Ухвала суду № 42103836, 23.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/868/14-к Головуючий у І інстанції Гуртовенко Р. В.Провадження № 11-кп/780/1190/14 Доповідач у 2 інстанції Слива Ю.М.Категорія 34 23.12.2014

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних

справ Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді - Сливи Ю.М.,

суддів - Дриги А.М., Колокольнікової Н.М.,

при секретарі Іщенко С.В.,

за участю:

прокурора - Стаховської Н.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження №12014110280000120 за апеляційною скаргою прокурора Турчина С.О. на вирок Ставищенського районного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року, яким засуджено:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Гейсиха Ставищенського району Київської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, невійськовозобов'язаного, неодруженого, працюючого водієм в ПСП «Гейсиське», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України до 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 33288 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят вісім) гривень 89 копійок матеріальної шкоди та 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди.

Цим же вироком вирішено питання про судові витрати.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно вироку суду, 03 травня 2014 року близько 01:00 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував мотоциклом «Днепр-11», реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився у технічно справному працездатному стані (окрім системи робочого гальма переднього колеса мотоцикла) та з увімкненим світлом фар рухався по вул. Гадянській в с. Гейсиха Ставищенського району в напрямку смт. Ставище Київської області. Проїжджаючи повз домогосподарства №12 по вул. Радянській в с. Гейсиха, ОСОБА_2 проявив неуважність та маючи об'єктивну можливість виявити небезпеку для руху, а саме пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які рухалися в попутному напрямку по краю проїзної частини дороги, не прийняв міри до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди та здійснив наїзд на останніх. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_2 п.п.2.3 (б), 2.9 (а), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, які перебувають в прямому причинному зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, що настали, а саме: спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4

На вказаний вирок, прокурор Турчин С.О. подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_2 та правильності кваліфікації його дій, вважає вирок необґрунтованим у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а також невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Апелянт впевнений, що призначене судом покарання є недостатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, судом не оцінено тяжкість завданих злочином наслідків, якими стали завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_5 та тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, яка до цього часу належним чином не відновила стан здоров'я. Тому просить вирок скасувати в частині призначеного основного покарання та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст.286 КК України у виді 4-х років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

На апеляційну скаргу прокурора надійшло заперечення від обвинуваченого ОСОБА_2, в якому вважає, що доводи прокурора в апеляції є безпідставними та суперечать ст.75 КК України, яка була обґрунтовано застосована судом, виходячи з усіх обставин справи, які належно були оцінені. Обвинувачений впевнений, що покарання призначене судом повністю відповідає за своєю суворістю його особі та обставинам справи, у зв'язку з чим, просить апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення прокурора, яка підтримала апеляцію прокурора та просила її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляції прокурора; вивчивши матеріали справи; провівши судові дебати; надавши останнє слово обвинуваченому; обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Вирок суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_2 та кваліфікації його дій, за вчинення злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, учасниками судового розгляду не оспорюються.

Суд, розглядаючи справу, прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тяжке тілесне ушкодження потерпілого.

Щодо доводів апеляції про м'якість призначеного покарання, то вони не ґрунтуються ні на вимогах закону, ні на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

При призначенні покарання ОСОБА_2, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, працює водієм в ПСП «Гайсиське». Взяв до уваги суд і наявність пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин, а саме: щирого каяття та сприяння розкриттю злочину, а також надання допомоги потерпілим безпосередньо після вчинення злочину. Врахував і обтяжуючу його покарання обставину - вчинення злочину особою, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Покарання засудженому призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. Підстав для посилення цього покарання колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства України, які б могли бути підставою для скасування вироку, судом не допущено.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що вирок відповідає вимогам закону, апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а вирок Ставищенського районного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року необхідно залишити без зміни.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Вирок Ставищенського районного суду Київської області від 08 жовтня 2014 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Головуючий: (підпис) Ю.М. Слива

Судді: (підпис) А.М. Дрига

(підпис) Н.М. Колокольнікова

Згідно з оригіналом:

суддя Ю.М. Слива