Ухвала суду № 4217164, 19.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2009року                                                                  №К-38903/06, К-38976/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Степашка О.І.

Суддів                                                                     Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Конюшка К.В.

Брайка А.І.

Розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області та Відділення Державного казначейства в Великоберезнянському районі

на постанову Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006

та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006

у справі № 5/101-А

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «СІО-К»

до                          1. Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області

                               2.ВідділенняДержавногоказначействавВеликоберезнянському районі Закарпатської області

про                        стягнення бюджетної заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СІО-К» (далі по тексту – позивач, ТОВ «СІО-К») звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області (далі по тексту – відповідач 1, Ужгородська МДПІ у Закарпатській області) та Відділення Державного казначейства в Великоберезнянському районі Закарпатської області (даліпотексту– відповідач 2, ВДК в Великоберезнянському районі Закарпатської області) про стягнення з державного бюджету суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у сумі 124182,83 грн. за травень 2004 року (79903,83 грн.) та лютий 2006 року (44280,00 грн.).

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006, позов задоволено.

Ужгородська МДПІ у Закарпатській області та ВДК в Великоберезнянському районі Закарпатської області звернулися з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційні скарги Ужгородської МДПІ у Закарпатській області та ВДК в Великоберезнянському районі Закарпатської області не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем 1 була проведене перевірка ТОВ «СІО-К», про що складено акт від 28.09.2004 № 30/23-2/22101670, відповідно до якого позивачем зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 83263 грн. В результаті Ужгородською МДПІ у Закарпатській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.09.2004 № 1060/23-2/22101670.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, позивач звернувся до господарського суду про визнання неправомірним зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.09.2005 у справі № 14/131, яке було залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2006, податкове повідомлення-рішення скасовано в частині зменшення бюджетного відшкодування у сумі 79903,82 грн. за травень 2004.

Позивачем подано до відповідача 1 податкову декларацію по податку на додану вартість за лютий 2006 року і заяву про бюджетне відшкодування у сумі 44280 грн.

Відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру судового оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення із судового оскарження. Після закінчення процедури судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодування з бюджету.

Оскільки сума податку на додану вартість, у розмірі 124182,83 грн. задекларована позивачем до бюджетного відшкодування правомірно, то підставною є позовна вимога позивача про стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування з податку на до дану вартість у розмірі 124182,83 грн.  

Ужгородською МДПІ у Закарпатській області не подано відповідний висновок до органу державного казначейства та не відшкодовано позивачу належну йому суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, тому невідшкодована сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що є предметом, даного спору і становить суму 124182,83 грн., підлягає стягненню з державного бюджету на користь позивача.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією у Закарпатській області та Відділенням Державного казначейства в Великоберезнянському районі Закарпатської області не спростовано доводи позивача щодо правомірності відшкодування суми бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у сумі 124182,83 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 у справі №5/101-А не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції у Закарпатській області та Відділення Державного казначейства в Великоберезнянському районі Закарпатської області відхилити.

Постанову Господарського суду Закарпатської області від 19.07.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 22.11.2006 у справі №5/101-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не підлягає оскарженню, крім як з підстав, в порядку та строки, передбаченими статтями 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)К.В. Конюшко(підпис)А.І. Брайко(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)Н.Г. ПилипчукЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                              О.М. Міненко