Ухвала суду № 42124209, 24.12.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 682/2118/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2446/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Варвус Ю.Д.,

суддів: Заїки В.М., Пастощука М.М.,

при секретарі: Кошельнику В.М.,

за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2014 року за позовом публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ПАТ „УкрСиббанк", звертаючись в суд із зазначеним позовом вказувало, що 20 березня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №11317952000, за умовами якого позичальник отримав кошти в сумі 207000 грн. під 13,9% річних із кінцевим строком повернення 08 листопада 2027 року. Проте, позичальник взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 19 червня 2014 року його заборгованість перед банком становить 490740 грн.40 коп. Враховуючи викладене, просив суд стягнути з відповідача на його користь зазначену суму заборгованості та суму сплаченого судового збору.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 12 листопада 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 490740 грн.40 коп. та судовий________________

Головуючий у першій інстанції: Маршал І.М. Категорія: 19,27

Доповідач: Варвус Ю.Д.

збір у розмірі 3654 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ПАТ „УкрСиббанк", посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Вважає, що судом не були належним чином досліджені письмові докази, які були надані в судовому засіданні і встановлені вироком Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25 листопада 2013 року та ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 25 вересня 2014 року щодо скоєння шахрайських дій ОСОБА_4 і працівниками банківської установи, отримання банком від ОСОБА_4 підробленої довідки про доходи ОСОБА_1 та передачі останнім ОСОБА_4 кредитних коштів.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірові та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 20 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком „УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ „УкрСиббанк", та ОСОБА_1 був укладений договір споживчого кредиту №11317952000, за умовами якого позичальник отримав кошти в сумі 207000 грн. на умовах сплати 13,90% річних із кінцевим строком повернення 19 березня 2015 року. З серпня 2008 року відповідач свої зобов'язання за договором не виконував, у зв'язку з чим станом на 19 червня 2014 року заборгованість перед ПАТ „УкрСиббанк" склала 490740 грн.40 коп., з яких: заборгованість по кредиту 199606 грн.20 коп., заборгованості по відсотках за користування кредитом 238085 грн.70 коп., пеня за прострочення сплати кредиту 23122 грн.86 коп., пеня за прострочення сплати відсотків 29925 грн.64 коп.

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, розрахунком заборгованості, вимогою ПАТ „УкрСиббанк" від 19 травня 2014 року про повернення кредиту ОСОБА_1

Оцінивши дані докази в їх сукупності, суд прийшов до правильного висновку про неналежне виконання ОСОБА_1 своїх кредитних зобов'язань перед позивачем, який вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами, сплати пені, та обґрунтовано стягнув з боржника ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

При цьому, суд першої інстанції правильно відхилив доводи відповідача, що за зобов'язаннями по означеному договору кредиту №11317952000 від 20 березня 2008 року має відповідати ОСОБА_4, визнаний винним вироком Нетішинського міського суду від 25 листопада 2013 року ОСОБА_4 у скоєнні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.366 КК України (в редакції 2001 року) і засуджений до позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, якому ним були передані отримані по договору кредиту кошти і які останній привласнив.

Факт передачі боржником отриманих в кредит коштів іншій особі само по собі не може свідчити про зміну боржника за договором кредиту.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що кредитний договір є недійсним з підстав скоєння при його укладенні шахрайських дій працівниками банку не можна визнати обґрунтованими, оскільки позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним ОСОБА_1 не заявлялися і судом не розглядалися.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав вважати, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Ю.Д. Варвус