Ухвала суду № 42161513, 24.12.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1119/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2604/2014

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р.М. Р. М.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Ковалюка Я.Ю., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Котиківської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - приватний нотаріус нотаріального округу Городенківського району ОСОБА_3 про визнання права власності на ? частину будинку в порядку спадкування за заповітом, з апеляційною скаргою представника Котиківської сільської ради на рішення Городенківського районного суду від 11 листопада 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 позивач звернувся до суду з позовом, щоб ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на ? частину будинку та на ? частину господарських споруд за адресою - АДРЕСА_1.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що оформила право власності по заповіту тільки на ? частину житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 після смерті племінника ОСОБА_4 На іншу частину цього майна, яка належала її сестрі ОСОБА_5 і яку успадкував після її смерті син ОСОБА_4 не може отримати свідоцтво, оскільки ОСОБА_4 за життя не отримав документ на спадкове майно матері, хоча у встановленому законом порядку прийняв спадщину , про що зазначено в ухвалі апеляційного суду від 06 червня 2014 року.

Рішенням Городенківського районного суду від 11 листопада 2014 року позов задоволено.

На дане рішення представник Котиківської сільської ради подав апеляційну скаргу, просить його скасувати.

Апелянт у скарзі зазначає, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Суд першої інстанції не у повній мірі дослідив докази, що знаходились у матеріалах справи. Суд необґрунтовано взяв до уваги висновки апеляційного суду, що ОСОБА_4 постійно проживав з мамою ОСОБА_5 на час відкриття спадщини і згідно п.3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину.

Не враховано, що у рішенні Городенківського районного суду від 29 квітня 2014 року зазначено, що позивач не надав доказів, які б свідчили про факт постійного проживання ОСОБА_4 з мамою ОСОБА_5 і не доведено, що ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5

Апеляційний суд в ухвалі від 06 червня 2014 року в мотивувальній частині зазначив, що ОСОБА_4 на час смерті постійно проживав з ОСОБА_5 і прийняв спадщину, хоча підтверджень цьому немає, а є тільки довідка з Олешківської сільської ради про те, що ОСОБА_4 разом з сім'єю проживав в с. Олеші Тлумацького району і переїхав до матері, коли вона захворіла і невдовзі померла.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, який вже був власником ? частини домоволодіння №104, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_5 прийняв спадщину, що складалась з її ? частини домоволодіння по АДРЕСА_1. За життя склав заповіт на усе своє майно позивачу ОСОБА_2, тому їй належить у порядку спадкування половина майна, на яку приватний нотаріус відмовив їй видати свідоцтво про право власності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

За змістом ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 57 ЦПК доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За загальними правилами спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220, ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно з ст. 1296 ЦК України спадкоємець по заповіту має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла сестра позивача ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на ? частину житлового будинку по АДРЕСА_1. Спадщину прийняв її син ОСОБА_4, якому до цього часу належала інша ? частина зазначеного житлового будинку, оскільки постійно проживав з спадкодавцем і вважався таким, що прийняв спадщину, так як не заявляв про відмову від неї до дня смерті 13 грудня 2010 року.

Згідно заповіту від 03 грудня 2010 року ОСОБА_4 заповів все своє майно, тобто ? житлового будинку з належними до нього житловими приміщеннями згідно договору дарування від 27 серпня 1981 року посвідченого державним нотаріусом Городенківської державної нотаріальної контори ОСОБА_2, яка 14 червня 2013 року отримала свідоцтво на цю частину спадкового майна.

Судом також встановлено, що приватним нотаріусом видано ОСОБА_2 свідоцтво про прийняття спадщини тільки на ? житлового будинку та господарських споруд №104 після смерті ОСОБА_4, а видати свідоцтво про право власності на іншу ? частину спадкового майна, належного ОСОБА_5 відмовлено у зв'язку з відсутністю на цю частину правовстановлюючих документів.

Зазначені обставини підтверджуються листом нотаріуса на а.с. 15 та особистими поясненнями нотаріуса у судовому засіданні.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку,установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів постійного проживання ОСОБА_4 з мамою ОСОБА_5, на час відкриття спадщини спростовуються висновками, встановленими ухвалою апеляційного суду Івано-Франуівської області від 06 червня 2014 року в мотивувальній частині якої зазначено, що ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_5

Відповідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, враховуючи вимоги цивільного законодавства, правильно вважав підставними вимоги позивача та задоволив її позов.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Котиківської сільської ради відхилити.

Рішення Городенківського районного суду від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді: Я.Ю. Ковалюк

А.І. Шишко