Вирок № 42130758, 09.12.2014, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/838/14-к

Провадження № 1-кп/616/99/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2014 року Великобурлуцький районний суд Харківської області

в складі:

головуючого-судді Малюкіна Ю.П.

при секретарі Логвіновій М.В.

за участю прокурора Євдокимова К.П.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Бурлук кримінальне провадження № 12014220250000311 за обвинуваченням ОСОБА_2, який народився 15 вересня 1991 року в с. Вовчанські Хутори Вовчанського району Харківської області, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

03.10.2014 р. о 23 год. ОСОБА_2 з метою вчинення крадіжки приїхав на вул. Трудова,10 в с. Довгеньке Великобурлуцького району Харківської де використовуючи належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1 таємно викрав належний ОСОБА_1 тракторний причеп ПТС 2-4 вартістю 12069 грн., а саме, причепивши його до власного і відбуксував тракторний причеп в с. Вовчанські Хутори Вовчанського району Харківської області, де сховав викрадений причеп. Через деякий час прийшли працівники міліції і він зізнався їм у крадіжці. Тракторний причеп він повернув потерпілому ОСОБА_1.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 пояснив, що в с. Довгеньке Великобурлуцького району він періодично закупав молоко. Бачив тракторний причеп біля будинку ОСОБА_1 і вирішив викрасти його. З цією метою 03.10.2014 р. близько 23 год. він прибув в с. Довгеньке Великобурлуцького району. Близько 23 год. підїхав до будинку №10 на вул. Трудова в с. Довгеньке і причепивши тракторний причеп до свого автомобіля MERCEDES-BENZ VITO перевіз його за місцем свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 де сховав. За вимогою працівників міліції повернув причеп потерпілому ОСОБА_1. Вартості викраденого причепу не оспорював. Не оспорював достовірності доказів, які є в матеріалах кримінального провадження та просив їх не досліджувати.

За таких обставин суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки вони ніким не оспорюються.

Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, а його злочинні дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна(крадіжка).

Призначаючи міру покарання обвинуваченому суд враховує відсутність матеріальної шкоди, що він раніше не судимий, характеризується позитивно, щиро розкаюється у вчиненому, що визнається обставиною, яка помякшує його відповідальність(п.1 ст.66 КК України).

Приймаючи до уваги конкретні обставини справи та особу обвинуваченого, суд відповідно до ст.65 КК України вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 може виправитись без ізоляції від суспільства, а тому згідно із ст.75 КК України вважає можливим звільнити його від призначеного основного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на обвинуваченого обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти КВІ про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України із ОСОБА_2 в дохід держави слід стягнути понесені витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 196 грн. 56коп.(а.с.47)

Суд визнає належний на праві власності обвинуваченому ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_2 знаряддям злочину і відповідно до положень п.1 ч.9 ст.100 КПК України вважає необхідним конфіскувати його в дохід держави.(а.с.55).

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.9 ст.100, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд-

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 1(одного) року позбавлення волі.

Згідно із ст.75 КК України суд вважає можливим звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання, якщо він протягом річного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Суд також вважає необхідним згідно із п.п.2-4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

Стягнути із ОСОБА_2, ідентифікаційний номер-3349515332, в дохід держави 196 грн. 56 коп. понесених витрат на проведення судової експертизи(код доходів-24060300, р/р-3141954400005, код банку-37999680, МФО-851011, установа банку-УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова)

Належний на праві власності обвинуваченому ОСОБА_2 автомобіль НОМЕР_2 відповідно до положень п.1 ч.9 ст.100 КПК України конфіскувати в дохід держави.

Речовий доказ у справі-тракторний причеп ПТС 2-4-залишити у власності потерпілого ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляції через Великобурлуцький районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ю.П. Малюкін