Ухвала суду № 42142521, 24.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: № 22ц/790/897/14 Головуючий 1-ої інстанції - Зяброва О.Г.

Справа: № 2029/2-1870/11 Доповідач - Піддубний Р.М.

Категорія: «договірні правовідносини»

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді: Піддубного Р.М.,

суддів: Тичкової О.Ю., Малінської С.М.,

при секретарі: Новокщоновій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про роз'яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення нікчемності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення, -

встановила:

У червні 2011 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених у квітні 2013 року позовних вимог, просив встановити нікчемність посвідченої 03 січня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 довіреності від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3, встановити нікчемність укладеного 04 лютого 2004 року між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_3 на підставі вищевказаної довіреності, та ОСОБА_12 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, витребувати у власність ОСОБА_2 вищевказану квартиру із незаконного володіння ОСОБА_5, виселити ОСОБА_5 та будь-яких інших осіб, що будуть проживати в квартирі на час виконання рішення суду без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30 жовтня 2013 року в частині визнання недійсним укладеного 04 лютого 2004 року між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_12 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 та в частині відмови у задоволення позовних вимог про встановлення нікчемності довіреності скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення. Встановлено нікчемність посвідченої 03 січня 2004 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за реєстр. № 19 довіреності від імені ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3. Встановлено нікчемність укладеного 04 лютого 2004 року між ОСОБА_2, від імені якої діяв ОСОБА_3, та ОСОБА_12, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_13 за реєстр. № 709 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. В частині задоволення позовних вимог про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння та виселення рішення суду першої інстанції змінено. Витребувано із незаконного володіння ОСОБА_5 у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 32,5 кв.м., житловою площею 16,9 кв.м. Виселено ОСОБА_5 з вказаної квартири без надання іншого житлового приміщення. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2014 року ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, звернувся до апеляційного суду Харківської області із заявою, в якій просив роз'яснити рішення апеляційного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року, зокрема просив надати пояснення категорії «витребування майна», як обов'язку Органу державної реєстрації прав внести запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про скасування державної реєстрації незаконного володільця - ОСОБА_10 на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 32,5 кв.м. та одночасно визнати і підтвердити право власності на зазначену квартиру за ОСОБА_2 шляхом внесення Органом державної реєстрації прав відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, обговоривши доводи заяви та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Частиною 1 ст. 221 ЦПК України передбачено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Як убачається із матеріалів справи, рішенням апеляційного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року витребувано із незаконного володіння ОСОБА_5 у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1.

Витребування майна полягає у його фактичному поверненні у володіння власника.

Звернувшись до суду із заявою, представник ОСОБА_2 просив роз'яснити, що витребування спірної квартири полягає у обов'язку органу державної реєстрація речових прав на нерухоме майно внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрації права власності однієї особи та внести запис про реєстрацію право власності на квартиру ОСОБА_2

Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення порушені питання, які не були предметом судового розгляду, а викладені у заяві вимоги зводяться до внесення змін у суть постановленого судом рішення шляхом внесення змін до його резолютивної частини.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність передбачених законом підстав для роз'яснення рішення та про відмову у задоволенні відповідної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 304, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

У задоволенні заяви ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, про роз'яснення рішення апеляційного суду Харківської області від 12 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2, до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про встановлення нікчемності правочинів, витребування майна із чужого незаконного володіння та виселення - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді