку. Про це вона повідомила ОСОБА_8, яка тримала зв'язок з фактичним власником квартири ОСОБА_12, а указана особа, яка приймала участь в показах квартири, зі слів ОСОБА_8 була лише власником формально, по документах. ОСОБА_8 говорила, що з ОСОБА_12 вона спілкується лише по телефону, а на живу ніколи його не бачила. Він повідомляв, що знаходиться в Донецьку у зв'язку з роботою, а ОСОБА_4 його сестра з Вінниці, яка допомагає продати квартиру, тому всі документи оформлені на її ім'я. Вона особисто ніколи особу, яка видавала себе за ОСОБА_12 не бачила, по телефону також не спілкувалась. Після цього ОСОБА_8 повідомила її, що завдаток можна буде оформити сьогодні ввечері в офісі агентства, де вона працює по АДРЕСА_27.

Про це нею було повідомлено ОСОБА_5 і ввечері того ж дня, приблизно о 19 годині, в указаному офісі, в присутності її, ОСОБА_8, подружжя ОСОБА_5, їхнього консультанта ОСОБА_17, та ОСОБА_4 - власниці квартири, між ОСОБА_5 (покупець) та ОСОБА_4 (продавець) було укладено договір завдатку про майбутню купівлю-продаж указаної квартири АДРЕСА_2, за 1 386 600 гривень. У вигляді завдатку ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 гроші у сумі 38 600 гривень, що дорівнювало 5 000 доларів США. Далі після укладання завдатку було обумовлено, що в понеділок, після того як стороною-продавцем будуть представлені також довідки з ЖЕК (форма №3; про відсутність заборгованості) та довідка-характеристика з БТІ, буде укладено договір купівлі-продажу.

У понеділок приблизно об 11-й годині, за попередньою домовленістю з ОСОБА_8, вона приїхала до офісу № 22 по АДРЕСА_27. Знаходячись на місці, вони, зв'язувались з ОСОБА_12 та цікавились обставинами справ. Приблизно о 13 годині 30 хвилин до офісу під'їхала ОСОБА_4, надала всі необхідні документи, які вони для подальшого укладання договору віднесли нотаріусу. Нотаріальна контора ОСОБА_10 знаходиться на одному поверсі з агентством нерухомості «Альянс Брок» в одному приміщенні, розділеному кабінетами.

У ході перевірки документів у нотаріуса виникли сумніви щодо дійсності довідки-характеристики з БТІ. Співробітниками нотаріальної контори через БТІ було встановлено, що відповідна довідка-характеристика, не відповідає оригіналу. Після цього процес укладення договору було зупинено.

ОСОБА_4, яку вони знали як юридичного власника квартири почала комусь телефонувати, потім повідомила, що юрист, який замовляв довідку помилився і зараз привезуть іншу, оригінальну. Приблизно через 30-40 хвилин невідома особа привезла іншу довідку, ОСОБА_4 спустилась на вулицю в її присутності взяла цю довідку, але в цей же час намагалась сісти в автомобіль, в якому привезли довідку. Вона особисто не давала їй цього зробити, тримала як могла двері автомобіля. Автомобіль був чорного кольору, схожий на «Шеврове». Водій, який був за кермом, який перед цим дав їй довідку вів себе спокійно, не реагував на події, не втручався. ОСОБА_8 приєдналась до неї, та також не давала ОСОБА_4 сісти в автомобіль, а потім звернулась до водія з вимогою вийти, він, як не дивно, послухався і вийшов. Він виглядав: середнього зросту, міцної статури, волосся темне, коротка стрижка, був в сонцезахисних окулярах; обличчя кругле, широке, шия коротка; колір шкіри світлий, без засмаги. Вийшовши з автомобіля він вів себе спокійно, поводився так, наче все, що відбувається його не стосується, йому ніхто не телефонував, він теж.

Після цього, ОСОБА_4 сказала, що їй зле з серцем і піднявся тиск, тому їй необхідно сісти в салон указаного автомобіля. Весь час вона розмовляла по мобільному телефону, намагалась відвертатись, так, щоб її не почули, поступово просувалась до пішохідного переходу.

У ході цих подій директором агентства нерухомості «Альянс-Брок», в якому працює ОСОБА_8, було викликано міліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_20 даними ним в ході судового розгляду, про те, що він працює в компанії «Альянс-Брок» на посаді генерального директора з 1996 року. В його посадові обов'язки входить організація роботи компанії, а саме прописання шляхів розвитку компанії, організація покращення рівня послуг, здійсненням контролю за наданням послуг, здійснення платежів по послугам, які надаються агенціям від інших організацій.

В їх агентстві працює ріелтор ОСОБА_8, яка проявила себе, як порядний працівник, позитивно характеризується як спеціаліст, жодних претензій зі сторони клієнтів в її сторону не було.

З приводу квартири АДРЕСА_2, продажем якої займалась ОСОБА_8, йому відомо, що 17 серпня 2009 року, в приміщенні офісу «Альянс-Брок», що по АДРЕСА_27 планувалось оформлення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири. В ході процедури по підготовці правочину ОСОБА_8 звернулась до мене, та повідомила, що за участю приватного нотаріуса ОСОБА_10 ними було виявлені документи, які на їх думку можуть мати ознаки підробки. Не зволікаючи часу, забезпечивши те, щоб всі учасники правочину, залишались на місці, він викликав міліцію, з метою перевірки підозри, щодо використання продавцем підроблених документів на квартиру.

По прибуттю працівників міліції, та в їх присутності, особа, яка видавала себе за продавця, та представлялась, як ОСОБА_4, зізналась, що не є такою, а являється ОСОБА_4, 1977 року народження. Після цього, дану особу було затримано.

Того ж дня, йому стало відомо, що 14 серпня 21009 року, в приміщення офісу їх агентства, був укладений договір завдатку на суму 38 600, між покупцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4, яка на той час видавала себе за ОСОБА_4

- показаннями свідка ОСОБА_23, даними нею в ході судового розгляду, яка пояснила, що про те, що з 2002 року, вона працює приватним підприємцем у галузі операцій з нерухомістю, а саме прийняття об'єктів в експлуатацію, здача окремих об'єктів на договірних засадах. Серед організацій з якими вона співпрацює є ТОВ «Стройторг», від імені якого вона виступає в якості спеціаліста з прийняття об'єкта, будівельні роботи по яким закінчено, в експлуатацію та оформлення права власності на інвесторів об'єкту, яким можуть бути як фізичні так і юридичні особи. З ТОВ «Стройторг» вона почала співпрацювати з 2004 року.

У кінці 2006 року, приблизно в останні дні грудня, від імені ТОВ «Стройторг», вона приймала в експлуатацію будинок по АДРЕСА_2. Для цього виконується спеціальна процедура, а саме створюється комісія в складі спеціальних служб (санепідемстанція, інспекція пожежної охорони, енергозбереження, охорона праці, райдержадміністрація, інспектор ГАСК), районна адміністрація по результатам акту прийняття в експлуатацію здійснює розпорядження про прийняття об'єкта в експлуатацію. Після цього Акт вводу в експлуатацію надходить до ГАСК, де реєструється з відповідним номером. Після реєстрації в указаній інстанції об'єкт вважається зданим в експлуатацію. Після чого збирається пакет документів для оформлення права власності на інвесторів (фізичних та юридичних осіб), згідно списку інвесторів.

Після чого вона, займаючись даною процедурою, за довіреністю від ТОВ «Стройторг» в КП «Житлоінвест» наручно отримує Свідоцтво про права власності на безпосередніх інвесторів з реєстрацією в БТІ. Після чого інвестори отримують Свідоцтва від них.

Таким чином будинок АДРЕСА_2 було здано в експлуатацію, інвестори отримали Свідоцтва на право власності, а технічна документація на будинок була передана до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація № 3», який взяв будинок на обслуговування. На цьому їх взаємовідносини з інвесторами стосовно документального оформлення об'єкту нерухомості закінчуються.

Стосовно квартири АДРЕСА_2, то процедура по оформленню квартири відбувалась на загальних засадах. Будівництво указаної квартири по довіреності від імені ОСОБА_4 інвестував її син, ОСОБА_24. Всі питання, які стосувались оформлення документів вирішувались через нього.

На даний час експлуатацією будинку, в якому знаходиться квартира займається ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація № 3», офіс якого розміщений за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 14-18, тел. 502-67-33 (35); директор - ОСОБА_25, моб. тел. НОМЕР_4; бухгалтер - ОСОБА_26.

З приводу представлених їй слідчим документів на квартиру АДРЕСА_2, які були вилучені у ОСОБА_4, вона повідомила, що Договір інвестування будівництва житлового будинку за указаною адресою, укладений ніби від імені ОСОБА_4, з однієї сторони, та ТОВ «Стройторг», - з іншої, не відповідає оригіналу навіть виходячи з основних реквізитів, а саме - печатка, яка не відповідає оригінальній та сама форма договору, тому що оригінальний договір такого плану складений за участю ТОВ «Стройторг» є трьохстороннім, третьою стороною в якому крім підрядника і інвестора виступає банк «Український капітал», в наданому документі третя сторона відсутня як така. По змісту наданий документ не відповідає договору, який укладається під житлове будівництво. Заява на переказ готівки № 36224 не відповідає оригінальній хоча б з того, що платіж здійснювався через банк «Укрсоцбанк», в той час як інвестор в дійсності здійснювали оплату через банк «Український капітал»; призначення платежу здійснювалось не по договору інвестиції, указаний - Договір № К 52. Акт прийому - передачі квартири не відповідає оригінальному по формі оформлення, печатка ТОВ «Стройторг» не відповідає оригінальній.

- показаннями свідка ОСОБА_25, данимим ним в ході досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні на підставі ст.306 КПК України в редакції 1960 року, про те, що на даний час він працює на посаді директора ЖЕО №3, який знаходиться фактично за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 14-18, оф. КБП3, юридична адреса: м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, оф.86. Їх ЖЕО входить в корпорацію Київське будівельне підприємство №3, яке займається будівництвом та подальшим обслуговуванням об'єкту. На займаній посаді він працює з 2005 року. В його обслуговуванні знаходиться 4 будинки за адресами: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 1-А, вул. Юрківська, 28, вул. Фрунзе, 14-18 та АДРЕСА_2.

Квартира АДРЕСА_2, на праві приватної власності належить гр-ці. ОСОБА_4. Відповідно до документації на квартиру її площа становить 139,50 кв.м., складається з двох кімнат, знаходиться на 10-му поверсі та її балансова вартість складає 317362,50 грн.

Ніхто з власників квартир та їх довірених осіб до їх ЖЕО з питань отримання будь-яких довідок про заборгованість, та про балансову вартість та виписку з домової книги про склад сім'ї та прописки, не звертався і такі документи ним нікому не видавались.

Працівники на прізвище ОСОБА_27 та ОСОБА_15 ніколи у нього не працювали. Бухгалтером у них працює ОСОБА_26, а паспортистом ОСОБА_28

Сторонні особи доступ до печатки та штампу ЖЕО не мають.

Щодо ключів від квартир, то після здачі будинку, підписується акт-прийому передачі після підписання якого будівельники передають власнику ключі від його квартири. Нові жильці будинку, зазвичай міняють серцевини замків. Йому, як начальнику ЖЕО будівельники після здачі будинку залишили по одному ключу від кожної квартири. Ніхто із сторонніх до нього також за ключем до вищевказаної квартири ОСОБА_4 не звертався. (а.с. 175-178 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_24, даними ним в ході досудового слідства та оголошеними у судовому засіданні на підставі ст. 306 КПК України в редакції 1960 року, про те, що в 2004 році, за дорученням матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, він почав підшукувати їй квартиру в м. Києві. У ході пошуків, йому сподобався будинок, який закладався і знаходився за адресою: АДРЕСА_2. Погодивши з матір'ю свій вибір, він у вересні 2004 року, звернувся до компанії «Строй торг», яка займалась будівництвом цього будинку, погодив всі питання та вибрав двох кімнатну квартиру на 10 поверсі будинку. В м.Київ приїхала його мама і 14 вересня 2004 року, вона уклала інвестиційний договір №7053/1, відповідно до якого вона інвестувала в будівництво цього будинку гроші в сумі 317362,50 гривень. Декількома платежами вона оплатила 100 відсотків вартості квартири через відділення банку «Український капітал». По плану, будинок мав здатись в 2007 році і був зданий майже без затримки. Оформленням всіх документів на квартиру займались працівники компанії «Строй торг». Всі документи на квартиру, за усним дорученням мами він забрав у фірмі «Стройторг». Як йому повідомили в компанії «Строй торг», ключі від квартири він зможе забрати у начальника ЖЕКу, який обслуговує їх будинок. Оскільки на той час грошей на ремонт квартири у його мами не було, то вони дуже рідко туди приїжджали під час будівництва. Після здачі будинку, в 2008 році відбулись загальні збори мешканців будинку. Після проведення зборів, він забрав у начальника ЖЕКу ключі від квартири №52. Він не пам'ятає скільки екземплярів ключів йому передали. Він був в середині квартири, але ніяких робіт вони там не проводили та серцевину замка не міняли.

З 01 вересня 2008 року, його було призначено на посаду начальника ДАІ м. Харкова і з того часу, він фактично проживав в м.Харкові. На квартиру у нього змоги навідуватись не було. Мама після смерті батька, захворіла і також не приїжджала в м. Київ, крім того вона доглядала за будинком, в якому проживає в смт. Чуднів.

На початку вересня 2009 року, він випадково дізнався від слідчого, що група злочинців, підробила документи на квартиру яка належить його матері ОСОБА_4, та намагалась від її імені продати квартиру АДРЕСА_2. Яким чином вони могли це зробити, йому не відомо, оскільки документи на квартиру та ключі весь час знаходились у нього в дома, нікому він їх не показував, не передавав, ніяких дій з квартирою ні він, ні його мама вчиняти не планували. Гр-ку. ОСОБА_4, яка була затримана працівниками міліції він не знає. (а.с. 179-191 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_10, даними нею в ході досудового слідства та оголошеними в судовому засіданні, про те, що з 1998 року, вона зареєстрована, як приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу. З 2002 року вона постійно працює в офісі за адресою, АДРЕСА_27. Її посадові права та обов'язки, визначені законом України «Про нотаріат». Крім її нотаріальної контори, за вказаною адресою розміщене агентство нерухомості «Альянс-Брок», клієнти якого також можуть користуватись її послугами.

17 серпня 2009 року, приблизно в обідній час, в холі офісу знаходились клієнти агентства нерухомості «Альянс-Брок», а саме покупці та продавці квартири АДРЕСА_2, які бажали за участю нотаріуса укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири.

Осіб, які звернулись до неї, по іменам та прізвищам, вона не пам'ятає. Для оформлення договору їй було надано стандартний набір документів, серед яких була довідка-характеристика з КМ БТІ, яка викликала підозру, щодо її оригінальності. У зв'язку з чим у БТІ було перевірено факт видачі довідки-характеристики, який не підтвердився. А тому нею було відмовлено в посвідченні договору купівлі-продажу вказаної квартири. (а.с. 192-192 т.1).

Даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 17 серпня 2009 року, згідно яких, вбачається, що у ОСОБА_4 було вилучено: мобільний телефон марки Nokia 1202-2 ІМЕІ НОМЕР_6, з СІМ карткою оператора мобільного зв'язку Лайф НОМЕР_7; квитанцію - замовлення №51119 від 19.06.2009, на ім'я ОСОБА_4; примірник договору №23764 від 14.08.2009 про передачу у майбутньому права власності на нерухоме майно підписаний між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; заявку на переказ готівки №36224 від 14 лютого 2005 р.; договір інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 № 537/004 від 21 листопада 2003 р.; акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_2; не заповнений примірник договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_2; паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 22 липня 1998 року Оратівським РВ УМВС України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6; три ключі від циліндричного замка з написом «JMA». (а.с. 40 т.1);

Даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 17 серпня 2009 року, відповідно до якого у ОСОБА_4, яка представилась ОСОБА_4 було вилучено: свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, видане на ім'я ОСОБА_4 за № 592-С/КІ від 30.03.07, виготовлене на бланку серії САВ № 263098; дві довідки-характеристики видані Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 1415955 від 26 червня 2009 року, на квартиру АДРЕСА_2; довідку з ЖЕО №3 «Виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки», видану на ім'я ОСОБА_4 за № 85 від 17 серпня 2009 року. (а.с. 41 т.1);

Даними, що містяться в протоколі огляду та вилучення від 17 серпня 2009 року, відповідно до якого, у ОСОБА_5 було вилучено: другий примірник договору № 23764 від 14.08.2009 про передачу у майбутньому права власності на нерухоме майно підписаний між ОСОБА_4 та ОСОБА_5; розписку про отримання завдатку в сумі 5 000 доларів США за квартиру АДРЕСА_2, виконану від імені ОСОБА_4; довідку з ЖЕО №3 за № 84 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про відсутність заборгованості в АДРЕСА_2; довідку з ЖЕО №3 за № 10 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про балансову вартість АДРЕСА_2; квитанцію про сплату комунальних послуг. (а.с. 42 т.1);

Даними, що містяться в протоколі огляду предметів від 10 вересня 2009 року, згідно яких вбачається, що оглядався мобільний телефон марки Nokia 1202-2 ІМЕІ НОМЕР_6, з СІМ карткою оператора мобільного зв'язку Лайф НОМЕР_7, при огляді якого встановлено, що у пам'яті телефону записані номери «Брат» номер телефону НОМЕР_3, «Водила» номер телефону НОМЕР_8, «ОСОБА_8» номер телефону НОМЕР_9, «я» номер телефону НОМЕР_10 та службові номери оператора «Лайф». (т.1 а.с.43).

Речовими доказами:

1. Мобільним телефоном марки Nokia 1202-2 ІМЕІ НОМЕР_6, з СІМ карткою оператора мобільного зв'язку Лайф НОМЕР_7;

2. Квитанція - замовлення №51119 від 19.06.2009, на ім'я ОСОБА_4;

3. Два примірники договору №23764 від 14.08.2009 про передачу у майбутньому права власності на нерухоме майно підписаний між ОСОБА_4 та ОСОБА_5;

4. Заявка на переказ готівки №36224 від 14 лютого 2005 р.;

5. Договір інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 № 537/004 від 21 листопада 2003 р.;

6.Акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_2;

7. Не заповнений примірник договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_2;

8. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_5, виданий 22 липня 1998 року Оратівським РВ УМВС України у Вінницькій області на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6;

9. Три ключі від циліндричного замка з написом «JMA».

10. Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2, видане на ім'я ОСОБА_4 за № 592-С/КІ від 30.03.07, виготовлене на бланку серії САВ № 263098;

11. Дві довідки-характеристики видані Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 1415955 від 26 червня 2009 року, на квартиру АДРЕСА_2;

12. Довідка з ЖЕО №3 «Виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки», видану на ім'я ОСОБА_4 за № 85 від 17 серпня 2009 року.

13. Розписка про отримання завдатку в сумі 5 000 доларів США за квартиру АДРЕСА_2, виконану від імені ОСОБА_4;

14. Довідка з ЖЕО №3 за № 84 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про відсутність заборгованості в АДРЕСА_2;

15. Довідка з ЖЕО №3 за № 10 від 17 серпня 2009 р., видану на ім'я ОСОБА_4 про балансову вартість АДРЕСА_2;

16. Квитанція про сплату комунальних послуг. (а.с. 44, 46-48 т.1).

Даними, що містяться у висновку експерта №140 від 23 вересня 2009 року, відповідно до яких:

1. Відтиски у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року, виконано не печаткою ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060.

2. Відтиски у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року, виконано не штампом ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060.

3. Відтиски печатки та штампу ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація №3», ідентифікаційний код 33150060, які виконано у наступних документах:

- довідка про балансову вартість квартири АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року;

- довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та прописки) квартири АДРЕСА_2, від 17серпня 2009 року;

- довідка про заборгованість у квартирі АДРЕСА_2, від 17 серпня 2009 року,

нанесені печаткою та штампом, виготовленими способом лазерного гравірування по гумі. (а.с. 105-111 т.1);

Даними, що містяться у висновку експерта №334/тдд від 20 вересня 2009 року, відповідно до яких: «Наданий на дослідження паспорт громадянина України серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4 відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України.

Фотокартки, які вклеєні на 1-й та 3-й сторінках наданого на дослідження паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданий на ім'я ОСОБА_4, переклеюванню не піддавались.

Розписка від імені ОСОБА_4 датована 14.08.2009 роком виконана ОСОБА_4

Підпис в графі «Начальник _ ОСОБА_30» в одному з примірників довідки характеристики та в одному з примірників свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_2 та підпис в графі «Заступник голови Київської міської державної адміністрації - Начальник Головного управління ____ м. Голиця» (об'єкт №3) не є підписами, а є їх зображеннями, які нанесені за допомогою кольорового друкуючого пристрою з струменево-крапельною технологією друку.

Підпис в графі «Начальник _ ОСОБА_30» (об'єкт №9) не є підписом, а є його зображеннями, яке нанесено за допомогою кольорового друкуючого пристрою з струменево-крапельною технологією друку.

Підписи від імені ОСОБА_4 в договорі « 23764 про передачу у майбутньому права власності на нерухоме майно від 14.08.2009 року (в двох примірниках), в акті прийому-передачі квартири, в договорі № 537/004 інвестування будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 21.11.2003 р., в заяві про переказ готівки №36224 від 14.02.2004 року, виконані ОСОБА_4» (а.с. 117-129 т.1).

Даними, що містяться у акті судово-психіатричного експерта № 59 від 01.04.2014 року згідно висновків якого на теперішній час ОСОБА_4, 1977 р.н., не страждає на будь-який психічний розлад; поведінка підекспертної носить установчо-захисний характер. У періоди часу, до яких відносяться інкриміновані їй діяння, а також під час виконання з нею слідчих дій, ОСОБА_4 не страждала на будь-який психічний розлад; за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час та на періоди часу, до яких відносяться інкриміновані їй діяння, ОСОБА_4 не страждає та не страждала на будь-який психічний розлад. На теперішній час за своїм психічним станом ОСОБА_4 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. На теперішній час ОСОБА_4 не страждає на будь-який психічний розлад; поведінка під експертної носить установчо-захисний характер. На теперішній час ОСОБА_4 за своїм психічним станом може постати перед судом. (т.2 а.с.179-183).

У відповідності до ст.275 КПК України суд розглядає справу в межах пред'явленого обвинувачення.

Згідно ч.3 ст.323 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд не знаходить в доводах захисту та підсудної переконливих доводів про необ'єктивність досудового слідства та про допущення таких порушень, які перешкоджають прийняттю рішення по суті.

Оцінивши всі докази в їх сукупності, безпосередньо їх дослідивши, суд прийшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.358; ч.3 ст.358; ч.2 ст. 15, ч.4 ст.190 КК України.

З урахуванням всіх вказаних обставин в їх сукупності, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.3 ст.358 КК України в редакції КК України, станом на 11.06.2009 року, зі змінами та доповненнями відповідно до Закону N 1508-VI ( 1508-17 ) від 11.06.2009 року - як використання завідомо підробленого документа, оскільки дана редакція Закону України про кримінальну відповідальність найбільш сприятлива для підсудної так як пом'якшує кримінальну відповідальність.

Окрім того враховуючи те, що орган досудового слідства при викладенні фактичних обставин справи зазначає, що ОСОБА_4 за попередньою змовою передала невстановленій слідством особі негативи своєї фотографії, з метою подальшого виготовлення її фотокарток, як необхідного засобу для підроблення паспорту громадянина України, що і було зроблено невстановленою слідством особою, сама фактично безпосередньої участі у підроблені паспорту участі не брала, при цьому при викладенні юридичного формулювання інкримінує ОСОБА_4 те, що вона підробила документи, суд приходить до висновку про те, що в цій частині дії ОСОБА_4 були не вірно кваліфіковані. Враховуючи, що фактичні обставини вчинення даного злочину, які встановлені органом досудового слідства, підтвердились у судовому засіданні, однак судом з'ясовано, що фактично ОСОБА_4 було вчинено пособництво невстановленій слідством особі, а тому орган досудового слідства, інкримінуючи ОСОБА_4 вчинення такого злочину, не вірно кваліфікував дії ОСОБА_4 лише за ч.2 ст.358 КК України, у зв'язку з чим суд кваліфікує такі дії ОСОБА_4 за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України ( в редакції Закону № 1508-ІV від 11.06.2009 року), а саме як вчинення пособництва у підробленні з метою використання інших офіційних документів, які складені у визначеній законом формі та містять передбачені законом реквізити, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд дії ОСОБА_4 кваліфікує за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, як замах на заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

Доводи захисту з приводу невірної кваліфікації дій підсудної ОСОБА_4 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України не ґрунтуються на Кримінальному Законі.

Так, судом з урахування сукупності досліджених у судовому засіданні доказів зміст яких розкрито вище, достовірно було встановлено, що спрямованість умислу ОСОБА_4 та невстановлених слідством осіб була на заволодіння майном потерпілого у особливо великих розмірах, а саме на заволодіння грошима в сумі 180000 доларів США, що по курсу НБУ на час вчинення злочину, становило 1 398 114 грн. 00 коп., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Фактично ОСОБА_4 не отримала вказані грошові кошти з незалежних від неї причин, всі дії, які вона мала вчинити для отримання зазначених грошових коштів, вона вчинила. Не впливає на кваліфікацію її дій і те, що зазначені грошові кошти вона повинна була передати невстановленим слідством особам. При цьому як саме особа розпоряджається майном яким вона незаконно заволоділа шляхом шахрайства, у власних інтересах чи в інтересах третіх осіб, не має значення для кваліфікації дій такої особи. Судом також встановлено, що на час вчинення інкримінованих ОСОБА_4 дій, вона усвідомлювала значення своїх дій та керувала ними.

Отже, якщо при вчиненні корисливого злочину умисел особи був спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, і він не був реалізований з незалежних від її волі причин, вчинене кваліфікується як замах на заволодіння у особливо великих розмірах, незалежно від розміру, кількості майна, грошових коштів, якими фактично заволоділа особа.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчинених нею злочинів, характеризуючі дані про її особу, сімейний стан, вік підсудної, стан її здоров'я, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Зокрема судом враховуються, наступні обставини, а саме те, що підсудна ОСОБА_4, раніше не судима, злочини вчинила вперше, враховує її роль у вчиненні даних злочинів, те, що вона має батьків пенсійного віку, позитивно характеризується по місцю попередньої роботи та по місцю проживання, має незадовільний стан здоров'я, заподіяну шкоду потерпілому не відшкодувала, однак останній на момент розгляду справи не має до підсудної претензій матеріального характеру.

