Ухвала суду № 42142180, 17.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/8296/14 Головуючий 1-інстанції - Срокіна І.І.

Справа № 639/10231/14-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - встановлення

батьківства

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.

за участю секретаря - Пруднікової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2014 року по справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення батьківства, заінтересована особа: Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду міста Харкова з заявою про встановлення батьківства, в якій просив встановити юридичний факт та визнати, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є його батьком і зобов"язати Комінтернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни в актовий запис про його народження, зазначивши батьком ОСОБА_4

В обгрунтування заяви посилався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2, його батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_6 На час його народження батьки проживали однією сім"єю без реєстрації шлюбу і його народження мати зареєструвала у Комінтернівському відділі РАЦС, де батько був вказаний як ОСОБА_7.

З 1991 року батьки проживали окремо, проте він завжди спілкувався з батьком, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою судді вказаного суду від 22 жовтня 2014 року заява ОСОБА_3 була залишена без руху з підстав невідповідності її вимогам ст.258 ЦПК України через не зазначення для чого заявнику необхідно встановлення зазначеного у заяві факту та причин неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт. На усунення вказаних недоліків заявнику був наданий 5-денний строк з часу отримання копії ухвали.

На виконання вимог, зазначених в ухвалі від 22.10.2014 року, заяник 28.10.2014 року подав до суду заяву, в якій зазначив, що є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_5, проте не може реалізувати право на спадщину, що відкрилась після його смерті без встановлення факту того, що ОСОБА_5 є його батьком.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2014 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 з роз"ясненням йому право на звернення з відповідними вимогами у позовному провадженні.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати вказану ухвалу судді і направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

В обгрунтування скарги посилається на безпідставність висновку суду про наявність спору про право, оскільки наявні родичі померлого ОСОБА_5 зазначені у його заяві в якості свідків, будь-хто з них не претендує на спадщину, що відкрилась після його смерті, а навпаки бажають допомогти у доведенні того факту , що ОСОБА_5 є його батьком.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника заявника, перевіривши доводи скарги і матеріали справи, судова колегія доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 суддя виходила з того, що встановлення юридичного факту необхідно заявнику для оформлення спадкових справ після смерті батька, що свідчить про наявність спору про право.

Судова колегія не може погодитись з вказаними висновками, оскільки вони не грунтуються на законі і не відповідають матеріалам справи.

Відповідно до ст.234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- встановлення факту не пов"язується з подальшим вирішенням спору про право;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст.256 ЦПК і до цього переліку входить факт родинних відносин між фізичнимии особами, до яких, виходячи з положень ст.130 СК України слід віднести і факт встановлення батьківства.

За роз"ясненнями, які містяться у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року " Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що маюить юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов"язаний провести підготовчи дії, зокрема з"ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

У п.7 вказаної постанови Пленум Верховного Суду України роз"яснив також, що суд має право розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року " Про застосування окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз"яснено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі із матір"ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір"ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України.

Відповідно до ч.2 ст.55 КпШС України ( який діяв на час народження заявника) при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків і рішення про встановлення батьківства, запис про батька дитини в книзі записів народжень провадиться за прізвищем матері, ім"я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

У поданій до суду заяві ОСОБА_3 посилався на те, що його батьки не перебували у зареєстрованому шлюбі і у свідоцтві про його народження батько зазначений зі слів матері, що підтверджується свідоцтвом про народження заявника, копія якого була додана ним до заяви,а також вказував, що за життя батька ними не було вирішено питання про внесення змін до актового запису про його народження.

Незважаючи на це, суддею в ухвалі про залишення заяви без руху, запропоновано заявникові вказати з якої причини неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує факт, який він просить встановити, а подану ним заяву з повідомленням, що встановлення факту батьківства необхідно для реалізації спадкових прав, розцінено як наявність спору про право, без посилання в ухвалі від 30.10.2014 року на будь-які докази чи обставини, які підтверджуть наявність такого спору чи можуть свідчити про нього.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що на час відмови у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_3 суд не мав законних підстав для прийняття такого рішення і прийняв його без врахування наведених вимог закону та роз"яснень Пленуму Верховного Суду України, у зв"язку з чим ухвала від 30.10.2014 року підлягає скасуванню на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України з передачею вказаного питання на новий розгляд.

При цьому у встановленому законом порядку суду слід з"ясувати які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи, а у разі, якщо під час розгляду справи буде виявлений спір про право, прийняти рішення за заявою ОСОБА_3 у відповідності до ч.6 ст.235 та ч.4 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.303,304, ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312 , ст.ст.313,314,315,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду міста Харкова від 30 жовтня 2014 року скасувати, питання про відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_3 передати до суду першої інстанціїна новий розгляд

Ухвала апеляцйного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя - підпис

Судді колегії - підписи

Копія вірна. Суддя -