Рішення № 42162225, 20.03.2014, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 441/2129/13 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.

Провадження № 22-ц/783/1204/14 Доповідач в 2-й інстанції: Гриновець Б. М.

Категорія: 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Гриновця Б.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Ванівського О.М.,

при секретарі: Цар М.М.,

з участю: представника позивача - Бучковського С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Митника Юрія Олеговича на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Рішення суду оскаржив представник позивача ПАТ «Універсал Банк» - Митник Ю.О..

У поданій апеляційній скарзі покликається на те, що судом першої інстанції при ухваленні зазначеного рішення допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які полягали у тому, що: суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що у зв'язку з винесенням Городоцьким районним судом Львівської області 18 вересня 2010 року судового наказу припинилися зобов'язання відповідача за кредитним договором. Такий висновок суду суперечить нормам ЦК України та умовам укладеного кредитного договору, в тому числі ст.ст.598, 599, 631 ЦК України. Крім того, вказує, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє їх від відповідальності за невиконання зобов'язань, оскільки зобов'язання залишається не виконаним.

Зважаючи на вказане, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 29 серпня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк») та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №CL78483, відповідно до умов якого останньому було надано у користування 16800,00 грн. на умовах повернення, строковості та платності.

Погашення основної суми кредиту та сплата процентів здійснюється відповідно до ст.5 цього договору, у формі щомісячних ануїтетних платежів у строки та сумах, встановлені для сплати таких ануїтетних платежів згідно графіку щомісячних платежів (а.с.10, 15-16).

При цьому встановлена наступна черговість списання коштів за кредитним договором: сплата штрафу за невиконання зобов'язань (якщо має місце); сплата нарахованих процентів на найдавнішу прострочену суму кредиту; сплата найдавнішої простроченої основної суми кредиту; сплата прострочених нарахованих процентів на наступну прострочену суму кредиту; сплата наступної простроченої основної суми кредиту; сплата процентів за користування кредитом, що підлягають сплаті; сплата основної суми кредиту, що підлягає сплаті (а.с.10).

Згідно ст.2 кредитного договору, укладеного між сторонами, проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту. За користування кредитом понад встановлений строк (прострочення терміну сплати щомісячного платежу) встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в додатку 1 до цього договору (а.с.9, 17).

У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором №CL78483 від 29 серпня 2008 року 15 лютого 2010 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до Городоцького районного суду Львівської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 18733,05 грн., за результатами розгляду якої було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 зазначеної суми заборгованості (а.с.27).

17 жовтня 2013 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся в Городоцький районний суд Львівської області із позовом про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №CL78483 від 29 серпня 2008 року за відсотками та підвищеними відсотками у розмірі 27472,08 грн..

В обґрунтування заявленого позову покликався на те, що відповідач, всупереч умовам кредитного договору та вимогам законодавства на здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих по ньому процентах, чим порушує взяті на себе зобов'язання.

Відмовляючи в задоволенні зазначеного позову суд першої інстанції обґрунтовує ухвалене рішення тим, що з відповідача заборгованість за кредитним договором №CL78483 від 29 серпня 2008 року у розмірі 18733,05 грн. (15686,22 грн. - заборгованість за кредитом та 3046,83 грн. - заборгованість по відсотках) стягнута судовим наказом винесеним у справі №2-н-6/2010 і такий судовий наказ ОСОБА_4 виконав, а відтак, на думку суду першої інстанції, зобов'язання за кредитним договором припинилися їх виконанням, а позов ПАТ «Універсал Банк» - безпідставний (а.с.50-51).

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч.1 ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання в контексті ч.1 ст.599 ЦК України у взаємозв'язку з іншими нормами чинного законодавства, які регламентують припинення зобов'язання, зокрема нормами Глави 50 ЦК України, на думку колегії суддів, слід розуміти виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. При цьому, якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі і лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач фактично виконав винесений 18 лютого 2010 року Городоцьким районним судом Львівської області судовий наказ 28 березня 2013 року, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження (а.с.29).

Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки фактичне виконання судового наказу від 18 лютого 2010 року відбулось лише 28 березня 2013 року, то зобов'язання за кредитним договором не можна вважати припиненим принаймні до моменту виконання цього судового рішення.

При цьому, однак, слід врахувати і те, що на момент виконання судового наказу у відповідача виникла і заборгованість за кредитним договором у зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань у період між винесенням судового наказу і фактичним його виконанням, в тому числі і заборгованість за відсотками і передбаченими кредитним договором підвищеними відсотками.

Правильність і правомірність такого висновку колегії суддів підтверджується і роз'ясненнями Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими у п.17 Постанови Пленуму цього суду № від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», відповідно до яких наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Таким чином, на підставі вищевказаного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про припинення зобов'язання за кредитним договором №CL78483 від 29 серпня 2008 року у зв'язку із належним його виконанням та ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому таке рішення підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України, скасуванню, а колегія суддів при цьому зобов'язана ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч.1 ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Частиною 2 цієї статті встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Зважаючи на вищевказані норми, враховуючи, що зобов'язання за кредитним договором №CL78483 від 29 серпня 2008 року не припинились з винесенням Городоцьким районним судом Львівської області 18 лютого 2010 року судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за цим договором, а також те, що такий судовий наказ було виконано лише 28 березня 2013 року колегія суддів приходить до висновку, що у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань у ОСОБА_4 виникла заборгованість за згаданим кредитним договором у виді несплачених відсотків та підвищених відсотків.

При цьому, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим розрахунок заборгованості, наданий позивачем, оскільки такий підтверджується доказами наявними у матеріалах справи та згідно якого після виконання ОСОБА_4 зобов'язань за судовим наказом Городоцького районного суду Львівської області від 18 лютого 2010 року, відсотки позивачем не нараховувалися (а.с.4-5). Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, подані відповідачем, щодо необґрунтованості чи безпідставності такого розрахунку.

Керуючись 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст. 314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Митника Юрія Олеговича - задовольнити.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 06 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість за кредитним договором №CL 78483 від 29 серпня 2008 року у сумі 27472,08 грн. (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят дві гривні вісім копійок) та сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 274,72 грн. (двісті сімдесят чотири гривні сімдесят дві копійки).

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Б.М.Гриновець

Судді: М.Я.Богонюк

О.М.Ванівський