Ухвала суду № 42123792, 16.12.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 686/13384/14-ц

Провадження № 22-ц/792/2458/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Баса О.Г.,

суддів - Карпусь С.А., Федорової Н.О.,

при секретарі - Шевчук Ю.Г.,

з участю: представника відповідачів - ОСОБА_1,

представників позивача - Сітнікова А.В., Чорнобая С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Хмельницький завод будівельних матеріалів» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

в с т а н о в и л а:

26 червня 2014 року Товариство з додатковою відповідальністю «Хмельницький завод будівельних матеріалів» (далі - ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів») звернулось до суду із вищевказаним позовом. В його обґрунтування зазначило, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 обслуговується відділом житлово-комунального господарства ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів». ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1 є співвласниками квартири № 45 зазначеного будинку.

1 січня 2007 року між ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» та ОСОБА_1, як співвласником квартири № 45, був укладений договір на обслуговування будинку і прибудинкової території. Відповідно до нього відповідачам надавались житлово-комунальні послуги, які приймались ними без зауважень, але оплачувались частково. Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 6 травня 2014 року з ОСОБА_1 було стягнуто частину заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг. Тоді ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості співвідповідачів у справі не залучались, а тому в стягненні з них, як з співвласників квартири, заборгованості було відмовлено. Зазначеним судовим рішенням встановлено факт проживання відповідачів в квартирі, користування послугами, а тому це не потребує повторного доказування.

Станом на 1 червня 2014 року заборгованість відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги складає: 1 224 гривні.

__________________

Доповідач у першій інстанції Бондарчук В.В. Провадження № 22-ц/792/2458/14

Суддя-доповідач Федорова Н.О. Категорія № 43

А тому, просив суд стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в сумі 1 224 гривні.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» по ? частині заборгованості за надані житлово-комунальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, за період з 1 червня 2011 року по 1 червня 2014 року, в сумі 612 гривень з кожного та судові витрати в сумі 121 гривня 80 копійок з кожного, а всього по 733 гривні 80 копійок з кожного.

Непогоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідачів ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовної заяви. Рішення вважає таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та через неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Зазначає, що судом не враховано відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували законність надання ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» послуг. Зокрема, в останнього відсутні: рішення органу місцевого самоврядування щодо визначення виконавця житлово-комунальних послуг; акт на право власності чи користування земельною ділянкою для обслуговування багатоквартирного будинку; договір про утримання на балансі будинку; бухгалтерська, статистична та інша, передбачена законодавством звітність; розрахунки про використання коштів для проведення капітального і поточного ремонтів; договір на управління будинком; договір із споживачами послуг; документальне підтвердження надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій; свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1.

Вважає, що суд відмовивши у витребуванні зазначених документів у позивача, не забезпечив всебічний та об'єктивний розгляд справи.

Окрім того, на його думку, при ухваленні рішення судом не взято до уваги лист управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради № 12-1217-02-08 від 10.04.2014 року, в якому зазначено, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради не приймав рішення про визначення виконавцем житлово-комунальних послуг ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серед видів діяльності ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів», або ж його структурних підрозділів, такий вид діяльності, як надання житлово-комунальних послуг, відсутній. А тому, посилання суду на п. 2.2 статуту ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» щодо надання комунальних послуг, розцінює, як безпідставне.

Стверджує, що суд допустив неправомірне трактування окремих статтей Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, ч. 6 ст. 19 зазначеного Закону.

Висновок суду про те, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, є надуманим. Так, він не ґрунтується на вимогах ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ч. 1 ст. 162 ЖК України, які передбачають, що плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Вважає, що поза увагою суду залишились порушення позивачем п.п. 1.1., 1.3. Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг, регламентованого наказом від 25.04.2005 року № 60, зареєстрованого в Мін'юсті 19.05.2005 року за 3541/10821, а також ст.ст. 27, 28 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 194 від 07.09.1998 року «Про затвердження типового положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій».

Суд не врахував, що договір на обслуговування будинку та прибудинкової території від 01.01.2007 року був укладений лише з ОСОБА_1 Однак, і він не відповідає вимогам Постанови КМУ № 560 від 12 липня 2005 року, зокрема, типовому переліку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій.

Вважає, що суд безпідставно прийшов до висновку про підтвердження обставин надання позивачем житлово-комунальних послуг, а також про надання таких відповідно до типового переліку.

Окрім того, позивачем не доведено того, що він здійснює оплату вартості послуг з постачання електричної енергії, обслуговування димових та вентиляційних каналів, а також за роботу двірника.

Зазначає, що ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» не складало та не затверджувало тарифи на оплату житлово-комунальних послуг для житлового будинку № 22/3 по вул. Зарічанській. Суд взяв до уваги рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 905 від 27 листопада 2006 року та № 246 від 1 березня 2007 року, якими затверджувалися тарифи для будинків, обслуговування яких здійснюють комунальні підприємства міста. Тоді як, ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» до таких підприємств не належить.

У судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з мотивів, які в ній зазначені. Не заперечив того, що послуги з прибирання прибудинкової території, освітлення місць загального користування, технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання, водовідведення і зливної каналізації надаються. Однак зазначив, що вони є неякісними, а сам надавач послуг йому невідомий.

Представники позивача Сітніков А.В. та Чорнобай С.В. у судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість. Рішення суду вважають законним та справедливим.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріалами справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним та обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Встановлено, що на підставі рішення регіонального відділення Фонду державного майна України від 7 липня 1995 року за № 433 було засноване Відкрите акціонерне товариство «Хмельницький завод будівельних матеріалів» (а.с. 69).

24 листопада 2005 року на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради житловий будинок по АДРЕСА_1, замовником будівництва якого було Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрстандарт», був прийнятий в експлуатацію.

14 листопада 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Хмельницький завод будівельних матеріалів», правонаступником якого є позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Хмельницький завод будівельних матеріалів» (далі управитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстандарт» (далі власник) було укладено договір про передачу для подальшого обслуговування багатоквартирного житлового будинку по вул. Зарічанській, 22/3, управителю.

Отже, позивач прийняв на обслуговування даний будинок для надання послуг власникам квартир (приміщень) з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу, забезпечення його належної експлуатації, якісного та своєчасного надання житлово-комунальних послуг, забезпечення відповідних умов користування майном власників квартир зазначеного будинку (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 4.1.2. Договору сторони між собою домовились, що управитель зобов'язується надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території згідно з визначеними нормами.

Цього ж дня комісія в складі начальника будівельного відділу ТОВ «Укрстандарт», виконроба ТОВ «Укрстандар», начальника відділу житлово-комунального господарства ВАТ «Хмельницький завод будівельних матеріалів», правонаступником якого є позивач (а.с. 5, 6, 69), провела обстеження активів житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та передала на обслуговування останньому, в тому числі, водопровід з довжиною внутрішньо-будинкових мереж 546,0 метрів, каналізацію з довжиною внутрішньо-будинкових мереж 718 метрів, площу газонів та квітників - 420,0 кв. метрів, площу асфальтобетонних покритів - 500,0 кв. метрів, площу бетонних покритів - 4430,0 кв. метрів, про що склали відповідний акт. Разом з будинком позивачу передана технічна документація: технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми інженерних обладнань, у тому числі, холодного водопостачання, каналізації, електропостачання, газопостачання.

1 січня 2007 року між ВАТ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» та ОСОБА_1, який на підставі ордеру № 000244, виданого Хмельницькою міською радою 22.03.2006 року, був вселений до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 110,2 кв.м., було укладено договір на обслуговування будинку та прибудинкової території (а.с. 4).

22 червня 2007 року Управлінням служби безпеки України у Хмельницькій області було видано свідоцтво про право власності САВ № 415540 на зазначену квартиру, відповідно до якого її власниками у порядку приватизації стали: останній, відповідачі, які є відповідно його дружиною та сином, та матір.

На даний час співвласниками квартири є відповідачі кожен по ? частині та ОСОБА_1, який прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та про що останній 22.08.2012 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 119).

28 травня 2010 року на чергових загальних зборах акціонерів ВАТ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» було перетворене у ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів».

27 серпня 2010 року на установчих зборах засновників ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» було затверджено Статут даного товариства (а.с. 69-71).

Відповідно до п. 2.2. Статуту предметом діяльності Товариства, в тому числі, є надання комунальних послуг, послуги з інжинірингу, приймання комунальних платежів (а.с. 71).

Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.11.2006 року № 905, 01.03.2007 року № 246, 23.02.2012 року № 195 з відповідними додатками (а.с. 10-15) були встановлені тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Плата за комунальні послуги позивачем розраховувалась виходячи з даних тарифів. Докази про протиправність чи скасування вказаних рішень в матеріалах справи відсутні.

Про розмір тарифу 0,89, тобто про своє останнє рішення, міська рада повідомила мешканців будинку по АДРЕСА_1 шляхом розміщення оголошення у загальноміській газеті «Проскурів» у № 9 від 01.03.23012 року (а.с. 58, 59).

3 листопада 2011 року директор ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» на звернення ОСОБА_1 направив на адресу останнього для укладення типовий проект договору на обслуговування будинку та прибудинкової території (а.с. 56), який він отримав. Вказане підтверджується даними повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 55). Однак, докази про виконання свого обов'язку по укладенню договору на надання житлово-комунальних послуг відповідачі не виконали.

Вказані обставини підтверджуються даними: рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 806 від 24.11.2005 року «Про затвердження актів державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва» (а.с. 57); договору про передачу для подальшого обслуговування багатоквартирного житлового будинку від 14.11.2006 року (а.с. 79); акту приймання-передачі житлового будинку на обслуговування від 14.11.2006 року (а.с. 88); копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 862274 від 27.10.2011 (а.с. 5, 6); свідоцтва про право власності на нерухоме майно (квартиру) від 21.06.2007 року (а.с. 53, 54); Статуту Товариства з додатковою відповідальністю «Хмельницький завод будівельних матеріалів» (а.с. 69-71), даними повідомлення Хмельницького бюро технічної інвентаризації від 30.07.2014 року (а.с. 20) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Статтями 20, 21 Закону визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, всупереч зазначеним нормам, відповідачі не виконали свого обов'язку по укладенню письмового договору на обслуговування будинку та прибудинкової території, хоча такі послуги їм надавались і вони їх приймали, а також обов'язки по оплаті житлово-комунальних послуг у строки, встановлені законом. У зв'язку з цим, у них виникла заборгованість, яка відповідно до часток у квартирі (1/4) та розрахунку, наданого позивачем (а.с. 3) становить 612 грн. (з 01.06.2011 року по 01.06.2014 року загальна заборгованість по квартирі - 2 448 грн.).

Виходячи з вищевикладених обставин та норм закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідачів вказаної заборгованості, оскільки останні її добровільно не сплачують.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТДВ «Хмельницький завод будівельних матеріалів» не має права вимагати від відповідачів сплати заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки взагалі немає права такі надавати не грунтуються на матеріалах справи та законі.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року управитель - це особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.

Як вбачається з вищевказаних матеріалів справи, позивач є управителем будинку по АДРЕСА_1 та на підставі договору із власником будинку здійснює управління ним, забезпечуючи його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Зокрема, для цього йому ТОВ «Укрстандарт» передана технічна документація: технічний паспорт на будинок, плани поверхів, схеми інженерних обладнань, у тому числі холодного водопостачання, каналізації, електропостачання, газопостачання

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта про те, що позивачем не можуть надаватись житлово-комунальні послуги, оскільки такий не визначений органом місцевого самоврядування як виконавець. Так, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до повноважень органів місцевого самоврядування належать питання управління житлово-комунальним господарством об'єктами, які перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, а не у власності товариств.

Що стосується відсутності письмового договору між виконавцем послуг та відповідачем, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки позивач надавав послуги, а відповідачі їх приймали, то вказана обставина не може бути підставою для звільнення їх від оплати вартості отриманих послуг з обслуговування будинку та прибудинкової території.

Твердження апелянта про те, що договір на обслуговування будинку та прибудинкової території від 01.01.2007 року не відповідає вимогам Постанови КМУ № 560 від 12 липня 2005 року, зокрема, типовому переліку послуг з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій апеляційний суд також до уваги не бере. Так, даний договір був укладений не з відповідачами. Останні ж свого обов'язку, як споживачі, по укладенню письмового договору з виконавцем послуг не виконали. Натомість, як вбачається з вищевказаних матеріалів справи, позивач їх надає відповідно до переліку послуг, визначеного рішенням Хмельницької міської ради.

Що стосується доводів апеляційної скарги про ненадання позивачем житлово-комунальних послуг, в тому числі, і відповідно до їх типового переліку, то такі матеріалами справи не підтверджені.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що давши належну оцінку зібраним по справі доказам, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 - ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Н.О. Федорова