Ухвала суду № 42151412, 19.12.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

0,2

19.12.14

№ 910/28185/14.

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 11811/9099/2014 від 08.12.2014

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087)

до Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (вул. Б.Хмельницького, 17/52, м. Київ, 01030)

про стягнення 397 106,89 дол. США,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЗЛАТОБАНК» про стягнення заборгованості за міжбанківськими кредитами в сумі 397106,89 дол. США.

Як вбачається із змісту поданої позовної заяви № 11/11/9099/2014 від 08.12.14 р. позовні вимоги ґрунтуються на укладених в рамках Генеральної угоди № 040811 про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.11 р. різних угодах про надання міжбанківського кредиту, укладених сторонами шляхом обміну підтвердженнями по системі телекс/SWIFT у форматі МТ-320: № 193018 та № ММ42650LT від 04.11.14 р., № 193763 та № ММ42897LT від 12.11.14 р., № 193764 та № ММ42902LT від 12.11.14 р., в якості забезпечення належного виконання зобов’язання по яким сторонами укладено договори застави майнових прав № 193018/z від 04.11.14 р., № 193763/z від 12.11.14 р. та № 193764/z від 12.11.14 р. відповідно. Крім того, між сторонами було укладено відповідні окремі договори цесії № 193018 Ц від 04.11.14 р., № 193763Ц від 12.11.14 р. та № 193764Ц від 12.11.14 р.. При цьому, як на підставу позовних вимог позивач посилається на той факт, що внаслідок порушення відповідачем зобов’язання щодо своєчасного повернення наданих йому міжбанківських кредитів позивачем у відповідності до вищезазначених договорів застави було здійснено реалізацію предметів застави для погашення заборгованості за вказаними міжбанківськими кредитами, в результаті чого залишилась непогашеною заборгованість за кредитами № 193018 та № ММ42650LT від 04.11.14 р. та № 193764 та № ММ42902LT від 12.11.14 р. в розмірі 397106,89 дол. США.

Суд зазначає, що передумови об'єднання позовних вимог визначені ч.1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об'єднанням позовів забезпечується правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Згідно аналізу позовних матеріалів судом встановлено, що кожна із вищевказаних угод про надання міжбанківського кредиту, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є самостійним правочином та не пов'язана з іншими, тобто, кожна з угод підлягає окремому дослідженню щодо з'ясування прав, обов'язків і взаємовідносин сторін, встановлення обставин щодо виконання кожної угоди та з'ясування обґрунтованості заявлених позовних вимог по кожній з кредитних угод окремо.

Таким чином, предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується припинення зобов’язань згідно кожного договору.

Суд зазначає, що сам факт укладення оспорюваних угод в одному складі учасників та на підставі Генеральної угоди про порядок проведення міжбанківських операцій від 04.08.11 р., жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо стягнення заборгованості по кожній угоді окремо при заявлених підставах, навпаки, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню два окремих спора.

Схожість договорів, відносин (їх однорідність), так само як і подібність документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, не дає підстав суду вважати за можливе об'єднати в одній позовній заяві вимоги про стягнення заборгованості за різними угодами про надання міжбанківських кредитів.

При цьому, вирішення питання про стягнення заборгованості за кожною угодою окремо жодним чином не залежить від вирішення питання про стягнення боргу згідно іншої вказаної кредитної угоди.

Навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Окрім того, позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з окремими позовами про стягнення заборгованості за кожною із вищезазначених угод про надання міжбанківських кредитів.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що об'єднання таких вимог у позовній заяві та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.

Згідно п. 5 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо в позовній заяві порушено правила об'єднання вимог і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Вищевикладена правова позиція наведена в п.3.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", де зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, зокрема, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п.5 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.

З огляду на повернення позовної заяви без розгляду, судовий збір у сумі 73080,00 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 5723-392 від 09.12.14 р., підлягає поверненню.

Керуючись Законом України «Про судовий збір», п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернути позивачу – Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (вул. Єреванська, 1, м. Київ, 03087, код23697280) судовий збір у сумі 73080,00 грн., перерахований позивачем платіжним дорученням № 5723-392 від 09.12.14 р., відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.11 р.

Додаток: на 72 арк.

Дана ухвала набирає законної сили з 19 грудня 2014 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.

Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.

Суддя А.М. Селівон