Рішення № 42141157, 23.12.2014, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13463/14-ц

№ провадження 2/646/2347/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.12.2014 рокум. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про видачу та використання кредитних карток №VG6605 від 23.06.2008 року. У порушення умов договору відповідач свої зобовязання не виконав, та, у звязку з чим, утворилась заборгованість, яка складає 30364,47 грн.

У судове засідання представник позивача не зявився, надав заяву про розгляд справи без участі представника, позов підтримав в повному обсязі, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 1, 2, 3 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 1 Розділу 3 ЦПК України.

Статтею 109 ЦПК України, якою визначається так звана, загальна територіальна підсудність цивільних справ, передбачено, що позови до фізичних осіб пред'являються в суд за місцем їх проживання.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 ЦПК України, у разі якщо відповідачем у позовній заяві, поданій і оформленій у порядку, встановленому цим Кодексом, вказана фізична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суді, суд повертає позовну заяву на підставі пункту 4 частини третьої статті 121 цього Кодексу.

Разом з цим, відповідно до ч. 9 ст. 110 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття.

Судом було здійснено запит до адресно-довідкового підрозділу ГУДМС ( УДМС ) України у Харківській області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача ОСОБА_3 Відповідно до отриманої інформації за вказаним запитом, місце проживання ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 35/2, кв.11, однак 26.12.2011 року за рішенням суду його було знять з реєстрації.

Виходячи з викладеного та того, що відповідь адресно-довідкового підрозділу ГУДМС (УДМС) України у Харківській області не містить точних відомостей щодо тепершіньего місця реєстрації відповідача, його місце проживання або перебування невідоме, суд, керуючись ч. 9 ст. 110 ЦПК України, розглядає справу за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача, тобто за адресою: м. Харків, вул. Університетська, б. 35/2, кв.11.

Судом встановлено, що 23.06.2008 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір про видачу та використання кредитних карток №VG6605, згідно до якого ВАТ «Універсал Банк», для обліку операцій за платіжною картою, відкрив ОСОБА_3 картковий рахунок у розмірі 15 000, 00 гривень.

Відповідно до п. 4.1, п. 5.1 та п. 6.1 Договору, ОСОБА_3 має право використовувати картковий рахунок для проведення транзакцій на підприємствах, транзакцій у банкоматах та зняття готівки у відповідності до встановленого денного та кредитного ліміту, зі сплатою за користування кредитними коштами відсотків з розрахунку 34% річних.

Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 22 червня 2009 року ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», яке є правонаступником всіх прав та ов'язків ВАТ «Універсал Банк».

Відповідач, як було встановлено в судовому засіданні зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, у звязку з чим, станом на 05.09.2014 року має заборгованість у сумі 30364,47 грн., яка складається з: 14481,94 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15067,10 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 815, 43 грн. плати за прострочення виконання зобов'язання.

Підстав не довіряти розрахунку позивача у суду немає.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 ЦК України проценти за договором кредиту є платою за користування грошовими коштами та є частиною поняття кредиту.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ч. 1 ст. 526 зазначеного Кодексу, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема спата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України, виконання зобовязання забезпечується, зокрема неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Приписами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позову та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за договором №VG6605 від 23.06.2008 року у загальній сумі 30364,47 грн., яка складається з: 14481,94 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15067,10 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 815, 43 грн. плати за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 197 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 77, 88, 169, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 251, 252, 526, 527, 530, 549, 610,611, 616, 625, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, рах. №32004160302), заборгованість за договором №VG6605 від 23.06.2008 року у загальній сумі 30364,47 грн. ( тридцять тисяч триста шістдесят чотири гривні сорок сім копійок), яка складається з: 14481,94 грн. заборгованість по тілу кредиту; 15067,10 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами; 815, 43 грн. плати за прострочення виконання зобов'язання.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352, рах. №32004160302), витрати по сплаті судового збору в сумі 303,64 грн. (триста три гривні шістдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Васильєва О.О.