Рішення № 42170837, 22.12.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/31686/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"22" грудня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі: Головуючого судді Ластовки Н.Д.

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно у рахунок погашення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ «Альфа-Банк» звернувсь до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1, в якому просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру, загальною, площею 34,50 кв. м. АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Альфа-Банк» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2615/0708/71-066 від 29.07.2008 року, яка станом на 10 жовтня 2014 року складає 661 266,29 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу відступлення прав вимоги. Згідно п. 2.1. цього Договору продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну. Також, згідно цього Договору права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора / стягувача за договором від 29.07.2008 № 2615/0708/71-066 позичальником згідно якого є відповідачка. 29.07.2008 року ВАТ «Сведбанк» та відповідач ОСОБА_1, уклали Кредитний договір № 2615/0708/71-066 з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 85 000,00 (вісім п'ять тисяч) дол. США, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 85 000,00 (вісімдесят п'ять тисяч) дол. США. В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 10.10.2014 має прострочену заборгованість: за кредитом - 581 855,83 (П'ятсот вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят гривень 83 копійки) грн., по відсотках - 71 275,59 (Сімдесят одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривень 59 копійок) грн. У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору йому нарахована неустойка: пеня - 8 194,40 (Вісім тисяч сто дев'яносто чотири гривні 40 копійок) грн. Стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою. Таким чином, розмір неустойки становить: пеня - 8 134,87 (Вісім тисяч сто тридцять чотири гривні 87 копійок) грн. З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 29.07.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, уклали Іпотечний договір № 2615/0708/71-066-2-66, відповідно до умов якого остання передала Банку в іпотеку майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 34,50 кв. м. під номером АДРЕСА_1. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 520 241,00 (п'ятсот двадцять тисяч двісті сорок одна) грн.

Представник позивача Остапенко Ю.Ю. в судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, вказану в позовній заяві, причини неявки суд не повідомила, заперечень проти позову не надавала.

На підставі ч.1 ст.224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який подав заяву про розгляд справи в заочному провадженні, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.

З матеріалів справи убачається, що 25.05.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги. (а.с. 44-58)

Згідно п. 2.1. цього Договору продавець погоджується продати (відступити) права вимоги та передати їх покупцю, а покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити загальну купівельну ціну.

Також, згідно умов цього Договору права вимоги переходять від продавця до покупця, та обов'язки продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання продавцем та покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги.

Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а сам ПАТ «Альфа Банк» набуло статусу нового кредитора / стягувача за договором від 29.07.2008 № 2615/0708/71- 066 позичальником згідно якого є відповідачка.

З матеріалів справи вбачається. що 29.07.2008 року ВАТ «Сведбанк» та відповідач ОСОБА_1, уклали Кредитний договір № 2615/0708/71-066 з подальшим внесенням змін та доповнень. Відповідно до умов вищевказаного Кредитного договору, Банк зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 85 000,00 (вісім п'ять тисяч) дол. США, а відповідач зобов'язується повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором. (а.с. 5-24)

В судовому засіданні встановлено, що Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі 85 000,00 (вісімдесят п'ять тисяч) дол. США.

В свою чергу, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов'язання, чим порушує умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 10.10.2014 має прострочену заборгованість: за кредитом - 581 855,83 (П'ятсот вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят гривень 83 копійки) грн., по відсотках - 71 275,59 (Сімдесят одна тисяча двісті сімдесят п'ять гривень 59 копійок) грн. (а.с. 39)

У зв'язку з систематичним порушенням відповідачем своїх обов'язків зі сплати кредиту, відповідно до норм чинного законодавства та діючого Кредитного договору їй нарахована неустойка: пеня - 8 194,40 (Вісім тисяч сто дев'яносто чотири гривні 40 копійок) грн. Таким чином, розмір неустойки становить: пеня - 8 134,87 (Вісім тисяч сто тридцять чотири гривні 87 копійок) грн.

З метою забезпечення належного виконання зобов'язання за Кредитним договором від 29.07.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник - ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_1, уклали Іпотечний договір № 2615/0708/71-066-2-66, відповідно до якого остання передала Банку в іпотеку майно, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 34,50 кв.м. під номером АДРЕСА_1. Сторони оцінили вищезазначений предмет іпотеки в 520 241,00 (п'ятсот двадцять тисяч двісті сорок одна) грн. (а.с. 27-30)

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача вимогу про добровільне виселення, однак воно залишено відповідачем поза увагою. (а.с. 40-42)

В статті 611 Цивільного кодексу України зазначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною другою статті 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та розмір процентів встановлений договором.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Під час розгляду судової справи, сторона відповідача не заперечувала щодо розрахунків наданих позивачем на підтвердження позовних вимог, які базувались на даних, виходячи з умов кредитного договору, інших доказів, які мали спростувати наведені позивачем розрахунки відповідачем не надано.

Крім того, слід зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 1056 Цивільного кодексу України, відповідач мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця, проте цим правом він не скористався, отже, оцінюючи всі фінансові ризики, відповідач не відмовився від отримання кредитних коштів.

В частині 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Також ст. 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдний торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом Україні «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Згідно ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

Таким чином, оцінюючи всі зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно у рахунок погашення заборгованості підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2615/0708/71-066 від 29.07.2008 року звернути стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах: квартири АДРЕСА_1, загальною площею 34,50 кв. м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк», визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тобто, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути 3654,00 гривень судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст. 525, 526, 610, 625, 611, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 31, 58, 60, 88, 208-210, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно у рахунок погашення заборгованості - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором 2615/0708/71-066 від 29.07.2008 року в сумі 661 266,29 гривень, звернути стягнення на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, та складається з однієї житлової кімнати житловою площею 16,3 кв.м., загальною площею 34,5 кв.м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 29 липня 2008 року, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (01001, м. Київ, вул. Десятинна, буд. 4/6, ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346, п/р № 37396000000004), шляхом продажу на прилюдних торгах, визначивши початкову ціну відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :