Вирок № 42104492, 25.12.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 336/8079/14к

№ 1кп/336/551/14

25 грудня 2014 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Чернишовій І.В.,

за участю прокурора Кравець Л.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

законного представника

потерпілого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Олександрівка Приазовського району Запорізької області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий:

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2014 року приблизно о 20-10 год. ОСОБА_2, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на відстані приблизно 100 метрів від магазину «Апельмон», що розташований по вул. Магістральній, 92 в м. Запорожжі, шляхом ривку з рук ОСОБА_3, відкрито викрав майно останнього, а саме, мобільний телефон «Prestigio MultiPhone 4322 DUO», в корпусі чорного кольору, вартість якого становить 677,14 гривень, чим завдав потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму.

Обвинувачений свою провину в викладеному вище визнав повністю та своїми показаннями підтвердив, що 21 вересня 2014 року приблизно о 20-10 год. він, перебуваючи біля магазину «Апельмон», що розташований по вул. Магістральній в м. Запорожжі, зустрів потерпілого, у якого, задля заволодіння майном останнього, шляхом ривку його з рук, відкрито викрав мобільний телефон, який згодом заклав, а виручені гроші витратив на власні потреби. У скоєному щиро розкаявся.

Зважаючи на відсутність з боку учасників судового розгляду будь-яких заперечень, суд в порядку ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дослідивши визначений обсяг доказів та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні злочину при вище викладених обставинах повністю доведена, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_2, судом визнано його щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченому суд бере до уваги вищевказану обставину, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який закон відносить до категорії злочинів середньої тяжкості, фактичні обставини вчиненого, зокрема, обсяг винних дій обвинуваченого, наслідки злочину - спричинення матеріальної шкоди потерпілому, суд враховує і особу винного: раніше не судимий, не інвалід, не працює, має постійне місце проживання. Суд при цьомутакож враховує і суб'єктивне ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінально-караного діяння - критично ставиться до вчиненого.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у вигляді громадських робіт.

На думку суду, вказане покарання буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинівяк ним самим, так і іншими особами, тобто покарання, що призначається, досягнє мети, передбаченої ст. 50 КК України.

Зважаючи на те, що у справі відсутньо кілька обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено підстав для застосування при призначенні покарання положень ст. 69 КК України.

Обвинуваченому у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, під час судового розгляду клопотань про зміну чи скасування обраного запобіжного заходу не надійшло.

Оскільки проведення товарознавчої експертизи здійснювалося за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділялися експертній установі з Державного бюджету України, відповідно до вимог ч.2 ст. 122, ч.2 ст. 124 КПК України суд має стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати у справі, які складають документально підтверджені витрати на проведення названої експертизи в сумі 147,24 гривень,

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 1 КК України, на підставі чого призначити йому покарання у вигляді громадських робіт на строк - 200 (двісті) годин.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати в сумі 147,24 гривень: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м.Зап./Шевче./24060300, код банку - 813015, код ЄДРПОУ - 38025367, назва банку - ГУДКСУ у Запорізькій області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області, шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення їй копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку обвинувачений та прокурор мають право отримати в суді негайно після його проголошення.

Суддя П.В. Зарютін