Ухвала суду № 42166893, 17.12.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2237/14-к

Номер провадження 11-кп/786/872/14 Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Категорія: ч.1 ст. 286 КК - Н.Т. Доповідач ап. інст. Томилко В. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді В.П.Томилка

суддів:ОСОБА_3, ОСОБА_4

при секретарі Іщенко Є.М.

з участю прокурора Пархоменка А.О.,

потерпілого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 вересня.2014 року,-

Даним вироком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гаївщина Лохвицького району, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

визнаний винним та засуджений за ч.1ст.286 КК України до покарання у виді штрафу розміром 4000 грн. в дохід держави без позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк.

Звільнено ОСОБА_7 від покарання у виді штрафу розміром 4000 грн. на підставі п. г) ч.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".

Задоволено цивільний позов старшого прокурора Миргородської міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Броварської центральної районної лікарні до ОСОБА_7 про відшкодування в дохід бюджету витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Стягнуто з ОСОБА_7 1274 грн. 79 коп. на користь Броварської центральної районної лікарні р/р 35427201021700 УДКСУ Київської області, код 01994497, МФО 821018.

Стягнуто з ОСОБА_7 1716 грн. 76 коп. на користь держави витрати на залучення експертів для проведення експертиз.

По справі вирішено питання речових доказів.

Згідно вироку суду, 2 березня 2014 року, близько 13 год. 10 хв., в м. Миргород на перехресті вулиць Миргородських Дивізій - Київської, водій автомобіля марки "Opel Combo", д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_7, порушив вимог п.п. 16.11, 2.1 розділу 33 ПДР України, при переїзді нерегульованого перехрестя, де повинен керуватись правилами проїзду нерегульованих перехресть та установленими на перехресті знаками пріоритету. Виїжджаючи з другорядної дороги по вулиці Миргородських дивізій на головну дорогу по вулиці Київській, повинен був дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі. Не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, виїхав на головну дорогу та допустив зіткнення з автомобілем марки "Кіа Sorento", д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5, який рухався по головній дорозі та перевозив в якості пасажира неповнолітнього ОСОБА_8.

В результаті зіткнення транспортних засобів, потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я: закриту черепно-мозкову травму у вигляді підшкірної гематоми волосистої частини голови, скальпованої рани лоба, саден обличчя, струс головного мозку, закритої травми грудної клітини у вигляді закритих переломів 5 - 7 ребер справа по задньо-пахвинній лінії зі зміщенням уламків, гематоми в області правого колінного суглоба, закритого перелому правої великогомілкової кістки у верхній третині (латерального між виростковою підвищення), садна в області ліктьових суглобів.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 ставиться питання про скасування вироку та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд посилаючись на те, що слідчий експеримент по справі був проведений з грубим порушенням вимог закону, оскільки на момент експерименту ОСОБА_7 не допитувався та не був визначений його статус в кримінальному провадженні, перед початком слідчої дії слідчий не роз"яснив права і обов"язки присутніх осіб, не запитав учасників слідчої дії про згоду на участь у експерименті. Зазначає, що висновки слідчого експерименту були використані експертом при проведенні авто-технічної експертизи і в зв"язку з цим дана експертиза являється недостовірною.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вислухавши дловоди обвинуваченого, який підтримав свою апеляцію та вважає, що в даній дорожній пригоді є вина і водія-потерпілого, думку потерпілого ОСОБА_5, який заперечує та вважає вирок суду справедливим, промову прокурора прокурора про законність та обгрунтованість вироку, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.Як вбачається з обвинувального акту обвинувачення у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, висунуте тільки ОСОБА_7 Потерпілому ОСОБА_5 будь-якого обвинувачення органами досудового розслідування висунуто не було, у звязку з чим колегія суддів вважає, що суд обгрунтовано проводив судовий розгляд тільки стосовно обвинуваченого ОСОБА_7, а тому доводи апелянта про необхідність розгляду судом і винуватості ОСОБА_5 є безпідставними.Твердження апелянта про упередженість, необ'єктивність та односторонність судового розгляду у зв'язку з відхиленням місцевим судом його клопотання про повторне проведення слідчого експерименту також є безпідставними виходячи з наступного.

Виходячи з вимог ст. 333 КПК України суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі дії у разі виникнення необхідності у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження. І які не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження місцевий суд розглядав клопотання сторони захисту про проведення повторного слідчого експерименту і на думку колегії суддів прийшов до правильного висновку про відхилення даного клопотання, так як мета проведення повторного слідчого експерименту, а саме встановлення швидкості руху автомобіля під керуванням потерпілого ОСОБА_5, не є обставиною яка підлягає встановленню чи перевірці при розгляді кримінального провадження стосовно обвинуваченого за ч.1 ст. 286 КК України ОСОБА_7

За таких обставин колегія суддів вважає, що місцевий суд дані протоколу слідчого експерименту і як наслідок висновок судово-автотехнічної експертизи обґрунтовано визнав належними і допустимими доказами по справі.

Крім того, доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 підтверджується і іншими наведеними у вироку суду доказами, які обвинувачений не оспорює, у зв'язку з чим підстав для скасування вироку не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 вересня 2014 року стосовно ОСОБА_7- без зміни.

С У Д Д І

В.П. Томилко. К.І.Бурда. О.М. Корсун.