Постанова № 42149726, 26.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2014 року 17:30 № 826/17327/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ЕСКО"доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "ЕСКО" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2014 р. №119126552207 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення, оскільки позивач вимог чинного законодавства не порушував, а відповідачем під час здійснення перевірки не враховано первинні документи, що підтверджують правомірність віднесення позивачем до валових витрат суми сплачені згідно договорів поставки за рекламні та маркетингові послуги.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд в судовому засіданні 11.12.2014 року дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2014 р. №119126552207 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 195 637,00 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 48 909,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків Акту від 04.08.2014р. №728/26-55-22-07/22579667 про результати документальної планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2013р.

Так, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог: п.14.1.27 п.14 ст. 14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 195 637,00 грн., в тому числі за ІV кв. 2012 р. на 85 138,00 грн., за 2013 р. на 110 499,00 грн.

Зокрема, в Акті перевірки на сторінці 13 зазначено, що для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, в тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів встановлених розділом ІІ Податкового кодексу України.

Так на думку перевіряючих в актах відсутня інформація та звіти про інші послуги, визначені умовами укладених договорів про надання послуг згідно з п.1.2-1.4.5, а саме: які конкретно види послуг фактично надані, у представлених документах міститься лише посилання на реалізацію послуг без посилання на документи, що не доводить фактичне виконання щодо таких послуг.

Документи щодо результатів досліджень з детальним, та повним описом усіх відповідно до узгоджених напрямів відсутні. Також, умовами договорів на поставку Товарів, укладених ТОВ ВКП «ЕСКО» з ТОВ «Епіцентр К», (код 32490244), ПАТ «Нова лінія» (код 30728887), ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», (код 35679295), ТОВ «Практікер Україна» (код 33938302), ТОВ «Зроби сам Україна» (код 34956403) не передбачено маркетингові послуги.

Між позивачем та ТОВ «Епіцентр К» було укладено договір поставки № 1571/АГ/10 від 01.04.2010 р., відповідно до умов якого Постачальник (ТОВ ВКП «ЕСКО») зобов'язується поставляти Покупцеві (ТОВ «Епіцентр К») Товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

Пунктом 2.5 договору поставки №1571/АГ/10 від 01.04.10 р. передбачено: - з метою просування товарів (торгової марки) Постачальника. Покупець може надавати постачальнику рекламні, інформаційні, маркетингові та інші послуги згідно з умовами, визначеними в додаткових договорах, угодах, додатках.

Так, в подальшому між ТОВ ВКГІ «ЕСКО» та ТОВ «Епіцентр К» були укладені договори по конкретним групам товарів:

Договір № 3524АЕ надання послуг по організації просування товарів від 30.12.2011 року (Автогрупа та електроінструмент);

Договір № 334120 надання послуг по організації просування товарів від 30.12.2011 року (Інструменти).

Між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ПАТ «Нова лінія» було укладено договір №662/60102 від 02.01.2006 р., предметом якого є: - Постачальник (ТОВ ВКП «ЕСКО») зобов'язується поставити та передати у власність Покупця (ПАТ «Нова лінія»), товари разом із усіма його при належностями та документами, що стосуються товару в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємною мною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити товари на умовах цього Договору.

В подальшому між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ПАТ «Нова лінія» було укладено договір №622/111214п про надання маркетингових послуг від 01.01.2012 р.

В даному договорі № 622/111214п в п. 4.2 та 4.3. зазначено: - за надання послуг. визначених у п.п. 1.4.1. - 1.4.5. цього Договору, Замовник (ТОВ ВКП «ЕСКО») зобов'язаний сплатити на користь Виконавця (ПАТ «Нова лінія») (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 4,1% від загальної вартості товарів, які сплачені в розрахунковому місяці Виконавцем замовнику за Договором № 622/60102 (у тому числі відносно яких сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав).

А також, між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ПАТ' «Нова лінія» було укладено договір №6176/090925 від 25.09.09 р., предметом якого є: - Постачальник (ТОВ ВКП «ЕСКО) зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, в період дії цього договору, товари разом із усіма їх комплектуючими та документами, що стосуються товарів, в асортименті, який зазначений у Замовлені Покупця (ПАТ «Нова лінія») та цінами, зазначеними у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти товари і оплатити їх на умовах цього Договору.

В подальшому між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ПАТ «Нова лінія» було укладено договір №6176/111214п про надання маркетингових послуг від 01.01.2012 р.

В даному договорі № 6176/111214п в п. 4.2 та 4.3. зазначено: - за надання послуг визначених у п.п. 1.4.1. - 1.4.5. цього Договору, Замовник (ТОВ ВКП «ЕСКО») зобов'язаний сплатити на користь Виконавця (ПАТ «Нова лінія») (розрахунковий період - календарний місяць) грошову суму, у розмірі 4,1% від загальної вартості товарів, які оплачені в розрахунковому місяці Виконавцем Замовнику за Договором № 6176/090925 (25.09.2009) (у тому числі відносно яких сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав).

Між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна» було укладено договір поставки № 04025 від 24.04.2010 р., предметом якого є: - за даним договором Покупець (ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна») замовляє, а Постачальник ТОВ ВКП «ЕСКО») поставляє Покупцеві в зазначену торгову точку та/або на склад покупця (далі - «Об'єкт Покупця») продукцію, визначену у Додатку №2 (надалі -Специфікація») до цього Договору (надалі - «Товар»), яку Покупець зобов'язується прийняти та сплатити у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

В подальшому між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН України» було укладено договори надання послуг № 04096 від 29.03.2011 р., № 04177 від 01.01.1212 р. та № 04226 від 01.01.13 р.

В договорах № 04096, № 04177 та в договорі № 04226 в описовій частині зазначено: - оскільки Сторони уклали Договір поставки № 04025 від 24.04.2010 р. (далі - «Договір поставки») та Річну Угоду у якості Додатку до такого Договору поставки. Оскільки Замовник зацікавлений у збільшенні продажу Товару, Оскільки продавець зацікавлений у наданні Замовнику послуг з просування Товару за відповідну винагороду, таким чином, Сторони домовились про наступне.

Також між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна» було укладено договір поставки № 04066 від 01.07.2010 р., предметом якого є: - за даним договором Покупець (ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна») замовляє, а Постачальник ТОВ ВКП «ЕСКО») поставляє Покупцеві в зазначену торгову точку та/або на склад покупця (далі - «Об'єкт Покупця») продукцію, визначену у Додатку №2 (надалі - Специфікація») до цього Договору (надалі - «Товар»), яку Покупець зобов'язується прийняти та сплатити у строк та на умовах, передбачених цим Договором.

В подальшому між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН України» було укладено договір надання послуг № 04178 від 01.01.2012 р.

В договорі № 04178 в описовій частині зазначено: - оскільки Сторони уклали Договір поставки № 04066 від 01.07.2010 р. (надалі - «Договір поставки») та Річну Угоду у якості Додатку до такого Договору поставки, оскільки Замовник зацікавлений у збільшенні продажу Товару, а продавець зацікавлений у наданні Замовнику послуг з просування Товару за відповідну винагороду, таким чином Сторони домовились про наступне.

Між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «Практікер Україна» було укладено договір купівлі-продажу №0005/01ВD2006 від 18.10.2006 р. та одночасно договір № 0005/03ВD2006 від 18.10.2006 р. загальні умови поставки та надання послуг.

В договорі №0005/03ВD2006 від 18.10.2006 р. загальні умови поставки та надання послуг, в загальних умовах договору зазначено: - ці спеціальні умови поставки та надання послуг (далі за текстом «Угода») регулюють спеціальні умови поставок товарів Практікер Постачальником та надання послуг Постачальнику з боку Практікер на основі Договору купівлі-продажу та Договору про Умови, укладеного між сторонами, і є невід'ємною частиною Договору купівлі-продажу.

Між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «Зроби сам Україна» було укладено рамковий контракт поставки ОБІ № 4040 від 26.03.2008 р.

В подальшому між ТОВ ВКП «ЕСКО» та ТОВ «Зроби сам Україна» було укладено додаткову угоду № 4 від 08.11.2012 р. до рамкового контракту поставки ОБІ №4040 від 26.03.2008 р., де в предметі угоди зазначено: - сторони цим погодилися, що на підставі п. 1.3.5. Контракту, Постачальник замовляє, а «ОБІ» надає Постачальнику додаткові маркетингові послуги.

Таким чином, всі укладені з ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «Зроби сам Україна» договори про надання послуг по організації просування товарів, маркетингові послуги мають чітку прив'язку до укладених договорів поставки або купівлі-продажу, що повністю спростовує твердження податкового органу щодо договорів поставки.

Щодо посилань податкового органу стосовно не інформативності звітів, що не доводить фактичне виконання щодо таких послуг, документи щодо результатів досліджень з детальним та повним описом усіх питань відповідно до узгоджених напрямів відсутні, суд відзначає наступне.

Позивач, маючи укладені з ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія», «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «Зроби сам Україна» договори поставки, уклав з ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «Зроби сам Україна» договори про надання послуг по організації просування товарів, маркетингові послуги.

Послуги надавались Виконавцями та отримувались позивачем, про свідчать Акти здачі-приймання робіт, додатки до цих актів та аналітичні викладки (з графіками та схемами) повністю розкривають суть наданих послуг та містять систематизований аналіз збуту конкретної продукції з висновками та рекомендаціями щодо подальшої реалізації та просування товару (визначені групи товарів: конкурентоспроможні; з високим та стабільним рівнем попиту; з необхідністю розширення лінійки товару; з необхідністю збільшення долі конкретного цінового сегменту; з неадекватними цінами; які не користуються попитом; інше). Виконавцями виконані свої зобов'язання за укладеними договорами, предметом яких було надання послуг по організації просування товарів (торгової марки), вивчення та аналіз динаміки попиту на товар, дослідження кон'юнктури ринку, розміщення інформації за товар, послуги з просування товарів тощо.

Відповідно до пп. 14.1.108 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - це послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Отже, формування валових витрат платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих здійснення господарських операцій первинних документів.

Суд звертає увагу, що відповідачем не доведено факту фіктивності чи удаваності зазначених договорів, визнання їх недійсними, тощо. Крім того, слід відмітити, що позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Скай Вінд".

Згідно ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99р. №996, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

За змістом визначення, наведеного в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Так, отримані дані за результатами наданих послуг позивачем аналізувались та оброблялись у вигляді зведених звітів. Отримані дані використовувались при прийнятті рішень щодо обсягів закупівель у постачальників та обсягів продажу продукції позивачем, коригування асортименту, товарів, планів щодо строків поставок залежно від попиту на сезонні товари, тощо. Крім того, це надавало можливість позивачу не заморожувати кошти в нитковому товарі, що підтверджується наступними доказами: Наказ №03/01/2012/02 від 03.01.2012 р.; звіт про витрати на послуги з просування товарів за ІV квартал 2012 року; наказ № 02/01/2013/01 від 02.01.2013 р.; звіт про витрати на послуги з просування товарів за 2013 рік.

Таким чином, податковим органом в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про те, що надані позивачем документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій, оскільки, вони не розшифровують які саме послуги та в якому об'ємі згідно актів виконаних робіт отримав позивач.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт виконання договорів про надання маркетингових послуг отриманих від ТОВ «Епіцентр К», ПАТ «Нова лінія», ТОВ «ЛЕРУА МЕРЛЕН Україна», ТОВ «Практікер Україна» та ТОВ «Зроби сам Україна» та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи, те що позивачем доведено належними доказами реальність здійснення операцій на виконання договорів про надання маркетингових послуг, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення у зв'язку їх обґрунтованістю та доведеністю.

Враховуючи викладене, висновок викладений в Акті перевірки про порушення позивачем вимог : п.14.1.27 п.14 ст. 14, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 195 637,00 грн., в тому числі за ІV кв. 2012 р. на 85 138,00 грн., за 2013 р. на 110 499,00 грн., є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. А відтак донарахування податкових зобов'язань податковим повідомленням-рішенням від 27.08.2014 р. №119126552207 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві здійснено не правомірно, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що посилання, наведені позивачем не доводять наявності фактів порушення відповідачем охоронюваних прав позивача, а позивачем не доведено суду обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи, що докази, надані відповідачем доводи позивача не спростовують, суд дійшов висновку, про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, ч. 6 ст. 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ЕСКО" задовольнити.

2. Визнати протиправним та касувати податкове повідомлення-рішення 27.08.2014 р. №119126552207 Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

3. Судові витрати в сумі 487,20 гривень присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційного підприємства "ЕСКО " за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук