Ухвала суду № 42169326, 19.12.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21115/14-ц

Провадження по справі № 4-с/752/146/14

У Х В А Л А

19.12.2014 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Фролова М.О., за участі секретаря Титоренка А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України , -

встановив:

До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича про стягнення з боржника виконавчого збору від 10.12.2014р., винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 45639519, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014р. по справі № 752/3424/14-ц про стягнення з ПАТ «ДІАМАНТБАНК» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 003 654,00 грн.

В подальшому скаржник подав до суду письмові уточнення до скарги на постанову державного виконавця, зокрема, змінив предмет оскарження на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 04.12.2014р. про відкладення провадження виконавчих дій ВП № 45639519.

З урахуванням поданих уточнень, скаржник просить суд визнати неправомірною оскаржувану постанову, а також зобов'язати державного виконавця скасувати цю постанову та закінчити виконавче провадження ВП № 45639519.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги скаржник зазначає про те, що постанова про відкладення провадження виконавчих дій від 04.12.2014р. винесена державним виконавцем неправомірно, оскільки рішення суду виконане скаржником протягом встановленого державним виконавцем строку на добровільне (самостійне) виконання, а тому, як на думку скаржника, підстав для відкладення провадження виконавчих дій та винесення оскаржуваної постанови не було. При цьому скаржник посилається на порушення державним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження» в частині обов'язку державного виконавця закінчити виконавче провадження.

У судовому засіданні представник скаржника заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у скарзі, просив скаргу задовольнити.

Представник стягувача в судовому засідання категорично заперечила у задоволенні скарги, просила відмовити у її задоволенні посилаючись на її безпідставність та неналежність доказів, якими обґрунтовуються доводи скарги.

Державний виконавець Відділу примусового виконання рішень ДВС України в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Враховуючи імперативні вимоги ч. 1 ст. 386 ЦПК України щодо строків розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку про можливість розглянути скаргу за відсутності державного виконавця на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши доводи представника скаржника та заперечення представника стягувача, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14 липня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва ухвалено рішення по цивільній справі № 752/3424/14-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «ДІАМАНТБАНК» про зобов'язання повернути трудову книжку та стягнення грошової суми, яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ПАТ «ДІАМАНТБАНК» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 12 003 654,00 грн., а також зобов'язано ПАТ «ДІАМАНТБАНК» повернути ОСОБА_2 трудову книжку.

У зв'язку з набранням рішенням суду законної сили, ОСОБА_2, як стягувачу, видано виконавчий лист про стягнення зі скаржника 12 003 654,00 грн.

27.11.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП 45639519 про стягнення зі скаржника на користь стягувача 12 003 654,00 грн. Виходячи з постанови про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем встановлено строк на самостійне виконання рішення - до семи днів з моменту винесення постанови, тобто до 04.12.2014року.

З метою забезпечення виконання рішення суду, 27 листопада 2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти скаржника, що містяться на кореспондентському рахунку № 32007194502 в Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, МФО 321024.

Заявою від 28.11.2014 року представник скаржника повідомив Відділ примусового виконання рішень ДВС України про сплату грошових коштів Стягувачу в розмірі 12 003 654,00 грн., на підтвердження чого надав платіжне доручення № 1040_21 від 28.11.2014 року та виписку з особового рахунку стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк». Вказаною заявою представник скаржника просив державного виконавця закінчити виконавче провадження ВП № 45639519 у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду в повному обсязі згідно виконавчого документа.

При цьому, від стягувача на адресу Відділу примусового виконання рішень ДВС України надійшли заяви від 28.11.2014 року, 01.12.2014 року та телеграма від 01.12.2014 року, в яких стягувач повідомляв державного виконавця про неприйняття добровільного виконання рішення суду скаржником з тих підстав, що ним (стягувачем) подані заяви про закриття своїх рахунків в ПАТ «Діамантбанк». Також у зазначених заявах стягувач просив стягнути зі скаржника 12 003 654,00 грн. та перерахувати ці грошові кошти на рахунок стягувача № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319.

04.12.2014 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень ДВС України Артемчуком Т.В. винесено оскаржувану постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 10.12.2014 року з посиланням на наявність взаємовиключних тверджень стягувача та боржника. Необхідність відкладення провадження виконавчих дій мотивована протиріччями тверджень скаржника та стягувача щодо наявності відкритого рахунку стягувача в ПАТ «Діамантбанк» та можливості розпорядитися грошовими коштами, а також суперечностями у наданих державному виконавцю скаржником платіжному дорученні та виписці з особового рахунку стягувача.

Однак, з позицією державного виконавця щодо необхідності відкладення провадження виконавчих дій та винесення такої постанови суд погодитися не може виходячи із наступного.

Правове регулювання умов і порядку виконання рішень судів встановлене Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

З наявних в матеріалах справи доказів, зокрема платіжного доручення № 1040_21 від 28.11.2014 року та виписки з особового рахунку стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк» випливає, що 28.11.2014 року скаржником було сплачено грошові кошти в сумі 12 003 654,00 грн. на особовий рахунок стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк».

Враховуючи те, що при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем не було зазначено банківських реквізитів для сплати Скаржником грошових коштів в разі добровільного виконання рішення суду, а також зважаючи на семиденний строк для добровільного виконання, суд вважає правомірним перерахування скаржником грошових коштів на особовий рахунок Стягувача в ПАТ «Діамантбанк».

Судом встановлено, що скаржник сплатив грошові кошти стягувачу в рахунок виконання рішення суду безпосередньо протягом встановленого державним виконавцем строку на добровільне виконання (28.11.2014року).

Матеріалами справи підтверджується, що станом на момент розгляду скарги банківський рахунок стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк» є відкритим, а тому стягувач, як власник цього рахунку, вправі розпоряджатися наявними на цьому рахунку коштами. Подані ж стягувачем до Відділу примусового виконання рішень ДВС України заяви та телеграма з вимогою стягнути зі скаржника 12 003 654,00 грн. та перерахувати ці грошові кошти на рахунок стягувача № НОМЕР_1 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319 - суд вважає хибними, оскільки такі дії державного виконавця призвели б до подвійного стягнення зі скаржника грошових коштів.

Дослідивши платіжне доручення № 1040_21 від 28.11.2014р. та виписку з особового рахунку стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк» суд приходить до висновку про відсутність будь-яких протиріч у банківських рахунках вказаних документів. Як пояснив в судовому засіданні представник скаржника, виписка містить в собі номери банківських рахунків з позначенням субрахунків (для рахунку № НОМЕР_3 - це додавання «.1»), платіжне ж доручення містить в собі виключно основний (майстер) рахунок без позначення субрахунків. Аналогічні за змістом пояснення надавалися представником скаржника державному виконавцю заявою 09.12.2014 року, однак взяті до уваги не були.

У зв'язку з вищезазначеним, суд не бере до уваги доводи представника стягувача щодо неналежності, як доказів платіжного доручення № 1040_21 від 28.11.2014р. та виписку з особового рахунку стягувача № НОМЕР_2 в ПАТ «Діамантбанк», оскільки зазначені докази відповідають інструктивним встановленим вимогам до зазначених документів і характеризуються належністю та допустимістю, як докази.

Відповідно до ч.1. ст.57 ЦПК України будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи є доказами.

Наведені висновки суду свідчать про неправомірність оскаржуваної постанови державного виконавця, яка винесена з порушенням Закону України «Про виконавче провадження» та незважаючи на факт добровільного виконання Скаржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк.

Як зазначено в ч. 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно ч. 3 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Враховуючи встановлений судом факт виконання скаржником вимог державного виконавця у встановлений останнім строк та добровільну сплату стягувачу грошових коштів, суд приходить до висновку про порушення державним виконавцем приписів ст. 37 та ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», а також про необхідність задоволення скарги в частині зобов'язання державного виконавця закінчити виконавче провадження з підстав фактичного виконання рішення суду в повному обсязі згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Встановлені судом обставини свідчить про обґрунтований характер вимог скаржника, неправомірність оскаржуваної постанови та необхідність зобов'язання судом державного виконавця усунути виявлені порушення, скасувати постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 04.12.2014 року та закінчити виконавче провадження ВП № 45639519.

На підставі ст.ст. 383-389 ЦПК України, суд,-

постановив:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича про відкладення провадження виконавчих дій від 04.12.2014 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 45639519, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014 року по справі № 752/3424/14-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДІАМАНТБАНК» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 003 654,00 грн.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича усунути порушення та скасувати постанову про відкладення провадження виконавчих дій від 04.12.2014 року, винесену в рамках виконавчого провадження ВП № 45639519, відкритого з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014 року по справі № 752/3424/14-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДІАМАНТБАНК» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 003 654,00 грн.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Артемчука Тараса Володимировича закінчити виконавче провадження ВП № 45639519, відкрите з примусового виконання виконавчого листа Голосіївського районного суду м. Києва від 21.11.2014 року по справі № 752/3424/14-ц про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ДІАМАНТБАНК» на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 12 003 654,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя