Постанова № 42149711, 29.12.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 грудня 2014 року 10:30 № 826/6391/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ «ОМНІС»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПСпро скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2013 р. № 0002822207, № 0002812207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТЦ «ОМНІС» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС, в якому просить:

1. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207, яким ТОВ «НТЦ «ОМНІС» зобов'язано сплатити податок на прибуток: основний платіж - 913 913,00 грн., штрафна санкція - 27 228,00 грн.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002812207, яким ТОВ «НТЦ «ОМНІС» зобов'язано сплатити податок на додану вартість: основний платіж - 1 114 908,00 грн., штрафна санкція - 195 395,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі № 826/6391/13-а позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 08.04.2013 року № 0002822207 та № 0002812207.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2013 року у справі № 826/6391/13-а скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002822207 від 08.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн. (за основним платежем) та № 0002812207 від 08.04.2013 року - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн., з них 700 000,00 грн. - за основним платежем, 91 667,75 грн. - за штрафними санкціями. В задоволенні адміністративного позову в цій частині відмовлено. В решті постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2013 року у справі № 826/6391/13-а залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 р. № К/800/45454/14, № К/800/46380/14 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічний центр "Омніс" задоволено частково.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задоволено частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі № 826/6391/13-а скасовано в частині відмови в позові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002822207 від 08.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн. (за основним платежем) та № 0002812207 від 08.04.2013 року - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн., з них 700 000,00 грн. - за основним платежем, 91 667,75 грн. - за штрафними санкціями.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2013 року у справі № 826/6391/13-а скасовано в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002822207 від 08.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн. (за основним платежем) та № 0002812207 від 08.04.2013 року - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн., з них 700 000,00 грн. - за основним платежем, 91 667,75 грн. - за штрафними санкціями.

В цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.08.2014 року у справі № 826/6391/13-а залишено без змін.

Судом касаційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції не досліджено питання щодо пов'язаності оподатковуваних операцій з господарською діяльністю позивача, їх змісту фактичного виконання.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно врахувати, що у разі наявності звітних документів по спірному договору, дослідити питання пов'язаності послуг за договором ТОВ «Компанія Квін Дан» із господарською діяльністю позивача, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані і вирішити спір згідно із законодавством.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 22.03.2013 р. № 911/22.7-32484796 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 941 141,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002812207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання на загальну суму 1 310 303,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначили, що висновки, викладені в акті перевірки зроблені без врахування первинних документів, зокрема на підставі актів перевірок ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Екопромисловці». В акті перевірки не вказано наявність недоліків в оформленні первинних документів від імені контрагентів позивача. Загальні підрахування відхилень амортизаційних нарахувань перевіряючими зроблені з помилкою, оскільки дані щодо податкового та бухгалтерського обліку за 2012 рік не вимагалися, а тому не були надані. Всі господарські операції позивача з його контрагентами мають реальний характер, направлені на отримання прибутку та вчинені в межах господарської діяльності підприємства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Заяви про розгляд справи без його участі або клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Згідно наданих письмових заперечень проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «Компанія «Квік Дан» та ТОВ «Екопромисловці» не підтверджуються первинними документами з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Омніс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Екопромисловці» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Науково-технічний центр «Омніс»:

1. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 913 913,00 грн., в тому числі за ІІ-ІV квартал 2011 р. - 805 000,00 грн., за 2012 р. - 108 913,00 грн.

2. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1114908,00 грн., в тому числі: за червень 2011- 3333,00 грн., липень 2011 - 366667,00 грн., жовтень 2011 - 130400,00 грн., листопад 2011 - 1422,00 грн., грудень 2011 - 142254,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 22.03.2013 р. № 911/22.7-32484796 та винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 941 141,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 913 913,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 228,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002812207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 310 303,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 1 114 908,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195 395,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано відповідь від 03.04.2013 р. № 8929/10/22.7-09, якою висновки до акту перевірки від 22.03.2013 р. № 911/22.7-32484796 залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «ОМНІС» зареєстровано Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією. Взято на облік у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва та зареєстрований платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли на підставі господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Екопромисловці» та ТОВ «Компанія «Квік Дан» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2014 р. у даній справі встановлено підтвердженність документами придбання позивачем вимірювальних терміналів у ТОВ «Екопромисловець», а також правомірність віднесення позивачем до витрат сплачених сум.

Отже, на час розгляду даної справи набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2013 р. у справі № 826/6391/13-а, яким податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207 скасовано в частині господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Екопромисловці» на суму 108 913,00 грн., податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002812207 - в частині основного платежу в розмірі 414 908,00 грн. (за основним платежем), штрафних (фінансових санкцій) - 103 727,25 грн. Рішення набрало законної сили, з огляду на що не підлягає дослідженню в даній справі.

Між тим правомірність нарахування платежів згідно податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби № 0002822207 від 08.04.2013 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн. (за основним платежем) та № 0002812207 від 08.04.2013 року - в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн., з них 700 000,00 грн. - за основним платежем, 91 667,75 грн. - за штрафними санкціями, підлягає дослідженню.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Компанія Квік Дан», слід зазначити наступне.

ТОВ «Науково-Технічний Центр «Омніс» (замовник) та ТОВ «Компанія Квік Дан» (виконавець) укладено договір № 11061 від 01.06.2011 р., відповідно до умов якого, замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе обов'язок виконання робіт по аналізу та узагальненні первинної систематичної інформації поточних якісних показників мережі стільникового зв'язку стандарту GSM 900/1800 операторів мобільного зв'язку по всіх регіонах України; актуалізації первинної систематичної інформації, її відбір, формування на машинних носіях з метою складання проміжних та узагальнених звітів згідно додатку № 2 до даного договору.

При завершенні робіт виконавець представляє замовнику акт здачі-приймання робіт і звітні документи, у обсягах, передбачених цим договором.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, банківські виписки, які свідчать про рух активів.

Податкові накладні зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (а.с.26-64 Том 2).

Як свідчать матеріали справи податкові зобов'язання між позивачем та ТОВ «Екопромисловці» декларувалися в податковій декларації з податку на прибуток підприємства (а.с. 65-84 Том 2).

Натомість висновки відповідача щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на лист позивача від 08.02.2012 р. № 25/02, яким встановлено, що суми витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Квік Дан» віднесено до складу витрат та відображені в деклараціях з податку на прибуток в загальній сумі 3500000,00 грн., а саме ІІ квартал 2011 - 1666667,00 грн., ІІІ квартал 2011 - 1833333,00грн.

Крім того, висновки відповідача зроблені з огляду на акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 02.12.2011 р. № 2005/236-37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.» складеного Алчевською ОДПІ, яким встановлено, що фактично ТОВ «Компанія Квік Дан» безпідставно сформовано податкові зобов'язання за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців.

Отже, з урахуванням вищенаведеного, відповідач дійшов висновку щодо не підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських операцій з реалізації товарів, робіт, послуг та з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків первинні документи по взаємовідносинах ТОВ «Екопромисловці», ТОВ «Компанія Квік Дан» з ТОВ «Науково-Технічний Центр «Омніс» складені всупереч вимогам діючого законодавства України.

Суд проаналізувавши надані позивачем первинні документи та інші документи, відносно здійснення його господарської діяльності, не може погодитися з висновками податкового органу, оскільки вони ґрунтуються лише на податковій інформації, використаної з актів перевірок контрагента позивача.

Натомість судом встановлено, що розрахунки між позивачем та ТОВ «Екопромисловці» за поставлений товар проведені у повному обсязі, заборгованість відсутня, що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку позивача.

Сплачені постачальнику суми податку на додану вартість включені до податкового кредиту відповідних періодів, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за жовтень - грудень 2011 року.

Вимірювальні термінали були придбані у ТОВ «Екопромисловці» з метою використання у власній господарській діяльності, яка, згідно з даними перевірки та відомостей з ЄДРПОУ полягає, зокрема, у проведенні досліджень та розробок в галузі природничих та технічних наук, діяльності у сфері зв'язку. Фактична ж наявність у позивача придбаних вимірювальних терміналів W995 підтверджується даними бухгалтерського обліку, інвентаризаційним описом основних засобів та актом інвентаризації основних фондів, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, сплачені позивачем суми правомірно віднесені до витрат, що впливають на визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту.

На підтвердження реалізації послуг в іншому ланцюгу постачання позивачем надано договір від 01.02.2011 р. № АСА11USE022, укладений між ТОВ «Астеліт» та ТОВ «НТЦ «Омніс», предметом якого є надання послуг щодо дослідження фактичних радіоефірних умов функціонування базових станцій та вимірювання відповідних параметрів, тестування якості передачі даних та голосу в мережі, якості додаткових послуг (SMS, MMS, Internet) та інших послуг.

На виконання вказаного договору позивачем також надано технічне завдання на виконання робіт у липні 2011 р. , червні 2011 р. (а.с. 136- 141 Том 3).

Згідно договору № GD-10-07709 про надання послуг, укладеного між ПАТ «МТС Україна» (замовник) та ТОВ «НТЦ «Омніс» (виконавець) сторони домовились про надання послуг щодо дослідження фактичних радіоефірних умов функціонування базових станцій стандартів GSM 900/1800. CDMA -450 EV-DO та вимірювання відповідних параметрів, тестування якості додаткових послуг (SMS, MMS, Internet) та інших послуг.

На виконання вказаного договору позивачем надано технічне завдання на проведення полевого тестування якості покриття мереж GSM, CDMA в червні 2011 р., розрахунок вартості послуг, перелік та умови виконання робіт, технічне завдання щодо виконання робіт на червень 2011 р., липень 2011 р., перелік та умови надання послуг (а.с. 153-215 Том 3).

Також позивачем було укладено договір про надання послуг з ТОВ «Київстар Дж.Ес.Ем.» від 28.10.2005 р. № 065/2005 по наданню послуг з виявлення зон, які підпадають під вплив будь-яких радіозавад, що негативно впливають на якість роботи каналу базова станція - мобільний термінал, в ліцензованих смугах, ідентифікації типу Радіозавад, дослідженню фактичних умов функціонування базових станцій, складанню проміжних щомісячних та узагальнених щоквартальних звітів про результати наданих послуг та рекомендацій по оптимізації роботи Мережі стільникового мобільного зв'язку Київстара.

На виконання вказаного договору позивачем надано технічне завдання на проведення вимірювань параметрів мережі GSM (а.с. 226-233 Том 3), податкові накладні (а.с. 245-250 Том 3, а.с. 1-9 Том ІV).

Крім того, на підтвердження розрахунків між позивачем та ТОВ «Астеліт», ТОВ «Київстар Дж.Ес.Ем.», ПАТ «МТС Україна» суду надано рахунки-фактури, банківські виписки (а.с. 10-27 Том ІV).

Також про реальність господарських відносин позивача з контрагентами: ТОВ «Астеліт», ТОВ «МТС Україна», ТОВ «Агрегатор мобільного контенту» свідчить рішення у справі 826/1898/13-а, з ТОВ «Елаком Інвест» - рішення у справі № 2а-13085/11/2670, з ТОВ «ПФ «Добробут» - рішення у справах 2а-5551/11/2670, 2а-13086/11/2670, з ТОВ «Імперіум Плюс» - рішення у справі 826/9502/13-а. Вказані судові рішення набрали законної сили.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Екопромисловці», ТОВ «Компанія Квік Дан»здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Компанія Квік Дан» була зареєстрована як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

На момент здійснення господарських операцій контрагент був належним чином зареєстрований платником ПДВ.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між ТОВ «Компанія Квік Дан» з ТОВ «Науково-Технічний Центр «Омніс» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

Як вбачається з акту перевірки від 22.03.2013 р. № 911/22.7-32484796, відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем між ТОВ «Компанія Квік Дан», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Зміст договору, зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Суд також приймає до уваги той факт, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. у справі № 2а/1270/743/2012 позовні вимоги ТОВ «Компанія Квік Дан» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправними дій, визнання недійсними та скасування наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області щодо проведення перевірки та складання акту від 02.12.2011 р. № 2005/236/37288477 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Компанія Квік Дан» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р.» протиправними.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію в Луганській області поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» відомості щодо задекларованих ТОВ «Компанія Квік Дан» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 196575292,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 182241875,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Донецьким апеляційним адміністративним судом постановлено рішення від 19.04.2013 р. по справі № 2а/1270/743/2012, яким апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби задоволено частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2012 року у справі №2а/1270/743/2012- скасовано. Позовні вимоги ТОВ «Компанія Квік Дан» задоволено частково. Визнано протиправними дії Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби щодо внесення змін до Автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» в частині включення відомостей про задекларовані ТОВ «Компанія Квік Дан податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 196575292 грн. та податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 182241875 гривень.

Зобов'язано Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Луганської області ДПС поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» відомості щодо задекларованих ТОВ «Компанія Квік Дан» податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 196575292,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 182241875,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.09.2012 р. справа К/9991/34212/12 касаційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012 р. - без змін.

Таким чином, суд встановивши зв'язок між статутною діяльністю товариства та фактом придбання товарів, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, наявністю основних фондів, відчуження товарів, понесення інших виробничих витрат і господарською діяльністю платника податку, приходить до висновку, що господарська діяльність позивача спрямована на отримання майнової вигоди від її здійснення, а отже мала характер реального здійснення господарської діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між ТОВ «НТЦ «Омніс» та ТОВ «Екопромисловці», ТОВ «Компанія Квік Дан» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207, № 0002822207 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ТОВ «НТЦ «Омніс» підлягають задоволенню.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НТЦ «ОМНІС» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002822207 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 805 000,00 грн. (за основним платежем).

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 р. № 0002812207 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 791 667,75 грн., з них 700 000,00 грн. - за основним платежем, 91 667,75 грн. - за штрафними санкціями.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук