Рішення № 42145257, 25.12.2014, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження №2/522/8417/14

Справа № 522/17026/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року, Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді - Турецького О.С.,

при секретарі Гасуляк С.Г.,

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Приморського районного суду м. Одеси, цивільну справу за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, ОСОБА_4, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу, визнання майна обєктом права спільної сумісної власності, визнання права власності.

До початку розгляду справи по суті, ОСОБА_1, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору подала позов до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сімєю ОСОБА_1 та ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25 грудня 2014 року позов ОСОБА_4 було залишено без розгляду, у звязку з повторною неявкою позивача в судове засідання.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає, що починаючи з 22 вересня 2004 року по 22 вересня 2012 року вона проживала з ОСОБА_1 однією сімєю без реєстрації шлюбу, були повязані сумісним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, що підтверджується доданими до позову доказами.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просила суд позов задовольнити.

Відповідач визнав позов в повному обсязі, підтвердивши те, що він дійсно проживав з ОСОБА_1 з вересня 2004 року до 22 вересня 2012 року однією сімєю без реєстрації шлюбу.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала. В обґрунтування своїх заперечень надала пояснення про те, що ОСОБА_1 не міг проживати з ОСОБА_1 у зазначений в позові період, оскільки він проживав однією сімєю без реєстрації шлюбу з нею, ОСОБА_4В, з 01 січня 2004 року по жовтень 2011 року.

З'ясувавши обставини, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, вислухавши пояснення учасників судового процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, надавши їм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

10 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомились у 2002 році, тоді як відповідач розпочав приїздити до м. Одеси, де у нього були спільні справи з ОСОБА_5, батьком ОСОБА_1

У 2004 році ОСОБА_1 з м. Новосибірську переїхав до м. Одеси на постійне місце проживання. Маючи відносини вже тривалий час, сильні почуття один до одного, сторони оселилися разом за адресою: АДРЕСА_1 та з 22.09.2004 року почали жити однією сімєю.

Згідно частини другої статті 3 СК України, сімю складають особи, які спільно проживають, повязані спільним побутом, мають взаємні права та обовязки.

Під час судового розгляду справи у доводах позовної заяви, усних поясненнях ОСОБА_1 зазначала, що окрім спільного проживання, вони з відповідачем вели господарство, мали спільний бюджет, спільно приймали рішення щодо витрат, подорожували разом, оточуючі люди сприймали її з відповідачем як сімю, що не заперечувалося і відповідачем. 22.09.2012 року між ними було зареєстровано шлюб, свідоцтво про шлюб ОСОБА_6 I-ЖД № 178794 від 22.09.2012 року, а 03.09.2014 року у них народився син (свідоцтво про народження ОСОБА_6 I-ЖД № 367795 від 20.09.2013 року).

ОСОБА_1 в усних поясненнях пояснив, що починаючи з вересня 2004 року, з моменту початку спільного проживання, він вважав ОСОБА_1 своєю дружиною, мав наміри офіційно зареєструвати з нею шлюб, що і було зроблено ними у 2012 році.

Згідно частин 1, 2 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

В якості письмових доказів факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_1 однією сімєю без реєстрації шлюбу позивачем надано, а судом прийнято до уваги наступне.

Відповідно довідки КП ЖКС «Фонтанський» від 27.10.14 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 з 2005 по 2011 рік.

Згідно з довідкою ТОВ «Прометей» від 20.10.2014 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є постійними клієнтами служби таксі з 2005 по 2014 роки.

Відповідно до довідки ПП «Профідент» від 20.10.2014 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є пацієнтами стоматологічного центру «Профідент» з 2006 року по теперішній час.

Згідно з довідкою ПП Фірма «Кімс» від 18.10.2014 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є постійними клієнтами хімчистки «Кімс» з 2006 року по теперішній час.

Згідно з довідкою ПАТ «Страхова компанія «Інто» № 146 від 07.10.2014 року, ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_7, що проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 були застраховані в ПАТ Страхова компанія «Інто» з 07.08.2008 року по18.01.2011 року.

В ході слухання справи були допитані свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_13 ОСОБА_14

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що в період з 2007 по 2011 роки вона була сусідкою Відповідача та його дружини ОСОБА_1 та проживала у сусідній квартирі за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 16, письмові пояснення містяться у матеріалах справи.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, будучи сусідами ОСОБА_1 та ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, пров. Цегляний,7 зазначили, що вони з 2011 року після закінчення ремонтних робіт вселилися у квартиру у пров. Цегляному, 7, де і проживають разом як сімя до теперішнього часу, в 2013 році у них народилася дитина, письмові пояснення містяться у матеріалах справи.

ОСОБА_5, будучи допитаний у судовому засіданні в якості свідка, пояснив, що він є батьком ОСОБА_1, у 2002 році він познайомив її з відповідачем, який приїздив до м. Одеси, з 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_1 проживали однією сімєю спочатку за адресою: АДРЕСА_1, а з 2011 року за адресою: АДРЕСА_3, він часто разом з дружиною приїздив, приходив в гості до сімї своєї доньки.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що в період з 2003 по 2010 роки працювала домробітницею спочатку у ОСОБА_1, а потім у сімї ОСОБА_1 на Французькому бульварі, письмові пояснення містяться у матеріалах справи.

Свідок ОСОБА_13 зазначив, що в період з 2005 по 2011 роки робив масаж ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_1, які проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Свідок ОСОБА_14, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що влітку 2006 року він зробив ОСОБА_1 татуїровку у нижній частині живота, це були римські цифри та текст на латині, як пояснив йому відповідач цифри це дата народження його дружини ОСОБА_1

Крім того, в якості доказів факту проживання позивача та відповідача однією сімєю без реєстрації шлюбу судом залучені до матеріалів справи та досліджені письмові пояснення ОСОБА_15 ,ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20.

Третя особа ОСОБА_4 в ході розгляду справи неодноразово надавала пояснення, в яких наполягала на тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 не могли проживати однією сімєю з тих підстав, що ОСОБА_1 проживав до жовтня 2011 року з нею. Для підтвердження своїх доводів зазначала, що 28 вересня 2001 року народилась їх спільна з ОСОБА_1 донька - ОСОБА_21.

Вказаний факт сторонами не спростовується. ОСОБА_1 на момент ще знайомства з відповідачем було відомо, що у нього є донька, вона не була проти його спілкування з дитиною та його участі, в тому числі матеріальному забезпеченні, у вихованні та розвитку дитини.

Крім того, надаючи пояснення, ОСОБА_4 посилалася на той факт, що вона та відповідач в рівних частках придбали квартиру АДРЕСА_4 (Каркашадзе) у м. Одеса, де зареєстровані та проживають ОСОБА_4, її сини ОСОБА_22, ОСОБА_23, донька ОСОБА_21, ОСОБА_1, що на її думку свідчить про факт проживання однією сімєю ОСОБА_4 та ОСОБА_1

Однак вказане спростовується наступним.

У довідці КП «ОМБТІ та РОН» № 327761.75.12 від 08.02.2012 року вказано, що ОСОБА_4 є власником 1/2 квартири АДРЕСА_5, однак відповідно норм чинного цивільного законодавства України не існує обмежень щодо кола осіб, які можуть бути співвласниками майна. Співвласниками майна можуть бути особи не повязані сімейними стосунками. ОСОБА_1 в ході слухання справи надав пояснення, що купуючи квартиру за адресою: м. Одеса, пров. Цегляний,7 мав намір оформити ? частину квартири на свою малолітню доньку ОСОБА_21, однак, оскільки для вчинення правочину за участю малолітньої дитини необхідно було збирати багато документів, ? частина квартири була оформлена на ОСОБА_4 за умови подальшого переоформлення ? частини квартири на доньку.

Реєстрація жінки та чоловіка за однією адресою, а також знаходження в їхній спільній власності нерухомого майна, не свідчить безперечно про проживання їх однією сімєю.

Згідно статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-VI від 11.12.2003 р., для реєстрації особа подає письмову заяву, паспортний документ, квитанцію про сплату державного мита, два примірники талона зняття з реєстрації. Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів. Орган реєстрації не вимагає подання доказів фактичного проживання особи за адресою по якій вона реєструється.

Згідно статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» № 1382-VI від 11.12.2003 р., єдиною підставою для реєстрації місця проживання особи є заява цієї особи. Згідно зразка заяви про реєстрацію місця проживання, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 985 від 28 липня 2004 р., для реєстрації одного з співвласників житла не потрібна згода іншого співвласника. ОСОБА_4 була співвласником квартири № 48 по Цегляному провулку, 7, вона мала можливість 21.04.2008 року зареєструватися за цією адресою без згоди ОСОБА_1, яку, як вказано в його поясненнях, він не давав.

Відповідно до акту ПП «ЖЕК «Наш дім» від 13.10.2014 року вбачається, що у квартирі № 48, розташованій за адресою: м. Одеса, пров. Каркашадзе, 7 проживає власник даної квартири ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_1 та дитина. Комунальні послуги по квартирі сплачує ОСОБА_1 Зареєстровані у кв. №48 у пров. Каркашадзе, 7 ОСОБА_4, ОСОБА_23,ОСОБА_22 в даній квартирі не проживають та не проживали там з 2008 року, що також підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_24 (кв.45) та ОСОБА_25 (кв.49).

Згідно довідки КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» від 23.10.2014 року, який обслуговує район у якому розташовано будинок № 7 по провулку Цегляному, ОСОБА_4 та її діти, ОСОБА_26 та ОСОБА_27, у поліклініку за місцем прописки ніколи не зверталися, амбулаторних карток не мають, на диспансерному обліку не стоять.

Посилання ОСОБА_4 про спільний з ОСОБА_1 та їх малолітньою дитиною ОСОБА_21 відпочинок суд не приймає до уваги. В підтвердження факту виїзду за кордон разом з ОСОБА_1, ОСОБА_4 надала до суду свій закордонний паспорт з відмітками про перетинання кордону, поліси страхування, лист ОСОБА_28 готелю. З закордонного паспорту вбачається, що ОСОБА_4 виїздила за кордон, однак з ким з цих відміток не вбачається. З ОСОБА_28 Готеля від 09.09.2007 року вбачається, що ОСОБА_1 тільки бронював номер і не підтверджується факт поїздки та проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у одному номері.

ОСОБА_1 надав пояснення, що ОСОБА_4 супроводжувала малолітню ОСОБА_21, оскільки не давала згоди щодо виїзду дитини за кордон і супроводжувала її під час відпочинку дитини з ОСОБА_1 Згідно Довідки Туристичної агенції «Лімпопо» № 45 від 30.09.2014 р., відповідач у поїздках за кордон з ОСОБА_4 та дитиною, знімав два номери, один для третьої особи та дитини, а другий для себе. З письмових пояснень ОСОБА_29 також випливає, що під час поїздки у 2006 році у Фінляндію відповідач знімав окремий від ОСОБА_4 номер.

Частиною 3 статті 60 ЦПК України визначено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

За клопотанням третьої особи ОСОБА_4 в ході розгляду справи були допитані свідки ОСОБА_30О, ОСОБА_31, ОСОБА_21, ОСОБА_32, ОСОБА_6, ОСОБА_33 та ОСОБА_23

Свідки ОСОБА_30О, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_6 та ОСОБА_33 надали пояснення, які не стосуються предмету доказування та ґрунтуються на припущеннях.

Свідки ОСОБА_21О та ОСОБА_23, діти ОСОБА_4, пояснили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали разом до 2011 року, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_6, однак вказане, спростовується письмовими поясненнями ОСОБА_11, яка є власницею квартири за адресою: АДРЕСА_7 і пояснила, що ОСОБА_1 тільки сплачував за оренду, там ніколи не проживав, а проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_34, ОСОБА_22, ОСОБА_35 та ОСОБА_36 у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.3 ст.212 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, доводи та докази наведені ОСОБА_4, не спростовують факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_1 у період з 22.09.2004 року по 22.09.2012 року.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Згідно статті 74 Сімейного кодексу України, якщо жінка та чоловік проживають однією сімєю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь якому іншому шлюбі, майно набуто ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007р. № 11 «При застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю».

Таким чином, суд вважає за можливе, позов ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу задовольнити в повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 8, 10-11, 15, 18, 60, 109, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, ОСОБА_4, про встановлення факту спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу задовольнити.

Встановити факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 22.09.2004 року по 22.09.2012 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд міста ОСОБА_31 шляхом подачі скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О.С.Турецький

25 грудня 2014 року