Ухвала суду № 42163092, 16.12.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 454/1935/13-к Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л. Ю.

Провадження № 11-кп/783/419/14 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої-судді Маліновської-Микич О.В.,

суддів Макойда З.М., Олексієнко М.Ю.,

при секретарі Луціву М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, цивільних відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Сокальського районного суду Львівської області від 02 червня 2014 року по кримінальному провадженню №12013150310000042 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця смт. Жвирка Сокальського району Львівської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, жителя АДРЕСА_1, не працюючого,

за ч.1 ст.286 КК України,

з участю прокурора Добровольсього П.О.,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_2,

встановила:

вироком Сокальського районного суду Львівської області від 02 червня 2014 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 /три/ роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п. 3,4 ч.1 ст.76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти про зміну місця проживання, роботи та навчання.

Цивільний позов прокурора задоволено частково.

Стягнено зі ОСОБА_2 на користь комунального закладу Сокальської районної ради Львівської області «Сокальська центральна районна лікарня» /м. Сокаль, вул. Я.Мудрого, 26, Код ЄДРПОУ 01997248, МФО 825014, р/р 35411001005961 в УДКУ у Сокальському районі Львівської області/ - 7 828,00 грн.

Збільшені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволено частково.

По пункту першому позовної заяви стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі - 13 314 грн. 33 коп., з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - 6 657 грн. 18 коп. в рівних частинах.

По пункту другому та третьому позовної заяви стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 12 471 грн.34 коп., з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - 6 235,68 грн.68 коп. в рівних частинах.

По пункту четвертому з ОСОБА_2 стягнено на користь ОСОБА_3 20 000 грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнено з ОСОБА_2 на користь НДКЦ при ГУ МВС України у Львівській області 917,70 грн. витрат на проведення авто технічної експертизи.

Згідно із вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він 14 січня 2013 року близько 03 год. 20 хв., керуючи технічно справним автомобілем «Хюндай Санта Фе» д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись ним по вул.Яворницького у м.Сокаль Львівській області в напрямку с. Ільковичі Сокальського району Львівської області, порушив вимоги п.п.1.5, 2.1а, 2.9а, 12.1, 12.4, 21.1 Правил дорожнього руху України, які виразилися в тому, що він, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, перевищив дозволену швидкість руху, перевозячи в автомобілі окрім нього ще 6 пасажирів, незважаючи на те, що технічною характеристикою автомобіля передбачено 5 посадочних місць, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не переконавшись, що це буде безпечним, поблизу будинку №127 вказаної вище вулиці, виїхав на праве узбіччя автодороги від чого автомобіль перекинувся. Внаслідок даної дії пасажири вказаного автомобіля - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та ОСОБА_3 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Не погоджуючись з рішенням суду та, вважаючи його таким, що підлягає скасуванню, потерпілий ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок скасувати та ухвалити новий в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. 06.10.2014 року представник потерпілого подав уточнення до неї, в якій просить вирок змінити в частині вирішення цивільного позову, а саме щодо відшкодування моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, не оспорюючи кваліфікації його дій, просить скасувати вирок в частині задоволення цивільного позову та постановити новий, яким відмовити ОСОБА_3 у задоволенні цивільного позову. Стверджує, що на день вчинення ДТП автомобіль «Хюндай Санта Фе» д.н.з. НОМЕР_1 належав на праві власності ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про право власності на автомобіль. Судом першої інстанції не враховано вимоги п.22.1 ст.22, п.23.1 ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року №1961-VI, згідно з яким майнову та моральну відповідальність повинно нести МТСБУ.

Обвинувачений вказує, що задоволення позовних вимог за пунктом 1 позовної заяви, то майнова шкода не доведена належними та допустимими доказами по справі, оскільки ОСОБА_3 неналежно провели операцію, відповідно збільшена тривалість лікування, а в переліку чеків за ліки, поданими потерпілим, є такі, що не мають відношення до його лікування.

Щодо задоволення другого і третього пунктів позовної заяви, обвинувачений стверджує, що не надано належних та допустимих доказів на пред'явлену суму витрат, на надано належний розрахунок конкретно по кожному чеку, а лише певну кількість ксерокопій.

Також обвинувачений стверджує, що судом першої інстанції не враховано вимоги ст.1193 ЦК України, яка передбачає грубу необережність потерпілого, оскільки ОСОБА_3 байдуже ставився до того, що він перебуває в нетверезому стані без прав керування ТЗ, а дорога вкрита ожеледицею, однак сів в авто.

Цивільні відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в апеляційних скаргах просять вирок скасувати в частині, що стосується стягнення коштів з них коштів, та постановити новий, яким в цивільному позові щодо стягнення коштів з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відмовити повністю.

Свої вимоги мотивують тим, що суд першої інстанції неправильно визначив цивільного співвідповідача .

Власник автомобіля ОСОБА_12 уповноважила довіреністю від 09.02.2012 року ОСОБА_5 та/або ОСОБА_4 продати дане авто. ОСОБА_4 передав автомобіль ОСОБА_7 для тест-драйву і подальшої можливої купівлі. ОСОБА_7, володіючи автомобілем на відповідно правовій підставі допустив керування транспортним засобом особою, яка не мала на це відповідного права. Тому саме ОСОБА_7 та ОСОБА_2 повинні бути належними співвідповідачами.

На апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 обвинувачений ОСОБА_2 подав заперечення, в яких не погоджується з вимогами потерпілого та його мотивами.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого , який підтримав подану ним апеляційну скаргу та заперечив апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_3 та цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, думку прокурора, який частково підтримав апеляцію потерпілого ОСОБА_3 та заперечив апеляцію обвинуваченого та цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4,представника потерпілого, який підтримав апеляцію потерпілого та заперечив апеляції обвинуваченого та цивільних відповідачів, розглянувши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_3, цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

У відповідності до положень п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 КПК України.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь -якому разі підлягає скасуванню: якщо судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження суд першої інстанції здійснив судове провадження за відсутності потерпілого ОСОБА_3, який звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду кримінального провадження до його одужання в зв'язку з операцією, оскільки вирок має бути достовірний та справедливий.

Колегія суддів прийшла до переконання, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги заяву потерпілого про розгляд кримінального провадження за його участі та судове провадження здійснив за відсутності потерпілого, не повідомивши останнього про дату, час і місце судового засідання, яке відбулося 02 червня 2014 року, провівши дебати у його відсутності, що потерпілий вважає порушенням його прав і положень ст. 364 КПК, на що покликається у апеляційній скарзі.

Таким чином, суд при розгляді справи допустив істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України є підставою для скасування оскаржуваного вироку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вирок Сокальського районного суду Львівської області від 02 червня 2014 року по кримінальному провадженню № 12013150310000042 про обвинувачення ОСОБА_2 необхідно скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, який слід провести з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.

Доводи апеляції потерпілого ОСОБА_3 щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, щодо незадовільного стягнення моральної шкоди та інші його доводи, а також доводи обвинуваченого та цивільних відповідачів щодо неправильного вирішення цивільного позову колегія суддів не розглядає, оскільки вказаний вирок підлягає скасуванню у зв'язку з істотними порушеннями вимогами кримінально-процесуального закону.

При новому розгляді кримінального провадження суд першої інстанції повинен звернути увагу на доводи обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілого ОСОБА_3, цивільних відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які викладені в їх апеляційних скаргах та постановити в справі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3, цивільних відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задоволити частково.

Вирок Сокальського районного суду Львівської області від 02 червня 2014 року скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Судді:

Маліновська-Микич О.В. Макойда З.М. Олексієнко М.Ю.