Постанова № 42099886, 22.12.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2014 року № 813/6521/14

о 15 год., 56 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом ОСОБА_1, представник позивача - ОСОБА_2до Львівського державного університету внутрішніх справ, представник - Буляк І.Я.про визнання незаконним та часткове скасування наказу, зобов'язання вчинити дії

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Львівського державного університету внутрішніх справ, в якому із врахуванням доповнень до адміністративного позову просив, визнати протиправним і скасувати наказ про звільнення, поновити на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді, стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ст. 40 КЗпП України встановлені підстави та порядок вивільнення працівників. Відповідачем не дотримано порядку звільнення, не запропоновано позивачу іншу посаду. На момент звільнення у відповідача були вакантні посади, які відповідають професійній кваліфікації позивача, однак йому не запропоновані.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та докази, просили суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена в запереченнях на адміністративний позов, у якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що позивач проходив публічну службу і порядок проходження та звільнення позивача визначений Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Крім цього, вакантних посад, які б за своїм освітньо-кваліфікаційними вуимогами відповідали освітньо-кваліфікаціному рівню позивача, який перебував на посадя дирегента оркестру - були відсутні, в тому числі і за нижчими посадами.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

02.06.2014 року Міністерством внутрішніх справ України видано наказ за № 535 «Про організаційно штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС».

02.06.2014 року затверджено перелік змін у штатах вищих навчальних закладів МВС, де посаду диригент оркестру - скорочено.

19.06.2014 року позивач попереджений про вивільнення працівників.

19.08.2014 року наказом по особовому складу за № 531 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ за ст. 64 п. «г» (через скорочення штатів) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 /М-087893/ диригента оркестру відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ, з 19.08.2014 року звільнено з органів внутрішніх справ та займаної посади у запас.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про міліцію» № 565-XII від 20.12.1990 року із змінами і доповненнями, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року за № 114 із змінами і доповненнями, в редакції чинній на момент спірних правовідносин, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Згідно п. 1 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, це ж Положення визначає порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки.

До рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ належать особи, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно спеціальні звання, встановлені законодавством.

Згідно п. 8 цього ж Положення, дострокове звільнення зі служби осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу, які не досягли граничного віку перебування на службі в органах внутрішніх справ, провадиться в тому числі у зв'язку із скороченням штатів - у разі відсутності можливості використання на службі.

Згідно п. 42 цього ж Положення, Переміщення по службі осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу провадиться:

а) на вищі посади - в порядку просування по службі;

б) на рівнозначні посади - у разі службової необхідності, проведення планової заміни в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, а також для доцільнішого використання з урахуванням їх ділових і особистих якостей, стану здоров'я, віку та підготовки за новою спеціальністю;

в) у зв'язку з початком навчання у закладах Міністерства внутрішніх справ - при звільненні зі штатної посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;

г) на нижчі посади - за підставами, передбаченими пунктом 45 цього ж Положення.

Згідно п. 45 цього ж Положення, переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу з вищих посад на нижчі провадиться в тому числі при скороченні штатів.

Переміщення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу на нижчі посади при скороченні штатів і за станом здоров'я провадиться прямими начальниками в межах наданих їм прав за умови, якщо немає можливості для призначення на рівнозначну посаду.

Згідно п. 64 «г» цього ж Положення, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються подання чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивачем, оскільки його позовні вимоги обґрунтовані виключно начебто порушеннями відповідачем вимог КЗпП України, однак позивач по суті проходив службу в органах внутрішніх справ, і спірні питання врегульовані Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. А відтак, на думку суду, позивач помилився в обраному способі захисту, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Також суд зазначає, що позивач за кваліфікацією спеціаліста - керівник оркестру духових інструментів, викладач духових дисциплін, проходив службу в органах внутрішніх справ у званні старшого лейтенанта міліції на посаді диригента оркестру відділу кадрового забезпечення Львівського державного університету внутрішніх справ. Наказом МВС України за № 535 від 02.06.2014 року «Про організаційно штатні зміни у вищих навчальних закладах МВС» затверджено перелік змін у штатах вищих навчальних закладів МВС, де посаду диригент оркестру - скорочено.

Згідно п. 6 вказаного Положення, посади середнього, старшого і вищого начальницького складу органів внутрішніх справ комплектуються особами, які мають вищу або спеціальну середню освіту і відповідають вимогам служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки про наявність посад, які підлягають заміщенню особами середнього, старшого і вищого начальницького складу, у відповідача відсутня посада на яку б міг претендувати позивач із врахуванням його ж освітньо-кваліфікаційного рівня. Вказане також підтверджується актом відповідача за № 7 від 18.08.20014 року.

Крім цього, суд зазначає, що згідно акту відповідача за № 8 від 19.08.20014 року позивач відмовився від ознайомлення із вищевказаним актом за № 7, хоча цього ж дня позивач отримав трудову книжку та військовий квиток, про що свідчить вчинений ним напис на послужному списку, копія якого є у справі.

З цих це підстав судом враховується заперечення відповідача, щодо правомірності звільнення позивача через скорочення штатів.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про міліцію», особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

Таким чином, на думку суду, будь-яка державна служба є публічною службою. Основними спеціальними законами, які регулюють правовідносини щодо проходження позивачем державної служби є Закон України «Про державну службу», Закон України «Про міліцію» та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що регулюють суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави, щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, визначає загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також питання призначення та припинення державної служби.

Вказана позиція суду по суті узгоджується із позицією ВАС України викладено в ухвалі від 24.12.2012 року у справі № К-23316/08.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги ОСОБА_1 до Львівського державного університету внутрішніх справ про визнання протиправним і скасувати наказ про звільнення задоволенню не підлягають, відповідно не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині поновлення на службі в органах внутрішніх справ на рівнозначній посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються, зокрема, позивачі - за подання позовів про поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 29.12.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.