Обставин, які б обтяжували або ж пом'якшували покарання підсудної судом не встановлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним призначити підсудній ОСОБА_4 покарання у межах санкцій ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України ( в редакції станом на 11.06.2009 року); ч.3 ст.358 КК України ( в редакції станом на 11.06.2009 року); ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, за якими визнав її винуватою. Разом з тим, суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358; ч.3 ст.358 КК України на підставі ч.5 ст.74 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Наведене вище, на переконання суду дає підстави для призначення підсудній мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування до підсудної вимог ст. 69 та ст.75 КК України.

Додаткове покарання, передбачене як обов'язкове санкцією ч.4 ст.190 КК України суд призначає у виді конфіскації ? частини майна належного на праві власності підсудній.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 1246-VII від 06.05.2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за будь-які злочини, які не поєднані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

Закон України «Про амністію у 2014 році» набрав чинності 19 квітня 2014 року.

ОСОБА_4 вчинила інкриміновані їй злочини до набрання чинності цим законом, була затримана 18.08.2009 року в порядку ст.115 КПК України 1960 року та 20.08.2009 року судом їй було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» сукупний строк утримання під вартою та перебування у медичній установі ОСОБА_4 становить 4 роки 8 місяців 1 день. Даний строк на підставі ст. 338 КПК України в редакції 1960 року підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання, тобто фактично ОСОБА_4 на час набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році» відбула покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 8 місяців 1 день.

З урахуванням викладеного та того, що підстав за яких би на підсудну ОСОБА_4 не розповсюджувалась дія Закону України «Про амністію у 2014 році», зокрема, передбачених у ст.8 цього Закону та ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» судом не встановлено, остання виявила бажання про застосування до неї Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі призначеного за даним вироком.

Що ж стосується додаткового покарання у виді конфіскації майна, то відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 року із змінами станом на 06.05.2014 року особи, на яких поширюється дія закону про амністію, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності законом про амністію, у зв'язку з чим ОСОБА_4 не підлягає звільненню за амністією від додаткового покарання у виді конфіскації ? частини майна належного на праві власності підсудній.

Цивільний позов ОСОБА_29 слід залишити без задоволення, у зв'язку з тим, що він відмовився від цивільного позову.

З підсудної слід стягнути судові витрати за проведення експертиз.

Речові докази: мобільний телефон марки Nokia 1202-2 ІМЕІ НОМЕР_6 слід конфіскувати у дохід держави (т.1 а.с. 44, 45), сім-картку оператора мобільного зв'язку «Лайф» НОМЕР_7 та три ключі «JMA» слід знищити ( т.1 а.с.44,45), інші - зберігати в матеріалах справи (т.1 а.с. 46-48).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України ( в редакції станом на 11.06.2009 року); ч.3 ст.358 КК України (в редакції станом на 11.06.2009 року); ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України та призначити їй покарання:

за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України (в редакції Закону № 1508-ІV від 11.06.2009 року) у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік та на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності;

за ч.3 ст.358 КК України (в редакції Закону № 1508-ІV від 11.06.2009 року) у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. та на підставі ч.5 ст.74 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності;

за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років, з конфіскацією ? частини майна належного їй на праві власності.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання за даним вироком у виді позбавлення волі на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 року, зі змінами від 06.05.2014 року.

Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд ОСОБА_4 - скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки Nokia 1202-2 ІМЕІ НОМЕР_6 слід конфіскувати у дохід держави (т.1 а.с. 44, 45), сім-картку оператора мобільного зв'язку «Лайф» НОМЕР_7 та три ключі «JMA» слід знищити ( т.1 а.с.44,45), інші - зберігати в матеріалах справи (т.1 а.с. 46-48).

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертиз на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м.Києві в розмірі 3172,09 грн. (т.1 а.с. 104, 116).

Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без задоволення.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва на протязі 15 діб з дня, наступного після його проголошення, через районний суд.

Суддя