Рішення № 42171709, 24.12.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

ун. № 759/16191/14-ц

пр. № 2/759/5624/14

24 грудня 2014 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ключника А.С. за участю секретаря судового засідання Борисенко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань цивільну справу за позовом ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 22.09.2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 89616,14 грн., що виникла за кредитним договором №2621/0806/61-045 укладеним 04.08.2006 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 04.08.2006 року між АКБ «ТАС-комерцбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2621/0806/61-045, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 22100,00 доларів США строком користування до 03.08.2011 року, під 14,1 % річних.

Відповідно до умов договору факторингу № 11 від 02.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-комерцбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс», банк передав, а Факторинг прийняв право вимоги до позичальника, що випливають із умов кредитного договору.

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за обслуговування кредиту, станом на 10.06.2014 року у позичальника утворилась заборгованість в розмірі 7578,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.06.2014 року становить 89616,14 грн.

Таким чином, в порушення умов кредитного договору та чинного законодавства України відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання, що змусило позивача звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

У судовому засіданні 24.12.2014 року представник позивача Свинар М.Ю. позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач до суду двічі не з'явився, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений (а.с. 37, 41), про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутності за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача та відповідно до ст.ст. 169, 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 04.08.2006 року між АКБ «ТАС-комерцбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №2621/0806/61-045, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати відповідачеві кредит у сумі 22100,00 доларів США строком користування до 03.08.2011 року, під 14,1 % річних (а.с.5-8).

Банк взяті на себе зобов'язання виконав та надав відповідачу кредит у сумі 22100,00 доларів США (а.с.11).

04.08.2006 року між ПАТ «Сведобанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-комерцбанк» та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору №2621/0806/61-045 від 04.08.2006 року, відповідно до умов якої, підвищено процентну ставку до 14,25% річних (а.с.10).

Згідно умов кредитного договору позичальник зобов'язався повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобов'язання встановлені договором не пізніше 03.08.2011 року. Сума отриманого кредиту погашається щомісячно в дату платежу та в розмірі, зазначеному в графіку платежів.

У відповідності до п. 10.5 вказаного договору, даний договір діє з дня його підписання і до повного виконання зобов'язань за даним договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до умов договору факторингу № 11 № від 02.02.2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником АКБ «ТАС-комерцбанк» та ТОВ «Вердикт Фінанс», банк передав, а Факторинг прийняв право вимоги до позичальника, що випливають із умов кредитного договору (а.с. 17-28).

У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору щодо повернення суми отриманого кредиту, сплати процентів за користування кредитом та сплати комісії за обслуговування кредиту, станом на 10.06.2014 року у позичальника утворилась заборгованість в розмірі 7578,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.06.2014 року становить 89616,14 грн., яка складається з:

залишку заборгованості за кредитом в розмірі 4993,47 доларів США.;

нарахованих відсотків за користування кредитом у розмірі 1865,01 доларів США.;

пені за прострочення виконання зобов'язань складає 2449,65 доларів США (а.с.12).

Уклавши з банком зазначений кредитний договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання, що призвело до виникнення заборгованості, яку суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 896,16 грн. сплачена позивачем згідно платіжного доручення № 178 від 18.09.2014 року (а.с. 4).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 1049, 1050, 1054, 1077 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 179, 209, 212-215, 218, 223, 224-226, 292, 294 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ТОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІПН: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» (вул. Костянтинівська, 15-а, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 36698193, п/р 26502011044401 відкритий в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) заборгованість за кредитним договором №2621/0806/61-045 від 04.08.2006 року у сумі 7578,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10.06.2014 року становить 89616,14 грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, ІПН: НОМЕР_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» (вул. Костянтинівська, 15-а, м. Київ, 04071, ЄДРПОУ 36698193, п/р 26502011044401 відкритий в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346) судові витрати у справі у вигляді судового збору у сумі 896,16 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя А. Ключник