Постанова № 42149712, 26.12.2014, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6093/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року

11год.10хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Терещука С.Ю.

За участю сторін:

Від позивача: Ніц А.С.- за довіреністю

Від відповідача:Смирнов А.В.- за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів", в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Саратської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області від 01.07.2014 року №0000812200 та №0000802200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена камеральна перевірка своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток. Вказаним актом встановлено, що 02.04.2014р. на адресу ТОВ „Саратський завод продтоварів" було направлено податкове повідомлення-рішення від 01.04.2014р. №0000292200, яке було отримано підприємством 30.04.2014р. При цьому, відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України 57.3. у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Тобто, останнім днем сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток за податковим повідомленням-рішенням від 01.04.2014р. №0000292200 - є 10.05.2014р. однак 10.05.2014 р. був вихідним днем (субота), а тому зазначене податкове зобов'язання було сплачено ТОВ „Саратський завод продтоварів" наступного робочого дня 12.05.2014р.

Згідно п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Відповідно до п. 56.13 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли останній день строків, зазначених у цій статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

За аналогією до наведених норм податкового законодавства позивач вважає, що підприємством не було порушено граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток, оскільки 12.05.2014р. були погашені зобов'язання з податку на прибуток у сумі 146 000 грн. та 9500грн. з огляду на те, що останній день відповідного граничного строку для сплати такого зобов'язання, передбаченого Податковим кодексом України, припав на вихідний день (суботу). Залишок суми узгодженого податкового зобов'язання станом на 14.05.2014р. становить 106613,20грн. згідно податкової вимоги від 14.05.2014р., проте станом на 14.05.2014р. за позивачем рахувалась переплата з податку на прибуток у сумі 9114,03грн., яка підлягала зарахуванню в погашення податкового боргу згідно п.87.1 ст.87 ПК України, у зв'язку із чим дійсна сума податкового боргу складає 97499,17грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування своєї позиції вказав, що податковим органом була проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податку на прибуток ТОВ "Саратський завод продовольчих товарів", за результатами якої складено акт перевірки від 26.06.2014 р. № 704/2200/00379293. Перевіркою встановлено порушення вимог п. 57.3 ст. 57 ПКУ, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, які визначені згідно акту перевірки від 19.02.14р. № 159/2200/00379293 та податкового повідомлення - рішення від 01.04.2014р. № 0000292200 з затримкою до 30 календарних днів. На підставі встановлених порушень податковим органом сформовані податкові повідомлення-рішення від 01.07.2014р. № 000080220, №0000812200, які є законними та обґрунтованими, а тому скасуванню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.4 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України головним державним ревізором - інспектором відділу податкового аудиту Саратської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток згідно акту перевірки від 19.02.2014 р. № 159/2200/00379293 та податкового повідомлення - рішення від 01.04.2014р. № 0000292200.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 26.06.2014 року № 704/2200/00379293 «Про результати камеральної перевірки своєчасності сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток на підставі акту перевірки від 19.02.14р. № 159/2200/00379293», в якому встановлено порушення позивачем п. 57.3 ст. 57 ПКУ, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на прибуток, які визначені згідно акту перевірки від 19.02.14р. № 159/2200/00379293 та податкового повідомлення - рішення від 01.04.2014р. № 0000292200 з затримкою до 30 календарних днів.

На підставі акту перевірки від 26.06.2014 року № 704/2200/00379293 були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 01.07.2014 року №0000812200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21816, 00 грн. та форми «Ш» від 01.07.2014 року №0000802200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4 395, 32 грн. грн.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Головного управління Міндоходів в Одеській області зі скаргою, однак рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11.09.2014 року у задоволенні скарги було відмовлено. Позивач звернувся з повторною скаргою до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 08.10.2014 року у задоволенні повторної скарги позивачу відмовлено.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Суд відхиляє доводи позивача в обґрунтування його вимог з огляду на наступне.

Пунктом 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах повноважень , виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичі перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладається на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках платників податків).

Згідно п.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог 86 цього Кодексу.

Згідно п. 86.2 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення на суму 313301грн. станом на дату камеральної перевірки визначало узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на прибуток ТОВ «Саратський завод продовольчих товарів».

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

При цьому, відповідно до пункту 2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.10.2012 № 1113 /чинного на момент виникнення спірних правовідносин/, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 01.04.2014р. №0000292200 10.05.14р. При цьому в акті перевірки зазначено, що станом на 10.05.2014 року у позивача рахувалась переплата на суму 51187,8 грн. та фактично позивачем узгоджені зобов'язання сплачено 12.05.14р. з затримкою 2 дня згідно платіжних доручень від 12.05.14р. № 861 - 146000 грн. та № 863 - 9500 грн., та 02.06.14р. з затримкою 23 дня згідно платіжного доручення від 02.06.14р. № 918 - 106613 грн.

Разом з тим, позивач вказує, що 10.05.2014 року був вихідний день, а тому позивачем узгоджені зобов'язання були сплачені 12.05.2014 року, що відповідно до Податкового кодексу України є останнім днем строку, що настає за вихідним або святковим днем.

Суд відхиляє вказані твердження позивача, оскільки Податковим кодексом України чітко визначений граничний строк сплати узгоджених грошових зобов'язань, а саме платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу, тобто протягом саме календарних, а не робочих днів.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та той факт, що часткова сплата узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 01.04.2014р. № 0000292200 відбулася 12.05.2014 року з затримкою 2 календарних днів, наступний за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у зв'язку з чим податковим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Крім того, другий платіж узгодженого податкового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 01.04.2014р. № 0000292200 позивачем було здійснено 02.06.14р. згідно платіжного доручення від 02.06.14р. № 918 - 106613 грн., тобто з затримкою 23 календарних дня, у зв'язку із чим ДПІ правомірно нарахувала штрафні санкції на підставі ст.126 ПК України, відповідно до розрахунків штрафних санкцій у матеріалах справи (а.с.7,8).

Ствердження позивача на наявність переплати з податку на прибуток станом на 14.05.2014р. у сумі 9114,03грн. в порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України не доведені належними та допустимими доказами, а при виконанні судом вимог щодо офіційного з'ясування усіх обставин справи такі обставини не знайшли об'єктивного підтвердження в поданих сторонами доказах.

Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову у зв'язку із правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій оскаржуваними повідомленнями-рішеннями.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, про відмову у позові ТОВ "Саратський завод продовольчих товарів".

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складений та підписаний 26.12.2014 року

Суддя М.М. Аракелян

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Саратський завод продовольчих товарів" до Саратської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

26 грудня 2014 року.