Постанова № 42167314, 29.12.2014, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/638/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2014 року 15 год. 50 хв. м.Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Ковальчук В.С., за участю сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача ОСОБА_1,представника відповідачаОСОБА_2,

здійснивши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську перегляд за нововиявленими обставинами адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, секретаря Кузнецовської міської ради ОСОБА_4 прозобовязання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Рівненської області (надалі - виконкому), секретаря Кузнецовської міської ради Рівненської області ОСОБА_4 (надалі секретаря Куца І.В.), у якому з урахуванням уточнень просив стягнути з секретаря Куца І.В. або виконкому на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15.1.12 р. по 10.01.13 р. в сумі 7614,64 грн., зобовязати виконком виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р. в сумі 11645,91 грн., зобовязати виконком виплатити на його користь середній розмір заробітної плати за час затримки розрахунку з 06.05.13 р. до дня фактичного розрахунку.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, зобовязано виконком нарахувати, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. та з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., а також зобовязати виконком нарахувати, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. № 100, та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06 квітня 2013 року до дня фактичного розрахунку.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2013 року, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 жовтня 2014 року постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року залишено без змін.

До суду відповідачем ОСОБА_3 міською радою Рівненської області подано заяву про перегляд постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтовується тим, що після вирішення позову ОСОБА_1 по суті було скасоване судове рішення, що стало підставою для прийняття постанови, у звязку з чим судове рішення у даній адміністративній справі підлягає перегляду за нововиявленими обставинами. Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року було скасовано постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2014 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення ОСОБА_3 міської ради Рівненської області та поновленні на посаді. У звязку з встановленням судом касаційної інстанції законності припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді ОСОБА_3 міського голови з 21.02.13 р., вирішені постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року вимоги ОСОБА_1 в частині зобовязання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., а також в частині зобовязання виплати середнього розміру заробітної плати за час затримки розрахунку з 06.04.13 р., є необґрунтованими.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги заяви визнав частково та пояснив, що дійсно, у справі, що переглядається, було вирішено, крім іншого, питання стягнення на його користь з виконкому середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., у той час як постановою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року його звільнення з 21.02.13 р. визнано законним. У цій частині, на думку позивача, а також у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку із ним саме з 06.04.13 р., є підстави для скасування постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року. Позивач підтвердив, що на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року, 11 липня 2013 року йому проведено відповідну виплату. Разом з тим, як пояснив ОСОБА_1, підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. залишаються незмінними, крім того, 21.02.13 р. повний розрахунок по всім належним йому сумам проведений не був, у лютому-березні 2013 року він отримував ще заробітну плату за лютий 2013 року, а у 2014 році йому було донараховано та виплачено премію за грудень 2012 року та зайво утриманий єдиний соціальний внесок за липень 2013 року. Оскільки виплата належних йому при звільненні сум проведена з порушенням встановлених законодавством строків, є підстави для стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22.02.13 р., а оскільки такий повний розрахунок не проведено і по цей час, середній заробіток слід стягнути за весь період з 22.02.13 р. по день ухвалення судового рішення. ОСОБА_1 просив суд стягнути з рахунку виконкому у органах державної казначейської служби шляхом безспірного списання середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.13 р. по 29.12.13 р.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради, а також секретар Кузнецовської міської ради ОСОБА_4 до суду не зявились, подали заяви про розгляд справи у відсутності відповідачів.

Представник виконкому ОСОБА_2 вимоги заяви про перегляд постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року підтримала в повному обсязі та з підстав, викладених у заяві, просила суд скасувати дану постанову. Вона пояснила, що на виконання даного судового рішення, 11.07.13 р. ОСОБА_1 було нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р., з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., а також середній заробіток у звязку з затримкою розрахунку при звільненні за період з 06.04.13 р. по 10.07.13 р., а всього 49519,83 грн., дані кошти було перераховано позивачу 11.07.13 р. у загальній сумі 39478,63 грн. з урахуванням утриманих обовязкових платежів. Оскільки постановою Вищого адміністративного суду України від 30 травня 2014 року звільнення ОСОБА_1 21.02.13 р. визнано законним, період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р. не є вимушеним прогулом та підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу були відсутні, а тому 11.07.13 р. ОСОБА_1 отримав кошти у більшому розмірі, ніж належало йому сплатити. ОСОБА_2 підтвердила, що після проведення виплати у липні 2013 року, ОСОБА_1 на виконання постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23.12.13 р. було нараховано в сумі 1056,22 грн. та виплачено в сумі 843,02 грн. (з урахуванням утримання обовязкових платежів) премію за грудень 2012 року, крім того, у липні 2014 року йому було повернуто зайво утриманий з коштів, перерахованих 11.07.13 р., єдиний соціальний внесок в сумі 1534,60 грн. Однак сума, виплачена ОСОБА_1 11.067.13 р., була більшою, ніж всі ці проведені пізніше виплати, а тому датою повного розрахунку з позивачем, на думку представника відповідача, є 11.07.13 р., і сплачена ОСОБА_1 сума поглинула як належні йому до виплати кошти, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. З цих підстав ОСОБА_2 просила суд скасувати постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року та постановити нову постанову, якою відмовити в повному обсязі у задоволенні його вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року підлягає задоволенню, дана постанова підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 частковому задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

Із змісту постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року вбачається, що підставою для зобовязання виконкому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р. стала наявність рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2013 року про поновлення його на посаді ОСОБА_3 міського голови з 21.02.13 р.

Відповідно до ст.245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2014 року у адміністративній справі № 565/391/13-а за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Рівненської області про визнання протиправним і скасування рішення міської ради, поновлення на посаді, позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення ОСОБА_3 міської ради Рівненської області від 21 лютого 2013 року № 719 «Про дострокове припинення повноважень ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_1» та поновлено ОСОБА_1 на посаді ОСОБА_3 міського голови.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2014 року залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2014 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2013 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправним, скасування рішення ОСОБА_3 міської ради та поновлення на посаді відмовлено.

Отже, одне з судових рішень, які стали підставою для часткового задоволення вимог ОСОБА_1, а саме постанова Кузнецовського міського суду Рівненської області від 01 квітня 2014 року, яка стала підставою для задоволення вимоги про зобовязання виконкому нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., - скасована судом касаційної інстанції.

Таким чином, у справі наявні підстави, передбачені п.4 ч.2 ст.245 КАС України, для перегляду даної адміністративної справи за нововиявленими обставинами - скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, скасування постанови Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року та перегляд даної адміністративної справи за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 по суті під час перегляду даної адміністративної справи за нововиявленими обставинами, суд враховує наступне.

Під час розгляду справи позивач ОСОБА_1 змінював позовні вимоги, остаточно просив суд стягнути з рахунку виконкому у органах державної казначейської служби шляхом безспірного списання середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.13 р. по 29.12.13 р.

Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_3 міської ради Рівненської області від 14 грудня 2012 року № 612 «Про дострокове припинення повноважень ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_1», достроково припинені повноваження ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_1 У звязку з цим, розпорядженням міського голови № 307-рк від 14.12.12 р. його звільнено із займаної посади.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року рішення ОСОБА_3 міської ради Рівненської області № 612 від 14.12.12 р. та розпорядження міського голови № 307-рк від 14.12.12 р. скасовані. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.03.13 р. прийнято відмову секретаря Кузнецовської міської ради Рівненської області ОСОБА_4 від апеляційної скарги на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.01.13 р. та закрито апеляційне провадження з перегляду даної постанови. Таким чином, 14 березня 2013 року постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 10.01.13 р. набрала законної сили.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 у період з 14.12.12 р. до 10.01.13 р. фактично перебував у вимушеному прогулі. За цей період, відповідно до ст.235 КЗпП України, працівнику повинно бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що у період з 11.01.13 р. до 20.02.13 р. ОСОБА_1 працював на посаді ОСОБА_3 міського голови та йому нараховувалась та виплачувалась заробітна плата. Дану обставину встановлено з довідки виконкому № 05/47-29/665 від 19.04.13 р.

Рішенням ОСОБА_3 міської ради Рівненської області № 719 від 21.02.13 р. «Про дострокове припинення повноважень ОСОБА_3 міського голови ОСОБА_1» повноваження позивача припинено. Звільнення ОСОБА_1 21.02.13 р. згідно з постановою Вищого адміністративного суду України від 22 травня 2014 року здійснене правомірно, а тому період з 22.02.13 р. по 01.04.13 р. не є вимушеним прогулом, що підлягає оплаті виконкомом.

Таким чином, судом встановлено, що 21 лютого 2013 року позивача ОСОБА_1 звільнено з посади.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З пояснень учасників процесу та наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що у день звільнення виплата всіх сум, що належать йому від виконкому, проведена не була.

За таких обставин, ОСОБА_1 підлягає нарахуванню та виплаті середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 22 лютого 2013 року і по день фактичного розрахунку за належними виплатами.

Вирішуючи питання про розмір коштів, що підлягають виплаті ОСОБА_1, суд враховує наступне.

З довідок виконкому № 136 від 11.07.43 р., № 05/28-А-447 від 17.07.14 р., а також довідки без номеру про суми нарахованої та виплаченої заробітної плати ОСОБА_1 з 11.07.13 р. по 29.12.14 р., поданої представником відповідача в судовому засіданні, судом встановлено, що після звільнення 21.02.13 р., ОСОБА_1 нараховувались наступні платежі у таких сумах: 25.02.13 р. відрядні видатки за лютий 2013 року в сумі 150,00 грн.; 28.02.13 р. заробітна плата за лютий 2013 року в сумі 6608,54 грн. за вирахуванням виплаченого раніше авансу в сумі 2500,00 грн.; 20.03.13 р. доплата за роботу у зоні посиленого радіологічного контролю в сумі 3,64 грн.; 29.03.13 р. - перерахунок середньої заробітної плати за час службового відрядження за січень-лютий 2013 року в сумі 841,05 грн.; 10.04.13 р. відрядні видатки за квітень 2014 року в сумі 30,00 грн.; 26.04.13 р. заробітна плата за квітень 2013 року в сумі 1932,19 грн.; 15.05.13 р. - доплата за роботу у зоні посиленого радіологічного контролю в сумі 0,95 грн.; 11.07.13 р. середній заробіток за час вимушеного прогулу за періоди з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. та з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06.04.13 р. по 10.07.13 р. у загальній сумі 49519,83 грн.; 14.02.14 р. донарахування премії за грудень 2012 року в сумі 1056,22 грн.; 29.07.14 р. перерахунок зайво утриманого єдиного соціального внеску з виплат, проведених 11.07.13 р. в сумі 1534,60 грн. З усіх вищезазначених нарахувань (крім доплат за роботу у зоні посиленого радіологічного контролю) проведено утримання обовязкових платежів, після чого кошти одержано ОСОБА_1 Дана обставина учасниками процесу не оспорюється.

Судом встановлено, що донарахування ОСОБА_1 премії у лютому 2014 року здійснено на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.13 р., якою визнано протиправною бездіяльність секретаря Кузнецовської міської ради Рівненської області ОСОБА_4 та зобовязано його видати розпорядження про преміювання ОСОБА_1 за фактично відпрацьовані у грудні 2012 року дні у розмірі середнього відсотка преміювання по виконавчому комітету ОСОБА_3 міської ради за грудень 2012 року.

Судом встановлено також, що перерахунок у липні 2014 року зайво утриманого єдиного соціального внеску з виплат, що проведені ОСОБА_1 11.07.13 р., здійснено виконкомом самостійно у звязку з виявленням зайвого утримання цього обовязкового платежу з сум нарахованого ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні.

Спір про належність до виплати при звільненні ОСОБА_1 будь-яких інших сум заробітку, між сторонами відсутній.

Встановлюючи розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р., суд керується вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. (з наступними змінами), та бере до уваги розмір його середньоденного заробітку станом на 21 лютого 2013 року, який згідно з довідкою виконкому № 136 від 17.07.14 р. складає 478,45 грн. При цьому суд враховує, що при розрахунку даного розміру середньоденного заробітку враховано премію ОСОБА_1 за грудень 29012 року, нараховану на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.12.13 р., що учасниками процесу не оспорюється.

У період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. за графіками роботи виконкому кількість робочих днів склала 18 днів, звідси середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за цей період складає: 478,45 грн. * 18 днів = 8612,10 грн.

Таким чином, у день звільнення ОСОБА_1 21.02.13 р., позивачу належали до сплати наступні виплати: премія за грудень 2012 року в сумі 1056,22 грн.; 8612,10 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р.; відрядні видатки за лютий 2013 року в сумі 150,00 грн.; заробітна плата за лютий 2013 року в сумі 6608,54 грн. за вирахуванням виплаченого раніше авансу в сумі 2500,00 грн.; доплата за роботу у зоні посиленого радіологічного контролю в сумі 3,64 грн. за лютий 2013 року; перерахунок середньої заробітної плати за час службового відрядження за січень-лютий 2013 року в сумі 841,05 грн.

Судом встановлено, що станом на 10.07.13 р. з вищезазначених виплат, що належали до сплати ОСОБА_1 у день звільнення, виконкомом не було проведено нарахування позивачу премії за грудень 2012 року в сумі 1056,22 грн.; а також 8612,10 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р.

З наявної у матеріалах справи довідки виконкому № 05/28-А-447 від 17.07.14 р. судом встановлено, що відповідно до розпорядження ОСОБА_3 міського голови від 10.07.13 р. № 186-р «Про виконання постанови управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області», ОСОБА_1 нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р., з 22.02.13 р. по 01.04.13 р., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.04.13 р. по 10.07.13 р. у загальній сумі 49519,83 грн.

Таким чином, судом встановлено, що премія за грудень 2012 року в сумі 1056,22 грн., а також середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. в сумі 8612,10 грн. виплачені ОСОБА_1 11.07.13 р., оскільки їх сукупний розмір (9668,32 грн.) охоплюється сумою виплачених 11.07.13 р. позивачу коштів. При цьому суд враховує, що сумою виплачених позивачу 11.07.13 р. коштів охоплюється і єдиний соціальний внесок, зайво утриманий з цієї суми та донарахований ОСОБА_1 у липні 2014 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що повний розрахунок по належних ОСОБА_1 станом на день звільнення 21.02.13 р. виплатах виконкомом проведено 11 липня 2013 року.

При цьому, на думку суду, позивач ОСОБА_1 невірно тлумачить положення ст.ст.116, 177 КЗпП України, вважаючи, що до складу належних на день звільнення працівника виплат входить і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, а тому, не здійснивши йому 11.07.13 р. у повному обсязі виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виконком не провів повний розрахунок по належним йому виплатам.

Належні працівникові від роботодавця виплати є винагородою у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, а також інші компенсаційні та заохочувальні виплати, встановлені вимогами законодавства та колективним договором, право працівника на одержання яких є безумовним і не залежить від поведінки роботодавця. Середній заробіток за час затримки розрахунку з працівником при звільненні має іншу правову природу і за своєю сутністю є відповідальністю роботодавця за порушення строків розрахунку із звільненим працівником.

Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні підлягає нарахуванню за період з 22 лютого 2013 року по 11 липня 2013 року, так як остання дата є датою розрахунку з позивачем по всіх належних йому при звільненні виплатах.

Встановлюючи розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.13 р. по 11.07.13 р., суд керується вимогами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.95 р. (з наступними змінами), та бере до уваги розмір його середньоденного заробітку станом на 21 лютого 2013 року, який згідно з довідкою виконкому № 136 від 17.07.14 р. складає 478,45 грн.

У період з 22.02.13 р. по 11.07.13 р. за графіками роботи виконкому кількість робочих днів склала 92 дні, звідси середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні складає: 478,45 грн. * 92 дні = 44017,40 грн.

Розраховуючи суму, яка на момент розгляду справи залишається невиплаченою позивачу, суд бере до уваги, що з 49519,83 грн., нарахованих ОСОБА_1 11.07.14 р., 1056,22 грн. складає його премія за грудень 2012 року, а 8612,10 грн. - середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.12 р. по 10.01.13 р. Таким чином, із загальної суми нарахованих ОСОБА_1 11.07.13 р. коштів, у рахунок виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні виплачено: 49519,83 грн. - 1056,22 грн. - 8612,10 грн. = 39851,51 грн. Оскільки інших виплат провести ОСОБА_1 на момент його звільнення 21.02.13 р. не належало, кошти в сумі 39851,51 грн. підлягають зарахуванню у виплату йому середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, недоплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22.02.13 р. по 11.07.13 р., який підлягає нарахуванню ОСОБА_1, складає: 44017,40 грн. (сума нарахованого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) - 39851,51 грн. (сума зарахованого у дану виплату розміру, що виплачено 11.07.13 р.) 1056,22 грн. (сума виплаченої у лютому 2014 року премії за 2012 рік, яка зарахована судом до складу виплат, здійснених 11.07.13 р.) = 3109,67 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.11, 71, 72, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 30 квітня 2013 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради Рівненської області, секретаря Кузнецовської міської ради ОСОБА_4 про зобовязання виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та за час затримки розрахунку при звільненні скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобовязати виконавчий комітет ОСОБА_3 міської ради Рівненської області нарахувати ОСОБА_1 3109 (три тисячі сто девять) грн. 67 коп. недоплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 лютого 2013 року по 11 липня 2013 року, та виплатити з утриманням з цієї суми всіх передбачених законодавством обовязкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий: