Ухвала суду № 42143470, 29.12.2014, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

29.12.2014

справа № 2-а/489/395/14

У Х В А Л А

29 грудня 2014 року м.Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду м.Миколаєва Коваленко І.В. ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобовязати вчинити певні дії

встановив:

У грудні 2014 року представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправним рішення відповідача щодо не призначення позивачу пенсії за віком та зобовязати призначити пенсію з 06.08.2014.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (частина перша статті 2 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усуненняі встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, що звернулася з позовною заявою.

Як вбачається із змісту позовної заяви та додатків, доданих до неї, при зверненні до суду судовий збір не сплачено з посиланням на пункт 6-1 частини першої Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів щодо спорів, повязаних із дискримінацією.

Із доданого до позову оспорюваного рішення відповідача та змісту позову видно, що підставою звернення до суду є відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком через відсутність передбачених законодавством документів щодо підтвердження місця проживання (реєстрації) на території України.

Таке рішення відповідача представник позивача вважає дискримінаційним.

Також з позову видно, що позивач після вересня 2004 року виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, де перебуває на консульському обліку посольства України в державі Ізраїль.

Питання, повязані з організаційно-правові засади запобігання та протидії дискримінації з метою забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні, врегульовано Законом України від 06.09.2012 № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 наведеного Закону дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, обєктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Сферу дії Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» врегульовано статтею 4 цього Закону, згідно якої дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України.

Таким чином, з огляду на наведені вимоги вказаного Закону відсутні підстави вважати про поширення на позивача положень пункт 6-1 частини першої Закону України «Про судовий збір», оскільки на території України він не перебуває.

У звязку із цим, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням представнику позивача пятиденного строку з дати отримання ухвали для сплати судового збору за ставкою, визначеному підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» для подання позову немайнового характеру.

Керуючись частинами першою, пятою статті 108 КАС України, суддя -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним рішення та зобовязати вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити представнику ОСОБА_1 ОСОБА_2 пятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для сплати судового збору за ставкою, визначеному підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» для подання позову немайнового характеру, який підлягає перерахуванню до державного бюджету Ленінського району м.Миколаєва на рахунок 31210206700005, банк одержувача ГУДКС України у Миколаївській області, МФО 826013, код отримувача 37992781, код класифікації доходів бюджету 2203001.

Розяснити, що в разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали заява буде повернута.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м.Миколаєва протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя І.В.Коваленко