Ухвала суду № 42172981, 17.03.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/24381/13-ц

Провадження №2-з/761/23/2014

У Х В А Л А

іменем України

17 березня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Ляпкало Н.В.

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», третя особа АТ «Дельта банк» про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок по кредитному договору,

встановив:

позивач у вересні 2013 року звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа-банк», третя особа АТ «Дельта банк» про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок по кредитному договору.

У судове засідання від позивача через канцелярію суду надійшла заява про забезпечення позову, шляхом: призупинення нарахування відсотків та обов'язку позивача по сплаті фіксованих платежів у строки, на умовах та у відповідності до положень встановлених Кредитним договором від 02.07.2008 року та відповідними додатковими угодами до нього. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

У судовому засіданні позивач та його представник просив заяву задовольнити.

Відповідач представник ПАТ «Альфа-банк» в судовому засіданні проти заяви заперечив та просив її відхилити.

Представник третьої особи АТ «Дельта банк» в судове засідання не зявився про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Обговоривши заяву з учасниками процесу, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що забезпечення позову допускається з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006, № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки може призвести до незворотних наслідків.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить співмірними заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 та вимоги з видом забезпечення позову шляхом призупинення нарахування відсотків за кредитним договором від 02.07.2008р.

Виходячи з наведеного, на підставі ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: