Ухвала суду № 42162940, 26.11.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/9816/14 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.

Провадження № 22-ц/783/7222/14 Доповідач в 2-й інстанції: Мусіна Т. Г.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - Мусіної Т.Г.

суддів - Бермеса І.В., Савуляка Р.В.

за участі секретаря - Гацій І.І.

з участю: позивача ОСОБА_2,

представника відповідача - Жарського І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про повернення коштів по депозитному вкладу,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про повернення коштів на депозитному вкладу, в якому просив:

- визнати неправомірною відмову банку у видачі вкладу;

- стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на його користь суму вкладу за договором банківського вкладу № SAMDN01000738029860 від 26 вересня 2013 року в розмірі 217 615,18 грн., з нарахованими відсотками за користування коштами в розмірі 16 145,09 грн. станом на 26 березня 2014 року, та з нарахованими відсотками за користування коштами з 26 березня 2014 року по 26 вересня 2014 року в розмірі 22 212,22 грн., а разом 255 962,5 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2014 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2014 року з підстав порушення правил підсудності оскаржив відповідач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

В апеляційній скарзі зазначає, що оскільки відповідачем у справі є юридична особа, то відповідно до положень ч.2 ст. 109 ЦПК України позов слід було пред'являти за місцезнаходженням юридичної особи, тобто до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська. Просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою передати розгляд справи за підсудністю.

Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є сума вкладу за договором банківського вкладу № SAMPN 01000738029860 від 26 вересня 2013р. між ОСОБА_2 та ПАТ «ПриватБанк» в розмірі 217 615,18 грн. з нарахованими відсотками за користування коштами в розмірі 16 145,09 грн. станом на 26 березня 2014 року та з нарахованими відсотками за користування коштами з 26 березня 2014 року по 26 вересня 2014 року.

Згідно з преамбулою Закону № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у ньому встановлені загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг. Його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності розвитку конкурентоспроможності рину фінансових послуг в Україні.

Відповідно до ч. 1 зазначеного Закону, фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, та яка внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки.

У ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ визначено, що фінансовими послугами вважаються зокрема: залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту та інші.

Сам характер фінансово - кредитних відносин, стороною в яких є фізична особа, а також використані у Законах №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів», № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» терміни споживчий кредит, фінансова установа, фінансова послуга дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають з кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону №1023-ХІІ «Про захист прав споживачів».

З врахуванням висновків у рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі №15-рп/2011 щодо поширення положень Закону №1023-ХІІ при вирішенні спорів про фінансові послуги, позивач ОСОБА_2 як споживач фінансових послуг має право вибору підсудності на підставі ч. 5 ст. 110 ЦПК України і відповідно має право пред'явити позов за своїм зареєстрованим місцем проживання, а саме до Сихівського районного суду м. Львова.

Враховуючи наведене суд першої інстанції з додержанням вимог закону постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, тому порушень правил підсудності колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, п.4 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 26 вересня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г. Мусіна

Судді: І.В. Бермес

Р.В. Савуляк