Дата документу 06.02.2014
ЄУ № 420/99/14-к
Провадження №1-кп/420/21/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області
у складі: головуючого судді Бондар Ю.О
при секретарі Котовій О.Л.
за участю прокурора Сафонова Є.М.
обвинуваченої ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження №12013030510000780 за обвинуваченням: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Брусівка, Біловодського району, Луганської області, громадянки України, маючої неповну середню освіту, пенсіонера, не заміжньої, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до обвинувального акту від 21.01.2014 р. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин:
11.12.2013 року приблизно о 12-30 год., за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_1 на грунті ревнощів виникла сварка, під час якої ОСОБА_1 нанесла ОСОБА_2 кілька ударів чавунним казанком в область голови, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді: забитих ран волосяної частини голови, обличчя, синців обох очей, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 200 від 16.12.2013 року, за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, за ознакою умисного нанесення легких тілесних ушкоджень.
21 січня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно з даною угодою потерпілий та підозрювана дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваної ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України. Відповідно до умов угоди сторони вважають, що для укладення цієї угоди істотне значення мають наступні обставини: 1) щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину підозрюваної ОСОБА_1 2) беззастережне визнання ОСОБА_1 своєї вини.
Згідно угоди сторони примирилися між собою.
Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу у розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені потерпілій та підозрюваному.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходив з наступного.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачена в судовому засіданні просила вказану угоду про примирення з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду покарання. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Новопсковського РТМО про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в сумі 500,38 грн. визнала повністю.
Потерпілий в судовому засіданні згоден з угодою, пояснив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому відомі.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та потерпіла повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою обвинувачена, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 21.01.2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1 і призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.
Суд вважає за необхідне запобіжний захід щодо підозрюваної до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді застави.
Цивільний позов прокурора на підставі ч.1 ст.1206 ЦК України, ч.3 ст.128 КПК України підлягає задоволенню повністю.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України
Керуючись ст.ст. 373, 374, 468-475 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду від 21.01.2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченою ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п»ятсот десять) грн., р/р 31114106700223, МФО-804013, Код -37942461, банк одержувача: ГУДКСУ у Луганській області, одержувач: УК у Новопсковському районі.
Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - у вигляді застави.
Після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_1 суму застави в розмірі 1218 грн., що була внесена на спеціальний рахунок ТУ ДСА № 37318003000730, МФО 804013 код 26297948 відповідно до квитанції № 44 від 21.01.2014 року.
Цивільний позов старшого прокурора прокурори Новопсковського району Луганської області в інтересах держави в особі Новопсковського РТМО про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Новопсковського РТМО (МФО: 804013, розрахунковий рахунок 35423005001903), суму витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в сумі 500,38 грн.
Речові докази: чавунну жаровню, піджак, бавовняну мастерку, штани, що знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Новопсковського РВ ГУМВС України в Луганській області, гаманець з грошовими коштами в сумі 2416 грн., який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2- повернути потерпілому ОСОБА_2.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.
Суддя:
Судове рішення № 42105398, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області) було прийнято 06.02.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/99/14-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: