Рішення № 42151452, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18007/14 24.11.14

За позовом Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк"

про стягнення заборгованості

Головуючий суддя Цюкало Ю.В. Суддя Босий В.П.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ:

27 серпня 2014 року Комунальне підприємство "Тролейбусне депо № 3" (Позивач) подало до канцелярії Господарського суду міста Києва на розгляд судом позовну заяву № 436 від 31.07.2014 року до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" (Відповідач) вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 87 287,23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків за договором у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем в розмірі 87 287,23 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2014 року (суддя Цюкало Ю.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/18007/14, розгляд справи призначено на 29.09.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014р. відкладено розгляд справи на 27.10.2014р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 суд ухвалив розгляд справи №910/18007/14 здійснити колегіально у складі трьох суддів.

27.10.2014 суддя Цюкало Ю.В. звернувся до Голови Господарського суду міста Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. для колегіального розгляду справи визначено наступний склад суду: головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Босий В.П., суддя Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 910/18007/14 прийнято до провадження колегії суддів у складі головуючий суддя Цюкало Ю.В., суддя Босий В.П., суддя Ломака В.С., призначено розгляд справи на 24.11.2014 року.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк», (далі - Банк) та Колективним підприємством «Тролейбусне депо №3» (надалі - Клієнт) (разом сторони) укладено Договір на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання № 0726/02юХФ (далі - Договір, належним чином завірена копія в матеріалах справи), згідно з п. 1.1. якого, Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунки:

валюта рахункуномер рахунку9802600030123583(надалі - Рахунок, у множині - Рахунки) та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього Договору.

Позивач стверджує, що Відповідач на 10 травня 2014 року Банк не виконав платіжні доручення на загальну суму 2 543,52 грн.

Крім цього, Позивач вказує, що ним було направлено вимогу № 355 від 13 червня 2014 року, у якій останній просив виконати платіжні доручення, розірвати договір обслуговування банківського рахунку і перерахувати залишок грошових коштів в розмірі 84 296,61 грн. на інший розрахунковий рахунок. Відповіді від ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» Позивачем отримано не було, вимог не виконано.

Після цього, як стверджує Позивач, Відповідачем не було виконано платіжні доручення № 213, 214, 216, 217 всі від 10 липня 2014 року.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи, дослідивши в судовому засіданні докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Як встановлено судом, 26 липня 2011 року між ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» та Колективним підприємством «Тролейбусне депо №3» укладено Договір на обслуговування банківських рахунків суб'єкта господарювання № 0726/02юХФ, згідно з п. 1.1. якого, Банк відкриває Клієнту поточний (поточні) рахунки:

валюта рахункуномер рахунку9802600030123583та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України та умов цього Договору.

Відповідно до довідки з ПАТ «КБ «Актив-Банк» у КП «Тролейбусне депо №3» залишок за рахунком № 2600030123583 станом на 31.07.2014 року складає 84 629,13 грн. (копія довідки долучена до матеріалів справи).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2014 року Позивачем направлено вимогу № 355 від 13 червня 2014 року, у якій останній просив виконати платіжні доручення, розірвати договір обслуговування банківського рахунку і перерахувати залишок грошових коштів в розмірі 84 296,61 грн. на інший розрахунковий рахунок, яка була отримана Відповідачем 16.06.2014 року (копія вимоги і рекомендованого повідомлення долучені до матеріалів справи).

З матеріалів справи слідує, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 №545 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «АКТИВ-БАНК» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.09.2014 №79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК», згідно з яким в ПАТ «КБ «Актив-Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці з 03.09.2014 року по 03.12.2014 року. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Актив-Банк» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Шевченка Олександра Володимировича (копія листа в матеріалах справи).

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до абз. 3) п. 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду має право продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій.

Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

На підставі ст. 1 Закону України "Про банки і банківську діяльність", визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням і правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 вищезазначеного статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене пунктом 1 частини 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників (п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відтак, на Комунальне підприємство "Тролейбусне депо № 3" розповсюджуються обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Крім цього, згідно з п. 3 ч. 5 ст. 36 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства "Тролейбусне депо № 3" про стягнення залишку коштів на розрахунковому рахунку останнього в розмірі 84 729,13 грн. є вимогою кредитора до ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", задоволення яких, відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не здійснюється. Разом з цим, стягнення 320,25 грн. 3% річних та 2 237,75 грн. пені є необґрунтованим на підставі п. 3 ч. 5 ст. 36 "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги віднесення ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" до категорії неплатоспроможних, запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк", суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП "Тролейбусне депо № 3" не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Копію даного рішення направити сторонам по справі № 910/18007/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.12.2014р.

Головуючий суддя Ю.В. Цюкало

Суддя В.П. Босий

Суддя В.С. Ломака