Ухвала суду № 42103271, 16.12.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7787/14-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І.В.Провадження № 22-ц/780/6840/14 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 26 16.12.2014

УХВАЛА

Іменем України

16 грудня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року позивач ПАТ КБ «Надра» звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки. Заявлені позовні вимоги мотивував тим, що 22 травня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 126561,60 доларів США за ставкою 14,49 % річних та із терміном повернення до 19 травня 2028 року на умовах платності, забезпеченості та цільового використання. Крім того, 22 травня 2008 року між сторонами було укладено іпотечний договір, предметом якого є земельна ділянка пл. 0,1200 га. за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, із обумовленою ціною 727200 грн., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Оскільки відповідачем не виконувалися зобов'язання за кредитним договором, виникла заборгованість в сумі 259045,38 доларів США. На підставі вищевикладеного просив в рахунок погашення зобов'язань за кредитним договором, що складає 259045,38 доларів США, звернути стягнення на земельну ділянку пл. 0,1200 га. за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, шляхом продажу предмету іпотеки з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з правом отримання дубліката правовстановлюючих документів на вказаний предмет іпотеки в органах державної влади і місцевого самоврядування, необхідних документів та довідок, необхідних для продажу предмета іпотеки, здійснення будь-яких платежів у якості продавця в процесі укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки; звернення до суб'єктів оціночної діяльності із заявою про проведення експертної оцінки предмета іпотеки, а також проставляння підпису від свого імені за одержання експертної оцінки; отримання довідок та документів, які необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу; отримання в органах місцевого самоврядування за місцезнаходженням предмета іпотеки довідок.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року позов ПАТ КБ «Надра» частково задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 в розмірі 259045,38 доларів США, що еквівалентно 3044316,06 грн., звернуто стягнення на предмет іпотеки у вигляді земельної ділянки пл. 0,1200 га., кадастровий номер 3220882600:03:001:0510, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, надану для ведення індивідуального садівництва, яка належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 22 травня 2008 року, шляхом продажу предмету іпотеки ПАТ КБ «Надра» з застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з правом укладання від свого імені договору купівлі-продажу нерухомого майна, за ціною, визначеною на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності на умовах і в порядку, визначеному ст. 38 Закону України «Про іпотеку» з наданням ПАТ КБ «Надра» всіх повноважень продавця предмету іпотеки. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто із відповідача на користь позивача судові витрати 3654 грн.

Відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просила скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року та закрити провадження в справі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи частково позов ПАТ КБ «Надра» про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором, забезпеченим договором іпотеки із встановленою ціною, а тому позивач набув право звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 22 травня 2008 року між ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 223/П/РП/2008-840, за умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 126561,60 доларів США в порядку і на умовах, визначених договором.

Згідно п. 1.2 кредитного договору, цільове використання кредиту - проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 22 травня 2008 року, що укладений між позичальником та ОСОБА_2, згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно - земельну ділянку загальною площею 0,1200 га., кадастровий номер 3220882600:03:001:0510, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада.

Згідно п. п. 1.3, 1.3.1 кредитного договору, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 14,49 % відсотків річних. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у період (28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, банк надав позичальнику кредит строком до 19 травня 2028 року.

Щомісячна сума мінімально необхідного платежу відповідно до п. 3.3.1 кредитного договору складає 1632,47 доларів США.

За змістом п. 4.2.4 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс чергові мінімально необхідні платежі у термін, визначений п. 3.3.3 цього договору, а також у випадку невиконання умов, передбачених п. 4.3.6 цього договору.

Згідно заяви про видачу готівки № 406 від 22 травня 2008 року, готівкові кошти за кредитним договором були надані ОСОБА_1

Згідно п. 2.1 кредитного договору, в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з банком договір іпотеки земельної ділянки загальною площею 1200 кв.м., кадастровий номер 3220882600:03:001:0510, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада.

Також 22 травня 2008 року між сторонами був укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 1600, за умовами якого ОСОБА_1 передала позивачу в іпотеку земельну ділянку пл. 0,1200 га., кадастровий номер 3220882600:03:001:0510, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, Гнідинська сільська рада, цільове призначення для ведення індивідуального садівництва, яка придбана іпотекодавцем на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22 травня 2008 року ОСОБА_3, реєстровий № 1596. Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки, вартість предмету іпотеки становить 727200 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 19 травня 2014 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 259045,38 доларів США, що еквівалентно 3044316,06 грн., яка складається із заборгованості за кредитом 125264,25 доларів США, що еквівалентно 1472112,61 грн., заборгованості за відсотками 106728,20 доларів США, що еквівалентно 1254275,92 грн., пені 14396,77 доларів США, що еквівалентно 169191,62 грн., штрафу 12656,16 доларів США, що еквівалентно 148735,91 грн.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 575, 589 ЦК України, іпотека є окремим видом застави. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Колегія суддів враховує, що факт наявності заборгованості та її розмір ніким не оспорюється.

Суд першої інстанції при розгляді справи правильно оцінив і відхилив заперечення відповідача, в якому вона вказувала, що не підписувала заяву на видачу готівки, оскільки відповідного клопотання про проведення почеркознавчої експертизи щодо належності підпису іншій особі нею не заявлялось.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст. ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно п. 41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2013 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства з розгляду цивільних і кримінальних справ», при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав. Оскільки вказане положення закону є оціночним, то суд має належним чином його мотивувати, співставити обставини зі змістом цього поняття, визначитись, чи не суперечить його застосування загальному змісту та призначенню права, яким урегульовано конкретні відносини (зокрема, про право на першочергове задоволення вимог за рахунок предмета застави), та врахувати загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК).

На думку колегії суддів, сума заборгованості за кредитом 3044316,06 грн. є співмірною із сумарною вартістю предметів іпотеки, визначеної в іпотечному договорі в розмірі 727200 грн., звернення стягнення на дане майно відповідатиме вимогам справедливості, добросовісності та розумності, відтак позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки знайшли своє підтвердження під час розгляду справи і мають бути задоволені.

Виходячи із вищенаведених норм, колегія суддів дійшла висновку, що суд правомірно задовольнив позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку», зазначивши розмір вимог, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, опис нерухомого майна, спосіб реалізації та спосіб визначення початкової ціни предмету іпотеки для його подальшої реалізації.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що судом не були враховані обставини, наведені в запереченнях і доповненнях до заперечень та не були задоволені чисельні клопотання та заяви представника відповідача про витребування у позивача та інших осіб додаткових матеріалів, необхідних для обрання найбільш дієвого способу захисту серед визначених ст. ст. 227 (правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти), 230 (правові наслідки вчинення правочину під впливом обману), 233 (правові наслідки правочину, який вчинено під впливом тяжкої обставини) ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України, головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Обставинами, що мають значення для вирішення даної справи, є наявність договірних правовідносин між сторонами, їх зміст, належність виконання зобов'язань за договорами кредиту та іпотеки, наслідки невиконання цих зобов'язань.

Із будь-якими зустрічними позовами відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції не звертався, і лише в судовому засіданні 21 жовтня 2014 року заявив клопотання про відкладення розгляду справи для пред'явлення зустрічного позову про визнання договору недійсним. Судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні даного клопотання, оскільки відповідач був обізнаний про існування позову до нього із 04 вересня 2014 року і мав достатньо часу для підготовки зустрічного позову, а відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Колегія суддів приймає до уваги, що із часу укладення кредитного договору 22 травня 2008 року по даний час ОСОБА_1 не мала заперечень проти його правильності.

Таким чином, враховуючи, що обставини, для з'ясування яких відповідачем заявлялися клопотання - правомірність правочину, чинність державного акту на право власності на земельну ділянку, захист інтересів держави та підстави повернення у державну власність земельної ділянки, яка є предметом іпотеки, залучення до справи третіх осіб за підозрою у їх шахрайських діях, - не мали відношення до предмету позову, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Крім того, як вбачається із дослідженого колегією суддів звукозапису судового засідання, судом було роз'яснено відповідачу правові підстави перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами у разі їх наявності.

Також відхиляються доводи апелянта, що судом було допущено помилку під час підготовки та направлення запиту до органів внутрішніх справ щодо наявності матеріалів досудового розслідування, оскільки доказів існування вироку, що набрав законної сили, відповідачем надано не було.

В силу вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відносно інших процесуальних документів кримінального провадження такої обов'язковості не встановлено, а тому невитребування їх судом не тягне за собою правових наслідків і не впливає на законність рішення.

Під час розгляду апеляційної скарги представником апелянта було вказано, що ОСОБА_1 не була визнана потерпілою в кримінальних справах про обвинувачення ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а тому посилання апелянта на наявність вироків щодо зазначених осіб висновків суду першої інстанції не спростовують та є безпідставними.

Необґрунтованими та безпідставними колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги про те, що судом була обмежена можливість здійснення відповідачем свого захисту шляхом проведення експертизи оригіналів документів, клопотання про витребування яких заявлялись представником, оскільки у випадку призначення відповідної експертизи оригінали документів останні витребовуються судом на вимогу експерта. Разом із тим, клопотання про призначення експертизи відповідачем не заявлялося.

Надуманими є доводи апелянта, що суд не переконався, чи були у центрального відділення банку повноваження на укладення кредитного та іпотечного договорів та скріплення їх печаткою відділення. Як вбачається із змісту кредитного та іпотечного договорів, начальник центрального відділення філії ВАТ КБ «Надра» Київське РУ уклала дані договори від імені ВАТ КБ «Надра» на підставі довіреностей.

Доводи апеляційної скарги про закриття провадження в справі, оскільки позовну заяву було подано від імені позивача особою, повноваження якої не підтверджено належним чином, відхиляються колегією суддів. Під час розгляду апеляційної скарги представником позивача було підтверджено повноваження представника, який подавав позовну заяву, та надано копію відповідної довіреності на ім'я представника ОСОБА_6

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, який відмовив в задоволенні позовних вимог в частині права отримувати необхідні документи, їх дублікати в зазначених позивачем установах, органах, службах та підприємствах, здійснення необхідних платежів та інших дій у зв'язку з виконанням рішення суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки позивачем не надано доказів існування такого спору.

Рішення суду в цій частині ніким не оспорюється.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.