Рішення № 42144218, 22.12.2014, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/6390/ 14 ц

Провадження № 2/521/4648/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» грудня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого суддіЦелуха А.П.,

при секретарі судового засідання Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії Одеського обласного управління Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси з позовом до філії Одеського обласного управління Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що вона працювала в філії Одеського обласного управління ПАБ «Державний ощадний банк України» в період з 14.06.2000 року , а з 29.09.2012 року по 08.04.2014 року на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення 10015/0535.

Наказом № 401-к від 04 квітня 2014 року, позивача було звільнено з посади начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ № 10015/0535, 08 квітня 2014 року за систематичне невиконання обовязків без поважних причин, за п.3 ст. 40 КЗпП України. З наказом № 401-к вона була ознайомлена 08.04.2014 року. Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за ст.40. п. 2 КЗпП України, послугували матеріали ревізій раптової повірки від 30 січня 2014 року та від 31 січня 2014 року, звіт по раптовій перевірці від 03.02.2014 року та висновок за результатами службового розслідування від 31.03.2014 року, акт ревізії від 31.12.2013 р., наказ № 1012 від 29.07.2013 року про винесення догани. 30 січня 2014 року в ТВБВ 10015/ 0535, проведено ревізію на підставі якої складено Акт ревізії раптової перевірки готівки та цінностей у сховищах цінностей підрозділу перерахунку та зберігання валютних цінностей . Відповідно до вказаного акту, під час ревізії при поаркушному перерахунку готівки у матеріально - відповідальної особи старшого контролера касира ОСОБА_2 була встановлена недостача готівки у сумі 105 840,33 гривен, яка була відшкодована ОСОБА_2 того ж дня. За результатами перевірки старшого контролера касира ОСОБА_2 було відсторонено від посади з 30.01.2014 року. За результатами перевірки банкомату у ТВБВ 10015/ 0535 від 31.01.2014 року складено «Акт про розбіжності» відповідно до якого виявлена недостача в сумі 474 000,00 гривень. Ця недостача виникла у матеріально відповідальної особи старшого контролера касира ОСОБА_2 І,В. та з її вини, яка надала відповідні пояснення і вказала причину недостачі. 31.12.2013 року в ТВБВ № 10015/0553 була проведена ревізія готівки та цінностей у сховищах цінностей підрозділу Касовий вузол, про що складено акт. Відповідно до вказаного акту у сховищах цінностей ТВБВ № 10015/0535 недостачі не виявлено. Позивач та інші члени комісії підписала вказаний акт на підставі даних бухгалтерської документації. Данні бухгалтерської документації повністю співпадали з даними вказаними в акті ревізії, під час проведення ревізії, також у позивача не було дозволу на доступ до сховища для фактичного перерахунку кошті, та вона не була ознайомлена з наказом про проведення вказаної ревізії. За фактом підпису акта ревізії від 31.12.2014 року , позивач 05.02.2014 р. надала пояснення. Позивача було звільнено за ст.40 п.3 КЗпП України за систематичне невиконання обовязків без поважних причин, посилаючись на те, що раніше до неї було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани на підставі наказу № 1012 від 29 липня 2013 р. Позивач вважає з її боку не було порушень посадової інструкції, а також відповідачем пропущений строк для застосування до неї дисциплінарного стягнення, передбачений ст.148 КЗпП України. Також позивачка вважає, що дії з боку відповідача є порушення її законних прав на працю, які завдали їй моральних страждань, так як вона втратила душевний спокій, постійно перебуває в роздратованому стані, не має засобів для забезпечення належного рівня для життя. Всі моральні страждання негативно відобразились на її здоровї, моральну шкоду оцінює в 10000,00 гривень. Позивач просить визнати незаконним і скасувати наказ № 401- к від 04.04.2014 року начальника філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про звільнення з роботи ОСОБА_1, начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0535, за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обовязків без поважних причин,08 квітня 2014 р.; поновити її на роботі з 09 квітня 2014 року на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0535 філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09.04.2014 року по день постановлення рішення, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 2400,00 гривень; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць.

Позивач та її представник підтримали позов в судовому засіданні та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував просив суд відмовити в позові повністю, посилаючись на наступне: відповідно до розділу 2 Посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ № 10015/0535, основним завданням начальника є забезпечення контролю та своєчасним повним та достовірним відображенням всіх операцій в бухгалтерському обліку, що здійснюється ТВБВ та підзвітних ТВБВ. В акті ревізії від 31.12 .2013 року наявний підпис ОСОБА_1 яким засвідчується достовірність інформації, яка вказана в акті. Однак позивач в своєму поясненні повідомляє, що не приймав участі у ревізії 31.12.2013 року, та підписала акт не перевіривши достовірність інформації, чим порушила посадову інструкцію. Відповідач вважає, що не пропустив строк для застосування дисциплінарного стягнення передбачений ст. 148 КЗпП України, так як дисциплінарний проступок позивача був встановлений в результаті проведення службового розслідування від 31.03.2014 року. Наказом № 1012 від 29.07.2013 року до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Дане стягнення не було погашено та дострокове знято. У звязку з цим у Відповідача було правове обґрунтування для звільнення позивача на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України. Також відповідач вважає необґрунтованими вимоги позивача стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень, так як позивач звільнений з роботи на законних підставах. Представник позивача також заперечував проти стягнення судових витрат на користь позивача в розмірі 2400,00 гривень.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, працювала в філії Одеського обласного управління ПАБ «Державний ощадний банк України» в період з 14.06.2000 року по 08.04.2014 року.

З 29.09.2012 року ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення 10015/053 .

Наказом № 401-к від 04 квітня 2014 року, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю ТВБВ № 10015/0535, 08 квітня 2014 року за систематичне невиконання обовязків без поважних причин, за п.3 ст. 40 КЗпП України , з яким позивача ознайомлено 08.04.2014 року .

Підставою для видання наказу № 401-к від 04 квітня 2014 року є: висновок за результатом проведення службового розслідування від 31.03.2014 року, акт ревізії від 31.12.2013 р, звіт по раптовій перевірці від 03.02.2014 року, пояснювальна записка ОСОБА_1 від 05.02.2014 року, наказ № 1012 від 29.07.2013 року про винесення догани, лист голови Первинної профспілкової організації філії Одеське обласне управління «Ощадбанк» від 04.04.2014 р..

Згідно з висновком за результатом проведення службового розслідування від 31.03.2014 року: 30 січня 2014 року в ТВБВ 10015/ 0535, проведено ревізію на підставі якої складено Акт ревізії раптової перевірки готівки та цінностей у сховищах цінностей підрозділу перерахунку та зберігання валютних цінностей. Відповідно до вказаного акту, під час ревізії при поаркушному перерахунку готівки у матеріально - відповідальної особи старшого контролера касира ОСОБА_2 була встановлена недостача готівки у сумі 105 840,33 гривен, яка була відшкодована ОСОБА_2 того ж дня. За результатами перевірки старшого контролера касира ОСОБА_2 була відсторонена від посади з 30.01.2014 року.

За результатами перевірки банкомату 31.01.2014 року у ТВБВ 10015/ 0535 від 31.01.2014 року складено «Акт про розбіжності» відповідно до якого виявлена недостача в сумі 474 000,00 гривень.

Згідно з висновком за результатами проведення службового розслідування недостача виникла у матеріально відповідальної особи старшого контролера касира ОСОБА_2 з її вини, яка надала відповідні пояснення і вказала причину недостачі.

Також висновком за результатами проведення службового розслідування зазначено, що службові особи банку, неналежним чином виконували функціональні обовязки та створювали передумови до вчинення правопорушення з боку ОСОБА_2. Серед осіб які на думку відповідача неналежним чином виконували свої обовязки, зазначена позивачка ОСОБА_1 - начальник відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення 10015/053 .

Відповідач вважає, що неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх посадових обовязків, є порушення розділу 2 Посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ № 10015/0535 під час проведення ревізії від 31.12.2013 року, де в акті наявний підпис ОСОБА_1 яким засвідчується достовірність інформації, яка вказана в акті, але відповідно до письмових пояснень позивачка підписала акт ревізії від 31.12.2013 року ,на підставі бухгалтерських даних і фактично не приймала участі у перерахуванні коштів в сховищі цінностей, чим порушила посадову інструкцію.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача, та вважає що ОСОБА_1 не порушувала посадову інструкцію.

Відповідно до Посадової інструкції начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ № 10015/0535 Філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» ОСОБА_1 від 28 вересня 2012 року, основними завданнями начальника відділу бухгалтерського обліку та звітності ТВБВ є забезпечення:

- відповідності операцій, що виконується ТВБВ та підзвітними йому ТВБВ, чинному законодавству та локальним нормативно-правовим актам банку;

- дотримання єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку;

- контролю за своєчасним повним та достовірним відображенням всіх операцій в бухгалтерському обліку , що здійснюються у ТВБВ та підзвітних йому ТВБВ.

Згідно з Розпорядженням відділу відокремленого без балансового відділення 10015/0535 № 0308/1 від 04.11.2013 року «про визначення відповідальних за схоронність цінностей в ТВБВ № 10015/0535 м. Одеси АТ « Ощадбанк» у відділенні 10015/0535 , серед осіб які призначені відповідальними за схоронність готівки та цінностей у сховищах цінностей , ОСОБА_1 не зазначена .

Також відповідач не надав до суду даних про знайомлення ОСОБА_1 з наказом про включення позивача до складу комісії для проведення ревізії 31.12.2013 року у сховищах цінностей ТВБВ № 10015/0535 та надання дозволу для допуску до сховища цінностей.

З таких обставин суд вважає, що підписання ОСОБА_1М акту ревізії від 31.12.2013 р. на підставі даних бухгалтерської документації, не суперечить посадовим обовязкам позивача.

Також суд вважає, що відповідач пропустив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше 1 місяця з дня виявлення.

Раптова перевірка проводилась 30 та 31 січня 2014 року, звіт по раптовій перевірці був закінчений 03.02.2014 року.

05.02.2014 року ОСОБА_1М надала письмові пояснення стосовно підписання акту ревізії від 31.12.2013 року. Таким чином адміністрація ПАТ «Ощадбанк» про проступок було відомо 05.02.2014 року. Строк для застосування дисциплінарного стягнення сплив 05.03.2014 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, що строк для застосування дисциплінарного стягнення необхідно обчислювати з 31.03.2014 року після службового розслідування .

Частиною першою статті 148 КЗпП України чітко зазначено, що обчислення місячного терміну для застосування стягнення ( догана або звільнення ) проводиться з дня виявлення проступку.

Таким чином з моменту виявлення порушення трудової дисципліни ( проступку) до звільнення позивача пройшло два місяці та три дні.

Згідно з п. 64 Правових позицій щодо розгляду окремих категорій цивільних справ, ( Розділ XIV. Трудове право.) в частині тлумачення першої частини статті 148 КЗпП вважається можливим місячний строк обчислювати зі дня закінчення службового розслідування, проведення якого передбачене відповідно до ст. 22 Закон "Про державну службу" щодо державних службовців протягом строку до двох місяців з дня виявлення проступку.

Позивачка не є особою на яку розповсюджується дія закону «Про державну службу».

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» п. 22. У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення,чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148,149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи та застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Суд вважає, що з таких підстав підлягає скасуванню наказ № 401- к про звільнення ОСОБА_1 з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обовязків без поважних причин, а позивача необхідно поновити на роботі на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0535 Філії Одеське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», з 09.04.2014 року.

Згідно із ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України - працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Позивачка не пропустила строк для звернення до суду з відповідним позовом .

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівників середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позивачка була звільнена з 08.04.2014 року, а тому необхідно стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 09.04.2014 року по день ухвалення рішення , а саме 22.12.2014 року.

Відповідно до довідки № 15 /215/10362 від 22.04.2014 року та розрахункового листа заробітної плати за два місяці ( лютий , березень 2014 р. ) середній заробіток ОСОБА_1 становить 3500,00 гривень.

Період стягнення середньої плати складає: 22 дні в квітні 2014 р., 7місяців (травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад ) 2014 року та 22 дні грудня 2014 року. Таким чином середня заробітна плата за час вимушеного прогулу становить (116,66 грн. х 22дні =) 2566,52 гривень + (3500,00 грн. х 7місяців = ) 24500,00 гривень + ( 116,66 грн. х 22дні = ) 2566,52 гривень = 29633,04 гривень.

Суд також вважає, що діями відповідача були порушені конституційні права позивачки на працю.

Так, згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків та вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди», а також згідно ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення законних прав працівника, які привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, зобовязання по відшкодуванню моральної шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган.

Суд вважає, що розмір позовних вимог в частині стягання моральної шкоди в розмірі 10000,00 гривень , не відповідний характеру, тривалості та тяжкості моральних страждань позивача, у звязку з цим, з відповідача повинно бути стягнуто моральну шкоду в розмірі 1500,00 гривень.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правої допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права , несуть сторони , крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При цьому , ч. 2ст. 84 ЦПК України встановлено, що граничний розмір компенсаційних витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах від 20.12.2011 року № 4191-УІ , в ст.1 встановлено, що розмір компенсації виплачується витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах субєктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовими засіданнями та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Мінімальна заробітна плата у 2014 році, згідно Закону України « Про держаний бюджет України на 2014 рік» становить в розмірі 1218 гривень на місяць.

Згідно розрахунку витрат на правову допомогу від 05.12.2014 року між позивачем та її представником адвокатом ОСОБА_3, наданому позивачем в судовому засіданні, кількість годин на правову допомогу становить 6 годин, які включають в себе консультації, складання позову та інших процесуальних документів , участь адвоката в судових засіданнях, з розрахунку 400,00 гривень за одну годину, всього витрати на правову допомогу становлять 2400,00 гривень , які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Також з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 335,33 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 61, 84, 208-210, 212-215, 218, п.2.4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 40п. 3, 45, 94, 115, 147, 147-1, 148 , 149, 150, 233, 235 , 237 1 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до філії Одеського обласного управління Публічного Акціонерного Товариства «Державний ощадний банк України» про скасування наказу про дисциплінарне стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ №401- к від 04.04.2014 року начальника філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про звільнення з роботи начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0535 ОСОБА_1 за п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання обовязків без поважних причин, 08 квітня 2014 року.

Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Одеса, вул. Зелена, 19, ІПН НОМЕР_1) на роботі з 09 квітня 2014 року на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення №10015/0535 філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) .

Стягнути з філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Одеса, вул. Зелена, 19, ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 29 633,04 гривень (двадцять девять тисяч шістсот тридцять три гривні 04 коп.), моральну шкоду в розмірі 1500,00 грн. (одна тисяча пятсот гривень), витрати на правову допомогу в розмірі 2400,00 гривень (дві тисячі чотириста гривень), а всього стягнути суму в розмірі 33533,04 (тридцять три тисячі пятсот тридцять три гривні 04 копійок).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Одеса, вул. Зелена, 19, і.п.н. НОМЕР_1) на роботі з 09 квітня 2014 року на посаді начальника відділу бухгалтерського обліку, звітності та контролю Територіального відокремленого безбалансового відділення № 10015/0535 філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПО У 09328601).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Одеса, вул. Зелена, 19, ІПН НОМЕР_1) середнього заробітку за один місяць в розмірі 3500,00 гривень ( три тисячі пятсот гривень).

Стягнути з філії Одеського обласного управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (65012, м. Одеса, вул. Базарна, 17, код ЄДРПОУ 09328601) на користь держави судовий збір в розмірі 335,33 гривень (триста тридцять пять гривень 33 копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Малиновського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